Рішення №274708


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України


02 листопада 2006 року


Справа № 2-27/8384-2006А

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Заплави Л.М.,

                                                                                          Лисенко В.А.,


секретар судового засідання                                        Долгова М.В.

за участю представників сторін:

позивача: Аметова Ейла Мустафаївна, довіреність № б/н від 10.01.06р., Паливно-енергетичний комплекс "Современник";

відповідача: не з'явився, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради;

не з'явився, Сімферопольська міська рада;

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 15.06.2006р. у справі № 2-27/8384-2006А


за позовом           Паливно-енергетичного комплексу "Современник" (вул. Київська, 73,Сімферополь,95017)


до           Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)

Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)


про визнання частково нечинним рішення та спонукання до виконання певних дій

                                                            ВСТАНОВИВ:


Паливно-енергетичний комплекс "Современник" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання недійсним рішення №2413 від 25.11.2005р. пункту 2.2 щодо оптимізації площі земельної ділянки з урахуванням діючих норм для розміщення автозаправочної станції. Крім того, позивач просив зобов'язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки між Сімферопольською міською радою та Паливно-енергетичним комплексом «Современник»площею 0,4334 га по вул. Буденного №35 у м. Сімферополі строком на 15 років.

07.06.2006р. суд, за власною ініціативою, у порядку пункту 2 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив залучити до участі у справі у якості другого відповідача Сімферопольську міську раду.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2006 року у справі № 2-27/8384-2006А адміністративний позов Паливно - енергетичного комплексу "Современник" до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Сімферопольської міської ради задоволено.

Визнано нечинним пункт 2.2 рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 25.11.05р. № 2413 "Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради IV скликання про відмову у наданні земельних ділянок та про внесення виконавчим комітетом міської ради пропозицій з реконструкції об'єктів".

Зобов'язано Сімферопольську міську раду укласти договір оренди земельної ділянки строком на 15 років, розташованої у місті Сімферополі по вул. Буденного № 35 площею 0,4334 га, із Паливно - енергетичним комплексом "Современник".

Стягнуто з державного бюджету України на користь Паливно - енергетичного комплексу "Современник" 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

                    Не погодившись з постановою місцевого господарського суду, Сімферопольська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2006 у справі № 2-27/8384-2006А скасувати.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Так, за твердженням відповідача, суд не звернув уваги на той факт, що повноваження власника щодо володіння, користування та розпорядження землями на території м. Сімферополя, крім земель, переданих у приватну власність, здійснює Сімферопольська міська рада, а згідно зі статтями 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, керування якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

У відповідності до статті 12 Земельного кодексу України суб'єктом права комунальної власності на землю є відповідна міська рада та їй як власнику, належить право розпорядження землею, передача земельних ділянок у власність чи користування, передача в оренду.

Відповідач - Сімферопольська міська рада вважає, що надання позивачу земельної ділянки є правом Сімферопольської міської ради, а не її обов'язком.

Також, на думку Сімферопольської міської ради, господарський суд першої інстанції, визнаючи недійсним пункт 2.2 рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 25.11.2005р. № 2413, не надав обґрунтування його незаконності.

Відповідач стверджує, що виконавчий комітет Сімферопольської міської ради прийняв рішення № 2413 від 25.11.2005р. у межах наданих йому повноважень, оскільки стаття 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" дає вичерпний перелік повноважень виконавчих органів у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 було поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі паливно-енергетичного комплексу "Современник".

У зв'язку з відпусткою судді Латиніна О.А. та зайнятістю в іншому судовому процесі судді Котлярової О.Л., на підставі розпорядження першого заступника голови суду, здійснено їх заміну на суддю Заплаву Л.М. та суддю Лисенко В.А.

У судове засідання представники відповідачів не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності нез'явившихся представників відповідачів.

Повторно переглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

12.09.2003р. між паливно-енергетичним комплексом "Современник", що є позивачем у даній справі, та фірмою «Алмиш» був укладений договір купівлі-продажу автозаправочної станції у м. Сімферополі по вул. Буденного, 35, у відповідності з яким паливно-енергетичний комплекс "Современник" набув права власності на казану автозаправочну станцію.

Відповідно до акту на право постійного користування землею серії І-КМ №000519 фірмі «Алмиш»була надана у постійне користування земельна ділянка площею 0,4334 га, розташована у м. Сімферополі по вул. Буденного, 35 під розміщення стаціонарної автозаправочної станції.

Листом від 16.09.2003р., у зв'язку із переходом права власності на автозаправочную станцію, позивач звернувся до Сімферопольської міської ради із клопотанням про переоформлення земельної ділянки на паливно-енергетичний комплекс "Современник".

