Рішення №274670


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України


13 листопада 2006 року


Справа № 2-27/366-2006

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Фенько Т.П.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Черткової І.В.,


секретар судового засідання                                        Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

позивача: Антонова Н.М.,дов.№21 від 13.11.2006

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 27 липня 2006 року по справі № 2-27/366-2006

за позовом           Приватного виробничо-комерційного підприємства фірми "Агротехцентр" (вул. Радянська, 65-10, місто Джанкой,96100)


до           Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, місто Джанкой,96100)



про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень


                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2006 року у справі № 2-27/366-2006 (суддя Воронцова Н.В.) позов Приватного виробничо-комерційного підприємства фірми „Агротехцентр” до Джанкойської об’єднаної Державної податкової інспекції в Автономної Республіки про визнання недійсним податкових повідомлень –рішень №000744/23-1 від 04.06.2004 та №000745/23-1 від 04.06.2004 задоволено.

Судом визнани недійсними податкові повідомлення-рішення Джанкойської об’єднаної Державної податкової інспекції в Автономної Республіки №000744/23-1 від 04.06.2004, №000745/23-1 від 04.06.2004.

Судом стягнуто з Джанкойської об'єднано державної податкової інспекції на користь приватного виробничо -комерційного підприємства "Агротехцентр" 85, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000,00 грн. витрат на проведення судово - бухгалтерської експертизи.

Не погодившись з рішенням суду, Джанкойська об’єднана Державна податкова інспекція в Автономної Республіки звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, оскільки вищезгадане рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, з підстав висловлених в апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в податковому звіті к витратам, пов'язаним зі здійсненням власної господарської діяльності відносяться лише ті витрати, які платником податків використані (направлені) на отримання доходу. У разі, якщо товари використані не на потреби господарської діяльності - отримання доходу, витрати здійснені на придбання товару не повинні відноситися до складу валових витрат платника податку.

Також перевіркою було встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту суми податку, сплачені в зв'язку з придбанням товарів вартість яких не відносить до складу валових витрат. Відповідач вважає, що у разі якщо товари використані не на потреби господарської діяльності - отримання доходу, витрати здійснені на придбання товарів не повинні враховуватися у складі валових витрат платника податку і не враховуються при визначення суми податкового кредиту по податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального

кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, колегія вважає необхідним розгляд апеляційної скарги Джанкойської об’єднаної Державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідач надав в суд клопотання про розгляд справи у відсутність свого представника. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представника відповідача що не з'явився.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2006 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі.

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду склад судової колегії змінено, суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Волкова К.В.

Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

          Джанкойською ОДПІ в період з 24.05.2004 по 04.06.2004 було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства позивача за період з 01.01.2003 по 31.12.2003. По результатам вказаної перевірки було складено акт №59/23-1/32188161/1191 від 04.06.2004.Зазначеним актом встановлені наступні порушення:

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого було донараховано податок на прибуток за 2003 в сумі 7529 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2003 - 738 грн.; 2 квартал 2003 - 754 грн.; 3 квартал 2003 - 1200 грн., 4 квартал 2003- 4837 грн.;

- підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7; підпункту 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , у результаті чого було занижено податок на ПДВ на 5019 грн., в тому числі по періодам: лютий 2003 - 492 грн.; травень 2003 - 503 грн.; вересень 2003 - 800 грн., листопад 2003 - 3224 грн.

На підставі акту перевірки Джанкойською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення №000744/23-1 від 04.06.2004, №000745/23-1 від 04.06.2004.

Судовою колегією встановлено, що відповідач при проведенні перевірки встановив, що позивач реалізовував товари за цінами нижче цін придбання.

Відповідно до пункту 5. 1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.          

Відповідно до пункту 1. 32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та накористь першої особи.

Таким чином, в податковому звіті до витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності відносяться тільки ті витрати, які платником податків використані ( направлені ) на отримання доходу. У разі якщо товари використані не на потреби господарської діяльності - отримання доходу, витрати на придбання товарів не повинні відноситись до складу валових витрат. В даному випадку підприємством включено до складу валових витрат і вказані на стор. 04 декларації про прибуток витрати, не пов'язані з господарською діяльністю в сумі 18636 грн.

Також відповідно до акту перевірки відповідав вважає, що підприємством необгрунтовано внесено до валових витрат витрати на придбання товарів ( без ПДВ ) від 06.2.2003 від ПКФ "Драйв", м. Київ на суму 2462,00 грн. і від 25.09.2003 від ПК "Вектор - Інвест" на суму 4000 грн. За отриманими даними підприємство ПКФ "Драйв", м. Київ не зареєстровано по даним єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, а відповідно не зареєстроване як платник ПДВ, оскільки такого підприємства не існує. Також було встановлено під час перевірки, що ПК "Вектор - Інвест", м. Київ знаходиться на стадії завершення ліквідаційної процедури за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається зокрема дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

В результаті вказаних порушень підприємству було донараховано податок на
прибуток за 2003 у розмірі 7,5 тис. грн.          

