Увага! Зараз ми працюємо у тестовому режимі! Якщо у Вас є будь-які підказки, бажання або відгуки, будь-ласка, лишайте їх на
Судове рішення #3696462

Справа №2-170/2008

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2008 року     м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді     Вознюка С.М.,

при секретарі     Височин Ю.В.,

за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

28 вересня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що 4 липня 1987 року відділом РАГСу Бориспільського міськвиконкому Київської області, зареєстровано шлюб між ним та відповідачкою - ОСОБА_2, про що було зроблено актовий запис в книзі реєстрації за №216. Це у сторін перший шлюб, в якому народились сини: ОСОБА_3 (01.05.1988 р.н.) і ОСОБА_4 (21.12.1990 р.н). Сімейне життя в них не склалось, через подружні зради та пияцтво відповідачки, у зв'язку з чим з 19.07.2007 р. шлюбні стосунки припинені і поновлення їх неможливо, спільне господарство не ведеться, сім'я фактично розпалась. На підставі вищезазначеного позивач просить розірвати шлюб.

10.10.2007 року суд на підставі клопотання відповідачки встановив трьохмісячний строк для примирення сторін.

В судовому засіданні позивач обставини справи підтвердив, свої позовні вимоги підтримав та просив розірвати шлюб між ним та відповідачкою, оскільки строк на примирення не допоміг.

В судовому засіданні відповідачка заперечила обставини вказані в позовній заяві та пояснила, що вона спиртні напої не вживає, проживає разом з чоловіком та дітьми. Вчинок чоловіка пояснити не може. Між ними не досягнуто згоди, щодо поділу спільно нажитого майна, у зв'язку з чим спір про поділ майна буде вирішуватись окремо. Де будуть проживати діти після розірвання шлюбу вона не знає, оскільки позивач збирався продати квартиру. Проти розірвання шлюбу не заперечує. Діти мають свою власну думку, щодо їхнього розлучення не заперечують.

Заслухавши пояснення позивача та відповідачки, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо припинення шлюбу, які врегульовуються ст.ст. 104 ч.2, 105 ч.3, 110 ч.1, 112 Сімейного кодексу України.

При цьому судом враховано, що відповідачка визнала позов в частині згоди на розірвання шлюбу, з запереченням підстав для його розірвання. У цьому зв'язку суд постановляє рішення відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України.

Так, під час судового слідства встановлено, що дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 4 липня 1987 року укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу,

2

видане відділом РАГСу Бориспільського міськвиконкому Київської області, й зроблений в книзі реєстрації актів запис за №216. У сторін це перший шлюб. Під час шлюбу народились сини: ОСОБА_3 (01.05.1988 р.н.) і ОСОБА_4 (21.12.1990 р.н), про що свідчать свідоцтва про народження І-БК №069318 та Ш-БК №338885.

З наданих в ході судового розгляду пояснень сторін, вбачається, що спільне життя у них не склалося, подальше існування їхньої сім'ї неможливе, у зв'язку з чим сторони відмовляються від примирення. Починаючи з 19.07.2007 року вони проживають окремо й спільного господарства не ведуть.

Також в судовому засіданні встановлено, що майновий спір між позивачем та відповідачем буде вирішуватися в іншому провадженні, діти дорослі, ведуть самостійний спосіб життя і можуть самі обирати з ким будуть проживати після розірвання шлюбу. З цього приводу спір відсутній.

З урахуванням зазначеного суд визнає встановленим, що між сторонами у справі подальше спільне життя неможливе, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом в порядку ч.І ст. ПО Сімейного кодексу України.

Саме той факт, що сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сім'я фактично розпалась, унеможливлює їх сумісне співіснування. При ухваленні рішення судом враховано спільне бажання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 швидше розірвати шлюб, оскільки подальші шлюбні відносини між ними є неприпустимими.

Враховуючи вказане, суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що має істотне значення, у зв'язку з чим шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України.

Судові витрати у справі відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України слід покласти на позивача, оскільки останній на цьому наполягав. Також, за його клопотанням, підлягає віднесенню на рахунок ОСОБА_1 державне мито при реєстрації розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст. ПО ч.1, 112 СК України, ст.ст.4, 10, 60, 88, 174 ч.4, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований 4 липня 1987 року відділом РАГС Бориспільського міського виконавчого комітету Київської області, запис в книзі реєстрації актів про одруження №216.

Судові витрати по справі, а саме: 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, - покласти на ОСОБА_1, який оплатив їх при поданні позовної заяви.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) грн. з ОСОБА_1, у зв'язку з чим ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

В разі оскарження рішення суду заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.