Згідно з висновками Комітету з управління земельними ресурсами Сімферопольської міської ради №1186/10-1-07 від 29.09.2003р., Головного архітектору міста №5215 від 11.12.2003р., Республіканського комітету з охорони культурної спадщини №5582 від 19.11.2003р., Сімферопольської міської санітарно - епідеміологічної станції № 309 від 26.11.2003р. та Управління екологічної інспекції Центрально-Кримського регіону від №932 25.11.2003р. підстави для відмови у наданні земельної ділянки в оренду паливно-енергетичному комплексу "Современник" відсутні.

Листом від 18.04.2005р. позивач просив Сімферопольську міську раду надати відповідь за наданими погоджувальними документами, необхідними для переоформлення земельної ділянки.

Ненадання Сімферопольською міською радою відповіді на заяву, а також прийняття виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради рішення № 2413 від 25.11.04р., у відповідності до пункту 2 якого паливно-енергетичний комплекс "Современник" повинен оптимізувати площу ділянки з урахуванням діючих норм для розміщення автозаправочної станції, з'явилося підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Сімферопольської міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, а також порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтями 123, 124 Земельного кодексу України.

Згідно з пунктом 9 статті 123 Земельного кодексу України відмову органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до вимог вказаної статті рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Питання визначення системи та гарантій місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу та відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, обсяг повноважень при здійсненні своєї діяльності органів місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно пункту 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлі та споруду право на земельну ділянку може переходити до набувача за цивільно-правовими угодами, зокрема, за угодами оренди або у власність у встановленому законом порядку. Виняток з цього правила становлять землі, які не можуть передаватися у власність, землі сільськогосподарського призначення тощо. Таким землі мають передаватися в оренду або постійне користування до зняття мораторію на відчуження таких земельних ділянок.

Матеріали справи свідчать, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель, які неможливо передати в оренду для обслуговування автозаправочної станції, будь-яких відомостей щодо неможливості надання її в оренду відповідачами у справі на час розгляду спору не надано.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування»до відання органів виконавчої влади місцевих рад віднесені зокрема питання з розгляду і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території.

Пунктом 2.2 рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 25.11.2005р. № 2413 «Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради IV скликання про відмову у наданні земельних ділянок та про внесення виконавчим комітетом міської ради пропозицій з реконструкції об'єктів»на паливно-енергетичний комплекс "Современник" покладалися зобов'язання щодо оптимізації земельної ділянки, яку позивач просив надати в оренду.

Як зазначалося судовою колегією у даній постанові, земельна ділянка у м. Сімферополі по вул. Буденного, 35 площею 0,4334 га знаходилася у постійному користуванні з метою обслуговування розташованої діючої автозаправочної станції у фірми «Алмиш», яка, в свою чергу, продала автозаправочну станцію позивачу у даній справі.

Таким чином, доцільність та обґрунтованість розміру земельної ділянки площею 0,4334 га під розташування автозаправочної станції вже була розглянута органами місцевого самоврядування - відповідачами у справі, спірна земельна ділянка вже була у свій час надана у постійне користування іншій особі саме у розмірі 0,4334 га, як оптимальної під розміщення автозаправочної станції у м. Сімферополі по вул. Буденного, 35.

Відповідно до статей 116, 124 Земельного Кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі відповідного рішення органів місцевого самоврядування, прийнятого у межах їх повноважень, передача таких земельних ділянок здійснюється за договором оренди.

          

Статтею 93 Земельного кодексу України встановлені загальні принципи права тимчасового користування земельної ділянкою, тобто права оренди, до яких зокрема віднесена строковість: короткострокова оренди - до 5 років та довгострокова - не більш 50 років.          

Оскаржуваний позивачем пункт 2.2 рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2413 від 25.11.04р. не містить обґрунтування необхідності оптимізування спірної земельної ділянки, а також не містить аналізу висновків відповідних органів щодо можливості надання земельної ділянки позивачу в оренду.

Виходячи з наступного, судова колегія дійшла висновку, що виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради було неправомірно прийнято рішення про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради щодо оптимізації паливно-енергетичним комплексом "Современник" площі ділянки з урахуванням діючих норм для розміщення автозаправочної станції, а другим відповідачем - Сімферопольською міською радою порушено право позивача на укладення договору оренди спірної земельної ділянки.

Перелік викладеного свідчить про правильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 198 (п.1), 205 (п.1 ч.1), 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2006р. у справі № 2-27/8384-2006А залишити без змін.


Головуючий суддя                                        І.В. Антонова

Судді                                                                      Л.М. Заплава

                                                                      В.А. Лисенко