Рішення №274678


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України


20 жовтня 2006 року


Справа № 2-6/9255-2006А

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Латиніна О.А.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,


секретар судового засідання                                        Наконечний О.В.


за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;


                    розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 11 липня 2006 року у справі № 2-6/9255-2006А

за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" (вул. Леніна, 128, с.Віліне, Бахчисарайський район, АР Крим, 98433)

до Пісчанівської сільської Ради (вул.Набережная,3а, с.Пісчане, Бахчисарайський район, АР Крим, 98431)

                    про спонукання до виконання певних дій


                                                            ВСТАНОВИВ:


Постановою господарського суду АР Крим від 11.07.2006 року у справі № 2-6/9255-2006А позов Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" задоволено частково. Суд зобов`язав Пісчанівську сільську раду присвоїти адресу нерухомому майну Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим", а також стягнув з відповідача судовий збір. В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача закріпити за позивачем право постійного користування землею шляхом видачі державного акту на постійне користування землею відмовлено.

При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка площею 6620,72 га вже перебуває у постійному користування позивача, тому, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні. При задоволенні позову в частині зобов`язання Пісчанівської сільської ради присвоїти адресу нерухомому майну позивача, суд першої інстанції, дослідивши положення Цивільного кодексу України та Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження”, визнав їх обгрунтованими.

Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Агрофірма "Крим" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у задоволенні вимог про зобов`язання відповідача закріпити за позивачем право постійного користування землею шляхом видачі державного акту на постійне користування землею, а також посилається на Перехідні положення Земельного кодексу України, пункт 6 яких зобов`язує фізичних та юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельну ділянку, у строк до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином ухвалою та повістками від 09.10.2006 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

З причини хвороби судді Видашенко Т.С., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Котлярову О.Л.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2005 року у справі № 2-2/1083 за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Агрофірма „Крим" до Вілінської сільської Ради, Пісчанівської сільської Ради про визнання недійсними рішень, державних актів встановлені наступні факти.

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство Агрофірма „Крим” створено 29.03.2000 року на підставі розпорядження Бахчисарайської районної державної адміністрації №190/5р від 04.04.2000 року, є правонаступником сільськогосподарської артілі імені Сталіна - колгосп (10.05.1956 рік, акт №566843) в результаті її реорганізації в сільгоспартіль імені ХХІІ з`їзду КПРС - колгосп (15.04.1969 року акт № 600301) в колективне підприємство Агрофірма „Крим”, в подальшому - в Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство Агрофірма „Крим” на підставі Постанови Верховної Ради УРСР „Про земельну реформу” та Указу Президента України №666/94 від 10.11.1994 року „Про невідкладні заходи з прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”, що підтверджується Статутами колгоспу імені ХХІІ з`їзду КПРС, КП агрофірми "Крим", СЗАТ Агрофірма „Крим”.

Згідно пункту 8 Статуту колгоспу імені ХХІІ з`їзду КПРС Бахчисарайського району АР Крим, земля, що займається колгоспом, закріплюється за ним у безстрокове користування, є державною власністю. Користування землею здійснювалось на підставі Державного акту на вічне користування землею №566843 (сільгоспартілі імені Сталіна), державним актом на право колективної власності на землю №0005 серії КМ-БАХ та №0006 серії БАХ (колективне підприємство агрофірма „Крим”).

У колективного підприємства Агрофірма „Крим”, як правонаступника колгоспу імені ХХІІ з`їзду КПРС, було право на користування землею згідно Акту на вічне користування землею колгоспами №600301 від 15.04.1969 року.

Засновницьким договором та пунктом 4.1, 4.2 Статуту СЗАТ Агрофірма „Крим” членів колективного підприємства Агрофірма „Крим” у кількості 1581 засновників шляхом реформування колективного підприємства Агрофірма „Крим” створено СЗАТ Агрофірма „Крим” (сільськогосподарське закрите акціонерне товариство „Крим” - голова зборів - Авідзба В.М., рішення зареєстроване Бахчисарайською районною державною адміністрацією за №190/5 від 04.04.2000 року з видачею свідоцтва №03759754).

Відповідно до п.п.1.1, 3.3 Статуту сільськогосподарського закритого акціонерного товариства (СЗАТ) „Агрофірма „Крим” у редакції від 29.03.2000 року СЗАТ, Агрофірма „Крим” створено шляхом реформування колективного підприємства агрофірма „Крим” та є його правонаступником.

Згідно пункту 7 статті 34 Закону України №887 від 27.03.1991 року „Про підприємства в Україні”, при перетворенні одного підприємства в інше, до щойно виниклого підприємства переходять усі права і обов’язки колишнього підприємства.

Відповідно до частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційного господарського суду вступає в законну силу з дня її прийняття.

На підставі викладеного, мають місце факти, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв`язку з чим, такі факти додатковому доведенню не підлягають.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що для засвідчення факту постійного користування позивачем земельною ділянкою додаткових дій від Пісчанівської сільської ради не потребується, а позовні вимоги про зобов'язання Пісчанівської сільської ради закріпити за позивачем право постійного користування землею шляхом видачі державного акту на постійне користування є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Що стосується посилань позивача в апеляційній скарзі на Перехідні положення Земельного кодексу України, пункт 6 яких зобов`язує фізичних та юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельну ділянку, у строк до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що положення пункту 6 розділу X - Перехідні положення Земельного кодексу України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі № 1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).

Частиною 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті рішення в частині задоволення позову в стосовно зобов`язання Пісчанівської сільської ради присвоїти адресу нерухомому майну позивача, судова колегія вважає вірним застосування господарським судом АР Крим норми частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, згідно з якою до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації, шляхом внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно з метою забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно полягає у офіційному визнанні і підтвердженні державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно.

Оскільки у реєстрі прав власності на нерухоме майно обов'язково повинні бути зазначені відомості, зокрема про адресу (місцезнаходження) нерухомого майна для його індивідуалізації та відокремлення з поміж інших об'єктів, а відсутність рішення відповідача про присвоєння адрес нерухомому майну призводить до неможливості порушити позивачем питання про офіційне визнання і підтвердження державою його права власності на нерухоме майно, задоволення позовних вимог судом першої інстанції в цій частині є правомірним

Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушень норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                        УХВАЛИВ:


Апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2006 року у справі № 2-6/9255-2006А залишити без змін.


Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.


Головуючий суддя                                        О.А.Латинін


Судді                                                                      І.В. Антонова


                                                                      О.Л. Котлярова