Рішення №274676


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України


20 жовтня 2006 року


Справа № 2-6/12532-2006А

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Латиніна О.А.,

суддів                                                                      Маслової З.Д.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,


секретар судового засідання                                        Наконечний О.В.


за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;


                    розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 18 серпня 2006 року у справі № 2-6/12532-2006А

за позовом закритого акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус" (вул. Алупкінське шоссе, 4, смт.Гаспра, м.Ялта, АР Крим, 98661)

до Гаспринської селищної Ради (вул. Н.Тамарли, 6/24, смт.Гаспра, м.Ялта, АР Крим, 98660)

                    про визнання протиправним рішення та визнання права


                                                            ВСТАНОВИВ:

                    

          Постановою господарського суду АР Крим від 18.08.2006 року у справі № 2-6/12532-2006А позов закритого акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус" задоволено. Суд визнав протиправним та нечинним рішення Гаспринської селищної ради № 36 від 07.09.2005 року в частині припинення закритому акціонерному товариству "Клінічний санаторій "Парус" права користування земельною ділянкою у смт.Гаспра по вул. Алупкінське шосе, 4, скасування рішення 13 сесії Гаспринської селищної ради від 02.06.1993 року та анулювання державного акту І-КМ № 003047, визнав за позивачем право постійного землекористування земельною ділянкою площею 7,5368 га відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ 003047 виданого 12.01.1996 року, а також стягнув з відповідача судовий збір.

                    При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що позивач - ЗАТ "Клінічний санаторій "Парус" є правонаступником філії дочірнього підприємства „Ялтакурорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофздоровниця”, у зв`язку з чим, набуло право постійного користування земельною ділянкою. Дослідивши обставини справи, господарський суд АР Крим прийшов до висновку, що у Гаспринської селищної ради були відсутні правові підстави для скасування державного акту на право постійного користування землею І-КМ № 003047 виданого 12.01.1996 року.

          Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, закрите акціонерне товариство "Клінічний санаторій "Парус" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати у зв`язку з неповним з`ясуванням питань, що входили до позовних вимог.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що суд першої інстанції, вирішивши питання про право постійного користування землею, не розглянув позовні вимоги в частині права тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,5957 га (пляжна зона).

Представники сторін у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином ухвалою та повістками від 09.10.2006 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України судовою колегією встановлено наступне.

30.07.2006 року закрите акціонерне товариство "Клінічний санаторій "Парус" звернулось до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до Гаспринської селищної ради про визнання нечинним рішення 34 сесії 4 скликання Гаспринської селищної ради від 07.09.2005 року №36 „Про припинення права користування землею”, а також визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою площею 7,5368 га, наданої санаторію „Парус” відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-КМ №003047 виданого 12.01.1996 року.

Інші позовні вимоги закритим акціонерним товариством "Клінічний санаторій "Парус" не заявлялись, заявлені вимоги не уточнювались.

Постановою господарського суду АР Крим від 18.08.2006 року зазначені позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Підставою звернення закритого акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус" до апеляційного господарського суду, на думку позивача, з`явився факт неповного задоволення позовних вимог, а саме в частині визнання за ним права тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,5957 га (пляжна зона).

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за наявності обставин, що є підставою для звільнення від доказування.

Однак, позивачем позовні вимоги про визнання за ним права тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,5957 га (пляжна зона), розташованої за адресою: АР Крим, смт.Гаспра, вул.Алупкінське шосе, 4 при подачі позову не заявлялись.

Відповідно до частини 3 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

На підстави викладеного, посилання позивача в апеляційній скарзі на необхідність розгляду позовних вимог про право тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,5957 га є необгрунтованими.

Перевіривши постанову суду першої інстанції на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права при задоволенні позовних вимог про визнання права постійного користування, суд апеляційної вважає правомірним задоволення таких вимог виходячи з наступного.

22.04.1963 року виконавчим комітетом Кримського обласної (сільської) ради було прийнято рішення „Про відведення ділянки Державного лісного фонду базі відпочинку „Парус” Ялтинської територіальної ради по управлінню курортами профспілок із складу Ялтинського Лісгоспзагу” №197-ф базі відпочинку „Парус" Ялтинської територіальної Ради по управлінню курортами профспілок 1,31 гектарів покритої лісом площі Державного лісового фонду в кварталі №23 Алупкінського лісництва Ялтинського Лісгоспзагу для будівництва бази відпочинку в постійне користування з правом вирубки лісу (т.1 а.с.18).

Рішенням 13 сесії 21 скликання Гаспринської селищної ради народних депутатів від 02.06.1993 року було затверджено рішення виконавчого комітету Гаспринської селищної ради №63 від 26.05.1993 року „Про уточнення, закріплення земельної ділянки загальною площею 7,45 гектарів за санаторієм "Парус" на землях Гаспринської селищної ради, у тому числі в тимчасове користування пляжну зону строком на 10 років площею 0,15 га.

12.01.1996 року, на виконання вищезазначеного рішення, Санаторію „Парус" було видано Державний акт на право постійного користування землею І-КМ №003047, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №03 (том1 а.с.10-11).

Пунктом 3 рішення виконавчого комітету Гаспринської селищної ради „Про внесення змін в план меж землекористування санаторію „Парус" в смт. Гаспра" №144 від 01.08.1997 року було затверджено та закріплено площу земель, якими користується Санаторій „Парус", у розмірі 8,1325 га, в тому числі, які перебувають у постійному користуванні - площею 7,5368 га та в тимчасовому користуванні строком на 10 років (пляжна зона) площею 0,5957га. (том 1 а.с.33).

Господарським судом АР Крим правомірно встановлено, що 19.06.2002 року на загальних зборах ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" було прийнято рішення № 2/7, згідно з яким філію Дочірнього підприємства „Ялтакурорт" ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" - санаторій „Парус" перетворено у Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Парус" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" та у даному випадку має місце правонаступництво у розумінні статті 108 Цивільного кодексу України, а також у відповідності до Статуту ЗАТ „Клінічний санаторій „Парус” (том 1 а.с.98-112).

На підстави викладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що на підставі акту на право постійного користування землею І-КМ № 003047, позивач, як правонаступник філії Дочірнього підприємства „Ялтакурорт" ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" санаторій „Парус", є користувачем земельної ділянки площею 8,1325 га, в тому числі, які перебувають у постійному користуванні площею 7,5368 га. та в тимчасовому користуванні строком на 10 років (пляжна зона) площею 0,5957 га.

Відповідно до пункту „в” статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій. Доказів припинення діяльності позивача відповідачем суду не надавалось.

Однак, рішенням 34 сесії 4 скликання Гаспринської селищної Ради „Про припинення права користування землею" від 07.09.2005 року №36 було скасовано рішення 13 сесії 21 скликання Гаспринської селищної ради від 02.06.1993 року, право користування землею ЗАТ „Клінічний санаторій Парус" припинено, державний акт на право постійного користування землею І-КМ № 003047 анульований.

Оскільки законні підстави для припинення у позивача права користування земельною ділянкою відсутні, господарський суд обгрунтовано дійшов до висновку про необхідність визнання за позивачем права постійного землекористування відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-КМ № 003047 виданого 12.01.1996 року.

Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при задоволенні господарським судом АР Крим позовних вимог про визнання права постійного користування порушень норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

                    Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:


                    Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус" залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2006 року у справі № 2-6/12532-2006А залишити без змін.


Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

                    Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.


Головуючий суддя                                        О.А.Латинін


Судді                                                                      З.Д. Маслова


                                                                      О.Л. Котлярова