Рішення №274722

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України


22.11.2006 р.                                                              справа №21/122


Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:



головуючого:

Мирошниченка С.В.

суддів

Колядко Т.М., Скакуна О.А.,



за участю представників сторін:


від позивача:

Латиш С.В.-за довір.,

від відповідача:

Зайцева Е.М.-за довір.,




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк



на рішення господарського суду


Донецької області



від

19.09.2006 року



по справі

№21/122



за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

до

Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецька область

про

стягнення 14 642 грн. 92 коп.


Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2006р. по справі №21/122.

Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Сковородіна О.М.) позов Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь про стягнення: збитків в сумі 9058грн.72коп.; 3% річних в сумі 1069грн.56коп.; частини суми збитків в сумі 3034грн.67коп.; збитків в сумі 1250грн. задовільнив частково-стягнув збитки в сумі 8113грн., в іншій частині в позові відмовлено.

Позовною заявою від 18.04.2005р. позивач наполягав на стягненні з відповідача збитків в сумі 14642грн.69коп. (а.с.2- 4 т.1). Заявою від 31.05.2006р. позивач змінив позовні вимоги та наполягав на стягненні: збитків в сумі 9058грн., які виникли в зв"язку з пошкодженням залізничного вагону; збитки в сумі 945грн.52коп. у вигляді витрат на порізку пошкодженого вагону; 3% річних в сумі 1069грн.56коп.; частина збитків, яка виникла в зв"язку з інфляцією в сумі 3034грн.67коп.; збитки в сумі 1250грн. у вигляді витрат на проведення оцінки вартості пошкодженого майна.

Господарський суд заяву від 31.05.2006р. прийняв частково, не прийнявши такі вимоги: стягнення 3% річних, частини збитків, яка виникла в зв"язку з інфляцією; з тієї підстави, що у цих випадках має місце одночасна зміна предмету та підстави позову, що суперечить вимогам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Цей висновок, зроблений господарським судом, є невірним. Стаття 625 п.2 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового забов"язання на вимогу кредитора забов"язаний сплатити суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п.1 ст.509 ЦК України забов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона забов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію ( в тому числі сплатити гроші), а інша сторона (кредитор) має право вимагати від боржника виконання обов"язку. Відповідно до п.2 ст.509 ЦК України забов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Ця стаття встановлює, що підставою виникнення забов"язання є, в числі іншого, заподіяння матеріальної шкоди. Таким чином, відшкодування матеріальної шкоди (збитків) є саме грошовим забов"язанням, тому вимога про стягнення 3% річних та частини суми, яка розрахована з урахуванням встановленого індексу інфляції безпосередньо пов"язана з вимогою про стягнення збитків. Стаття 22 ГПК України передбачає право позивача змінити предмет або підставу позову. В даному випадку позивач змінив предмет позову, підстава позову-завдання шкоди, залишилась тією самою. За таких обставин позивач діяв правомірно, а господарський суд не мав підстав не прийняти до розгляду вимоги про стягнення 3% річних та частини збитків, яка розрахована з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:

07.07.2002р. на під"їзних коліях відповідача у справі при розвантажені групи вагонів на роторному вагоноопрокидувачі відповідача внаслідок порушення техічних умов розвантаження відбулося деформування рами вагону № 66709502, що призвело до виключення данного вагону з інвентарю залізниці, що підтверджується актом ВУ-25 № 107-А від 08.07.02р., підписаного представниками залізниці та відповідача.

          При оперативному розборі 10.07.02р., що відбувся в присутності всіх представників сторін, було встановлено, що зазначений вагон було пошкоджено з вини відповідача та протокольним рішенням було встановлено, що вагон № 66709502 був пошкоджений до ступеню його виключення з інвентарю.

          Згідно ст. 73 Статуту залізниць України та п. 2.7 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, схоронність вантажів і вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під’їзна колія.

Відповідач під час пошкодження вагону № 66709502 був власником залізничної під’їзної колії, де відбулося пошкодження цього вагону.