Також перевіряючи дійшли висновку що підприємством було необгрунтовано внесено до податкового кредиту суми ПДВ по податкової накладної №149 від 06.02.2003 від ПКФ "Драйв" в сумі 492 грн. і по податкової накладної №263 від 05.09.2003 від ПК "Вектор - Інвест" на суму 800 грн.                     

Судом першої інстанції було встановлено, що в перевіряємому періоді з 01.01.2003 по 31.12.2003 позивач здійснював торгівлю непродовольчими товарами.

За висновками судово - бухгалтерської експертизи перевищення вартості придбаних товарів над вартістю їх реалізації ( реалізація нижче ціни придбання ) не встановлено.

Відповідач, виключивши вартість придбаного товару з валових витрат , не дослідило собівартість саме цього товару, який був реалізований. Крім того з цього з валових витрат було виключено всю вартість придбаного товару, а не сума здешевлення. Відповідачем було завищено вартість придбання товару на 1529,80 грн., що привело до помилкового висновку про продаж товарів по цінам нижче цін придбання.

06.02.2003 позивач придбав у ПКФ "Драйв" товару на суму 2462 грн., ПДВ 492,40 грн., всього 2954,40 грн. в момент придбання від постачальника було отримано належним чином оформлені документи: прибуткова накладна №149 від 06.02.3003 на суму 2954,40 грн.; податкова накладна №149 від 06.02.2003 на суму 21954,40 грн.; квитанція від прибуткового касового ордера №78 на суму 2954,40 грн.

Вищевказані документи на придбання дають право підприємств на включення суми 2462,00 грн. до складу валових витрат, а суми 492.40 грн. до складу податкового кредиту.

05.09.2003 позивач придбав у ПК "Вектор - Інвест" товар на суму 4000,00 грн., ПДВ 800,00 грн., всього на суму 4800,00 грн. Було отримано слідуючі належним чином оформлені документи: прибуткова накладна від 05.09.2003 на суму 4800,00 грн., податкова накладна №263 від 05.09.2003 на суму 4800,00 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру №796 від 05.09.2003 на 4800,00 грн.

Суд першої інстанції обгрунтовано прийзначив, що вищевказані документи на придбання товару дають право на включення суми у розмірі 4000,00 грн. до складу валових витрат, а суми у розмірі 800,00 грн. до складу податкового кредиту.

Керуючись пунктом 5.1 статті 5 і пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" можливо зробити висновок про те, що здійснення підприємницької діяльності направлено на отримання доходу, а не на отримання прибутку, і відсутність доходу від конкретно взятої операції, а не прибутку від діяльності підприємства в цілому за визначений звітний період, не можить свідчити про відсутність у підприємства ознак господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 статті 23 Закону України "Про підприємства на Україні" підприємство реалізує свою продукцію, майно по цінам і тарифам, встановлених самостійно або на договірних началах, а у випадках, передбачених законодавчими актами України - по державним цінам і тарифам. Тобто реалізація товару продавцем за цінами нижче їх собівартості або ціни придбання законом не заборонено. Обов'язковою умовою для віднесення вартості придбаних товарів до валових витрат є їх (товарів), а не її (вартості) подальше використання у власній господарської діяльності. Крім того, подальше корегування валових витрат в таких випадках також не витікає з Закону.

У відповідності до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій по продажу товарів (робот, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості".

Відповідно до статей 9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" для платників податків не передбачено право або забовязання вимагати від іншого платника податку будь - яких відомостей ( у тому числі і відомостей про реєстрацію платника податку, ведення будь - яких бухгалтерських книг, журналів та інше ). Контрагенти по договору можуть нести відповідальність якщо є вина.

Більш того, судова колегія вважає необхідне вказати на те, що відповідач доказів, підтверджуючих висновки висловлені в акті перевірки (а.с.25) про те, що ПКФ «Драйв», м.Київ не зареєстроване, ПК «Вектор-Інвест», м.Київ знаходиться у стадії завершення ліквідації –не надано.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тому до відповідальності повинен притягуватися дійсний правопорушник, а не позивач по справі.

Відповідно до висновку № 09/06 судово - економічної експертизи від 31.05.2006 висновки, викладені відповідачем в акті планової перевірки №59/23-1/32188161/1191 від 04.06.2004 не знайшли свого підтвердження та не відповідають даним бухгалтерського обліку та податкової звітності приватного виробничо - комерційного підприємства "Агротехцентр".

          Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для ії скасування відсутні.                                                  

          Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                  

                               УХВАЛИВ:


Апеляційну скаргу Джанкойської об’єднаної Державної податкової інспекції в Автономної Республіки залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2006 року у справі № 2-27/366-2006 залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.


Головуючий суддя                                        Т.П. Фенько

Судді                                                                      К.В. Волков

                                                                      І.В. Черткова