Рішення №22015

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


"19" червня 2006 р.

Справа № 22/228-06-4639А


12 год.00 хв. м.Одеса


Господарський суд Одеської області у складі:

судді Торчинської Л.О.

при секретарі Келійній М.Ю.


За участю представників сторін:

від позивача: Кравцова Н.І.,

Печерський Л.М.,

від відповідача: не зявився;

від 3-ї особи без самостійних

вимог на предмет спору: Удаєва Л.Д.,

Калашніков С.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Теплодарської міської Ради Одеської області до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Спільного українсько-індійського підприємства «Кораса»про скасування розпорядження Біляївської районної адміністрації Одеської області від 22 грудня 2003 року №832/2003,


ВСТАНОВИВ:


Теплодарська міська Рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, у який просить скасувати розпорядження Біляївської районної адміністрації Одеської області від 22 грудня 2003 року №822/2003 «Про передачу земельної ділянки в короткострокову оренду терміном на 5 років Спільному українсько-індійському підприємству «Кораса», посилаючись на невідповідність вказаного розпорядження вимогам чинного законодавства України.

Відповідач позов не визнає, вважає що позовні вимоги не підлягають розгляду, так як неправильно посилаються на Рішення Одеської обласної Ради, та просить суд відмовити в задоволенні позову, про що зазначено в запереченнях проти позову .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечує проти позову, з пдістав викладених у відзиві на позов та просить суд в задоволені позову відмовити.


Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав:


23.02.1994 року Рішенням Біляївської районної Ради Одеської області №320-XII були погоджені межі селища міського типу Теплодар та площа смт Теплодар у цих межах –328,8 гектарів та погоджено зменшення території Біляївської міської Ради народних депутатів на 153,8 гектарів у зв’язку із включенням цієї території в селище міського типу Теплодар. При цьому право користування земельною ділянкою площєю 83,1 га, включеною в межі селища міського типу Теплодар, збережено за агрофірмою “Батьківщина”.

14 жовтня 1994 року Біляївською районною радою народних депутатів було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площєю 3,5 гектарів для будівництва консервного заводу підприємству «Астарта»(місто Біляївка).

Земельна ділянка була надана підприємству «Астарта»у постійне користування відповідно до постанови Верховної Ради України від 23.09.1994 року №186/94-ВР, з частини 5 пункту першого якої випливає, що землі для будівництва консервного заводу підприємства «Астарта»були вилучені саме у радгоспу «Батьківщина».

13 липня 1996 року Рішенням Одеської обласної Ради народних депутатів від №122-XXII було встановлено межу селища міського типу Теплодар Центрального району м.Одеси Одеської області площєю 773,7 га згідно із розробленим Одеською філією інституту “Укрземпроект” проектом утворення території та встановлення меж Теплодарської селищної Ради. На момент прийняття цього рішення Теплодар як адміністративно-територіальна одиниця мав не мав статусу міста, тобто прийняття рішення щодо встановлення його меж не суперечить діючій Конституції України, відповідає ч.3 ст64 Земельного Кодексу України (в чинній редакції 13.03.1992 року), тому рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від №122-XXII від 13.07.1996 року підлягає застосуванню судом.

Постановою Верховної Ради України №353/97-ВР від 17.06.1997 року селище міського типу Теплодар Центрального району міста Одеси Одеської області було віднесено до категорії міст обласного значення.

На підставі вказаної Постанови 15.05.1998 року між Біляївською районною адміністрацією та Теплодарською міською Радою був укладений акт прийому-передачі юридичної справи суб’єкта підприємницької діяльності СЗАТ “Астарта” за місцезнаходженням до Теплодарської міської Ради.

У відповідності до листа Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області №8565/9/1900 від 07.06.2006 року, СЗАТ “Астарта” в період з 1998 по 2003 рік сплачувало податок за землю саме по місту Теплодар Одеської області.

Статтєю 20 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів, тобто відповідним місцезнаходженню земельної ділянки є бюджет Теплодар.

