Рішення №274768


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


Постанова

Іменем України


30 жовтня 2006 року


Справа № 2-25/12330-2006А


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Котлярової О.Л.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Лисенко В.А.,


секретар судового засідання                                        Долгова М.В.                              

за участю представників сторін:

позивача:не з'явився;

відповідача: Сінгаєвський О.В. за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Кримської митниці на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 04 вересня 2006 року у справі № 2-25/12330-2006А

за позовом Приватного підприємства Фірма "Автодель" (11-км Московського шосе, Гресівський, м. Сімферополь, 95493)

до           Кримської митниці (вул. Мальченка, 22, Аерофлотський, АРК, 95491)

про визнання нечинними рішень про митну оцінку

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-25/12330-2006А від 04 вересня 2006 року (суддя Маргаритов М.В.), позов приватного підприємства фірма "Автодель" до Кримської митниці, задоволено. Визнано нечинними 50 рішень Кримської митниці щодо визначення митної вартості товарів, оформлених документами „Митна оцінка товарів до ВМД

- №600000001/5/012469-600000001/5/012482,

- №600000001/5/012484-600000001/5/012493,

- №600000001/5/012495-№600000001/5/012514,

- №600000001/5/012516-№600000001/5012518,

- №600000001/5/012523-№600000001/5/012525 від 27 грудня 20005 року.

Стягнено з Державного бюджету України на користь приватного підприємства фірма „Автодель” 3,40 грн.

Не погодившись з винесеною постановою господарського суду, Кримська митниця звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить дану постанову скасувати. Вважає, що зазначена постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, положення Глави 47 Митного кодексу України. Доводи скарги обґрунтовані також, тим, що суд першої інстанції дійшов до невірних висновків щодо рішень відповідача про визнання митної вартості ввезених позивачем автомобілів. Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року та 16 жовтня 2006 року було відкрите апеляційне провадження та призначено скаргу до апеляційного розгляду.

У судовому засіданні представник апелянту підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але, ним факсимільним зв’язком письмово було заявлено клопотання про відкладення справи слуханням, яке канцелярія суду отримала о 16 год. 10 хвил., тобто, після закінчення слухання справи.

Неявка у судове засідання сторін, не перешкоджає суду розглянути справу по суті без них на підставі того, що у матеріалах даної справи достатньо доказів для цього.

Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила наступне.

За контрактом № BDTM05-035 від «06»жовтня 2005 року приватне підприємство фірма «Автодель»придбало у фірми «Боадінг Тіанма Автомобілі Ко., ЛТД»(Китай), автомобілі в кількості 50 штук, відповідно до інвайсу автомобілів Тіан-ма DRAGON K7: 6990C, 6490E, 6490EM, 1021 SC, 1021 SE, 1021 SLC, 1021 SLE. Всього на 260900,00 доларів США.

Вказані автомобілі були заявлені позивачем до митного оформлення по вантажним митним деклараціям за №№

600000001/5/012469-600000001/5/012482,

№600000001/5/012484-600000001/5/012493,

№600000001/5/012495-№600000001/5/012514,

№600000001/5/012516-№600000001/5012518,

№600000001/5/012523-№600000001/5/012525 27 грудня 2005 року.

Загальна митна вартість п'яти десяти автомобілів склала 1 317 545, 00 грн.

Відповідач не погодився із заявленою митною вартістю ввезених автомобілів і визначив її самостійно з використанням шостого (резервного) методу оцінки в загальній сумі 2 132200,90 грн., оформивши своє рішення документами «Митна оцінка товарів до ВМД

№600000001/5/012469-600000001/5/012482,

№600000001/5/012484-600000001/5/012493,

№600000001/5/012495-№600000001/5/012514,

№600000001/5/012516-№600000001/5012518,

№600000001/5/012523-№600000001/5/012525 від 27 грудня 2005 року.