Згідно ст. 124 Статуту залізниць України за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під’їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей, тощо), несе матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Ухвалою від 27.04.2006р. господарський суд забов"язав позивача надати докази, які свідчать про вартість майна (вагонів). В зв"язку з цим позивач звернувся до ПП "Експертторгсервіс" за проведенням оцінки вартості запасних частин та деталей, які підлягають ремонту, вантажного вагону №66709502. Це приватне підприємство здійснило оцінку, про що склала звіт (а.с.37-63 т.2). Факт прийняття відповідачем матеріалів оцінки підтверджується актами від 30.05.2006р. (а.с.30-31 т.2). Вартість цих робіт визначена актами-вона складає 1250грн. Господарський суд оціночний акт прийняв в якості доказа у справі, разом з тим, господарський суд дійшов висновку, що відсутній причинний зв"язок між фактом пошкодження вагону та проведення позивачем оцінки вартості вагону та пошкоджених деталей. Цей висновок є невірним. Апеляційний суд вбачає прямий причинний зв"язок між названими подіями. Після пошкодження вагону з вини відповідача у позивача виникла необхідність списання вагону та визначення залишкової вартості вагону, а також вартості деталей, які можно після ремонту використувати далі для стягнення збитків. Якщо аварія не виникла би, у позивача не виникла би необхідність проводити вищезазначену оцінку. Для більш об"єктивної оцінки, позивач доручив її проведення саме сторонній організації, а не здійснив сам. Відповідно до ст.225 п.1 ГК УКраїни до складу збитків включаються в числі іншого, додаткові витрати (вартість додаткових робіт). З урахуванням цього апеляційний суд вважає, що вимога про стягнення частини збитків в сумі 1250грн. підлягає задоволенню.

Як вбачається зі звіту про оцінку майна, проведеного ПП „Експертторгсервіс” (сертифікат № 2663/04 суб’єкта оціночної діяльності від 13.07.04р., виданий ФДМ України), ринкова вартість вантажного на піввагону № 66709502 на момент його ушкодження складала 24549,00грн. При цьому, вартість запасних частин вагону, придатних до подальшого користування складала 10584,00грн. Зазначений звіт приймається судом, як письмовий доказ, відповідно до ст. 36 ГПК України.

Залишок металобрухту з пошкодженого вагону, який позивач має намір залишити у себе, складає 11т., що за вартістю становить 7204грн. (додаток 1 до акту по проведенню огляду технічного стану ремонтопридатних запасних частин та деталей, протокол від 07.04.06р. № ЦЗІ-23/б).

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення частини збитків, у вигляді вартості пошкодженого вагону підлягають задоволенню, але суму суд визначив невірно, оскільки вимога позивача про нарахування на суму збитків 20% податку на додану вартість не грунтується на вимогах чинного законодавства. Таким чином, сума, яка підлягає стягненню, складає 6761грн.

Відносно вимоги позивача про відшкодування витрат на порізку пошкодженого вагону в сумі 945грн.52коп. господарський суд обгрунтовано відмовив в задоволенні, оскільки позивач не довів факта виконання цих робіт. Крім того, в наданій позивачем калькуляції собівартості робіт не вказані обсяги використаних матеріалів, кількість робітників, які мали б виконувати роботи, не вказаний час, за який ця робота мала бути виконана, тому не можно встановити реальну вартість робіт.

Позивач наполягає також на стягненні 3% річних в сумі 1069, 56грн. на підставі ст.625 ЦК України.

За порушення грошового забов"язання, як вже визначено раніше, обов"язок відшкодувати збитки (шкоду) є грошовим забов"язанням (ст.11, п.1, ст.509 ЦК України). Тому позивач має право нарахувати 3% річних на суму невідшкодованих збитків. В даному випадку відповідач, всупереч вимог п.1 ст.226 ГК України, в добровільному порядку не відшкодував збитки, їх сума стягнута тільки в судовому порядку, отже, вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню, але в сумі 728грн. 47коп.

Крім того, позивач наполягає на стягненні частини збитків, які розраховані з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 3034грн.67коп. При цьому індекс інфляції розрахований позивачем за період з 08.07.2002р. по 31.05.2006р. Можливість стягнення суми передбачена ст.625 ЦК України. З викладених вище підстав апеляційний суд вважає, що ця вимога підлягає задоволенню частково, оскільки з урахуванням вимог цивільного кодексу щодо строку позовної давності, індекс інфляції може бути розрахований за строк, який не перевищує 3 роки, тобто в даному випадку з 31.05.2003р. по 31.05.2006р. Тому сума збитків, яка розрахована в зв"язку з існуючим індексом інфляції, складає 2435грн.28коп.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд частково скасовує рішення.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -



П О С Т А Н О В И В:


1)Апеляційну скаргу задовільнити частково.

2)Рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2006р. по справі №21/122 частково скасувати.

3)Позов задовільнити частково.

4)Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м.Маріуполь Донецька область на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк збитки з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 10446грн.28коп., 3% річних в сумі 728грн.47коп.

5)В іншій частині рішення залишити без змін.

6)Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.




Головуючий Мирошниченко С.В.


Судді:          Колядко Т.М.


          Скакун О.А.


          













          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1 у справу

          1 ДАГС

1.господарський суд