Згідно технічного паспорту, виготовленого 09 квітня 2003 року Теплодарським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості, незавершений будівництвом завод СЗАТ “Астарта” розташований у місті Теплодар Одеської області за адресою: м.Теплодар, вул.Степова, 28.

26.08.2003 року між СЗАТ “Астарта” та Спільним українсько-індійським підприємством “Кораса” був укладений договір №15/1 купівлі-продажу незавершеного будівництвом консервного заводу, розташованого за адресою Одеська область, місто Теплодар, вул.Степова, 28.

27.08.2003 року СЗАТ “Астарта” у відповідності до умов цього договору передало Спільному українсько-індійському підприємству “Кораса” об’єкти незавершеного будівництва. консервного заводу, розташованого за адресою Одеська область, місто Теплодар, вул.Степова, 28.

На підставі договору №15/1 купівлі-продажу від 26.08.2003 року, клопотання ЗАТ “Астарта” №105 від 23.10.2003 року, технічної документації по передачі земельної ділянки к короткострокову оренду терміном на 5 (п’ять) років Спільному українсько-індійському підприємству “Кораса”, розробленої приватним підприємством “Алідада”, 22 грудня 2003 року Біляївською районною державною адміністрацією було прийнято оскаржуване розпорядження №832/2003.

Згідно оскаржуваного розпорядження, право постійного користування земельною ділянкою площею 3,5 га забудованих земель СЗАТ “Астарта” було припинено; земельна ділянка площею 3,5 га була передана Спільному українсько-індійському підприємству “Кораса” у короткострокову оренеду строком на 5 років для завершення будівництва та експлуатації консервного заводу на території Біляївської міської Ради; Спільне українсько-індійське підприємство “Кораса” зобов’язувалось укласти договір оренди вказаної земельної ділянки із Біляївською районною державною адміністрацією; орендну плату за землю встановлено в розмірі 150 грн. за га за один рік; СП “Кораса” дозволено після одержання правовстановлюючих документів на землю викупити земельну ділянку, зайняту консервним заводом.

Але, ще у 2002 році Державним підприємством “Одеський регіональний центр Державного земельного кадастра” була виконана грошова оцінка земель м.Теплодар, результати якої були затверджені рішенням Теплодарської міської Ради від 21.08.2002 року №36-V-XXIV “Про затвердження результатів грошової оцінки земель м.Теплодар”.

Грошова оцінка земель міста Теплодар Одеської області складена у двох варіантах –перший розрахований для площі 328,9 га, яка входила на той час до фактично встановлених меж міста, другий варіант був розроблений з урахуванням території перспективної забудови.

Із схеми економіко-планувального зонування № 02 160-VI-ТД, яка є складовою частиною Технічної документації з грошової оцінки земель міста Теплодар, та аналізу даних щодо віднесеня територій до економіко-планувальних зон (сторінки 35, 39, 43), витікає, що земельна ділянка, у відношені якої було прийнято оскаржуване розпорядження Біляївської районної державної адміністрації, знаходиться в межах 4-го оціночного району 10-ї єкономічно-планувальної зони, який входить у фактичні межі міста Теплодар площєю 328,9 га.

Тобто, ця земельна ділянка входила до меж селища міського типу Теплодар (у цей час –місту Теплодар) щє до прийняття Одеською обласною Радою Рішення №122-XII про збільшення площі смт Теплодар до 773,7 га.

Критічно оцінюються судом вказана у технічній документації по передачі земельної ділянки в короткострокову оренду терміном на 5 років СП «Кораса», розробленої МПП “Алідада” адреса земельної ділянки, а саме –Одеська область, Біляївська міська Рада, м.Теплодар, вул. Степова,28 (наприклад, сторінки 9, 11, 13 технічної документації).

В межах України відсутня самостійна адміністративно-територіальна одиниця з назвою «Біляївська міська Рада». Є місто Біляївка, і є місто обласного підпорядкування Теплодар, яке ніяким чином не підпорядковано місту Біляївка.

Звертає на себе увагу і той факт, що погодження та передача меж земельної ділянки в натурі було проведення без погодження із Теплодарською міською Радою (акт від 22.12.2003 року, стор.73 технічної документації), яка згідно картографічних матеріалів на стор.68-70 технічної документації є власником суміжних із земельною ділянкою земель.

Фактична площа зімельної ділянки, встановленої на місцевості та переданої у короткострокову оренду СП «Кораса»згідно оскаржуваного розпорядження (3,5 га), не відповідає встановленій технічною документацією площі (3,4916 га). Тобто, 84 кв.м. землі СП «Кораса»передано без жодних підстав.

Крім того, 13.01.2004 року на виконання Рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від №122-XXII від 13.07.1996 року та Постанови Верховної Ради України №353/97-ВР від 17.06.1997 року “Про віднесення селища міського типу Теплодар Центрального району м.Одеси Одеської області до категорії міст обласного значення” межі міста Теплодар були встановлені в натурі.

Акт про встановлення меж міста Теплодар Одеської області від 13.01.2004 року складений за погодженням всіх власників суміжних земельних ділянок - тобто за підписом представників Біляївського районного відділу земельних ресурсів, Біляївської міської Ради, Мирненської сільської та Маяківської сільської Ради При складанні вказаного акту ніяких заперечень заявлено не було.

Проект Постанови Верховної Ради України про погодження продажу вказаної земельної ділянки, на який посилаються відповідач та третя особа, був відхилений на 42-му пленарному засіданніVIII сесії Верховної Ради України 30 листопада 2005 року.

Крім того, на сторінці 38 технічної документації по передачі земельної ділянки в короткострокову оренду терміном на 5 років СП «Кораса», розробленої МПП “Алідада”, є рішення Біляївської міської Ради про надання дозволу від 23.10.2003 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площєю 3,5 га із земель Біляївської міської Ради Спільному українсько-індійському підприємству “Кораса”.

Жодних доказів належності до земель саме Біляївського району Одеської області земельної ділянки площєю 3,5 га, наданої в короткострокове користування СП “Кораса” згідно оскаржуваного Розпорядження Біляївської районної державної адміністрації, відповідачем не надано.

Згідно ч.2,4 ст.4 Закону України “Про оренду землі”, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно статті 84 Земельного Кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

Стаття 83 Земельного Кодексу України визначає право власності на землю територіальних громад, а саме, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Таким чином, право вирішення питань щодо розпорядження земельною ділянкою площєю 3,5 га, розташованої в межах міста Теплодар Одеської області, належить органу місцевого самоврядування - Теплодарській міській Раді Одеської області.

Вищєвикладене свідчить про перевищення Біляївської районною державною адміністрацією своєї компетенції та незаконність Розпорядження Біляївської районної адміністрації від 22.12.2003 року №822/2003, отже оскаржуваним рішенням порушуються права та законні інтереси Теплодарської міської Ради Одеської області.Р.

Оцінюючи надані доказа у сукупності, Господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обгрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку із чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд


ПОСТАНОВИВ:


1.          Позов Теплодарської міської Ради Одеської області до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Спільного українсько-індійського підприємства «Кораса»про скасування розпорядження Біляївської районної адміністрації Одеської області від 22 грудня 2003 року №832/2003 - задовольнити у повному обсязі.

2.          Розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 22 грудня 2003 року №832/2003 «Про передачу земельної ділянки в короткострокову оренду терміном на 5 років Спільному українсько-індійському підприємству «Кораса»–скасувати.




Сторонам надано право ст.185 КАС України подати апеляційну заяву на постанову господарського суду Одеської області протягом 10 днів з дня її складання в повному обсязі.

Згідно п.1 ст.254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого п. 3 ст. 186 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 22.06.2006 р.




Суддя Торчинська Л.О.