Судова колегія вважає, що скарга Кримської митниці є обґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 80 Митного кодексу України, у разі відмови в пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати зацікавленим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Статтею 212 Митного кодексу України встановлено, що товари, поміщені у режим митного складу, зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів, в тому числі митних зборів за перебування під митним контролем.

Відповідно до статті 265 Митного кодексу України, за наявності обґрунтованих сумніві у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Апелянт судовій колегії пояснив, що заявлена декларантом вартість нових транспортних засобів Китайського виробництва від 3600,00 до 5750,00 доларів США за одиницю. Наявна цінова інформація бази даних Державної митної служби значно вище, ніж вартість, заявлена позивачем. Зазначені обставини викликали у посадових осіб Кримської митниці, відповідальних за здійснення контролю за правильністю митної оцінки, обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей.

Митна оцінка здійснена відповідачем із застосуванням шостого (резервного), методу.

Так, перший метод, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 267 Митного кодексу України не може бути використаний у разі наявності обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання товарів, що оцінюються. Такі обмеження визначені сторонами контракту №BDTM05-035 від 06 жовтня 2006 року у пункті 10.1. та полягають в обмеженні права покупця на реекспорт товару. Неприйнятність першого методу для цілей митної оцінки обумовлена, також, наявністю значно вищої цінової інформації щодо вартості нових автомобілів.

Крім того, статті 194, 196 Митного кодексу України визначають, що реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Таким чином, реекспорт, по-перше, не передбачає обов'язкового перепродажу (відчуження) товарів, а, по-друге пов'язаний з вивезенням товарів не за межі географічного регіону, а за межі митної території України, яка є окремою правовою категорією та з географічним регіоном не співпадає.

Відповідно до статті 5 Митного кодексу України до митної території України входять штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України і, навпаки, не входять території спеціальних митних зон, розташованих в Україні.

Враховуючи викладене, перший (основний) метод визначення митної вартості не міг бути застосований у зв'язку із невідповідністю контракту №ВРТМ05-035 від 06 жовтня 2005 року положенням статті 267 Митного кодексу України.

Другий та третій метод, у відповідності зі статтями 268, 269 Митного кодексу України, можливо використовувати лише до товарів, що були б вироблені тим же виробником, що і товари, які оцінювалися. Зазначена обставина є перешкодою для застосування зазначених методів оцінки згідно статті 270 Митного кодексу України.

Застосування четвертого методу передбачає відрахувати ціни продажу найбільшої партії товару на території України витрати, що збільшують ціну товару в Україні.

П'ятий метод передбачає розрахунок вартості оцінюваних товарів шляхом додавання вартості матеріалів та витрат, понесених виробником. Оскільки у відповідача відсутня інформація, на підставі якої можна здійснити такі розрахунки, використати зазначені методи не можливо.

Статтею 273 Митного кодексу України встановлено, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів 1-5, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики, тобто - резервним методом 6 відповідно принципам та положенням статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року. Ця угода передбачає можливість використання у якості основи для митної оцінки ідентичних або аналогічних імпортних товарів, вироблених в іншій країні, ніж країна експорту оцінюваних товарів.

Митна вартість є базою для нарахування ввізного мита та податку на додану вартість.

Судова колегія зазначає, що неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Частиною 3 статті 267 Митного кодексу України встановлено, що основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються) не може бути застосований у випадку наявності будь-яких обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком обмежень, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару.

Підпунктом 10.1 зовнішньоекономічного контракту № BDTM05-035 від 06 жовтня 2005 року, на підставі якого позивачем було здійснено переміщення автомобілів на митну територію України встановлено, що покупець не має права безпосередньо або через третіх осіб реекспортувати товари, що поставляються за цим контрактом без письмової згоди продавця.

Отже, судова колегія вважає, що визнання митної вартості товарів шляхом застосування відповідачем шостого методу, які виразились у проведенні його оцінки з митної вартості, правомірними та відповідними вимогам Митного кодексу України.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, що дає підстави для скасування прийнятого рішення і відмови у позові.

          Керуючись статтями 24, 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Кримської митниці задовольнити.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2006 року у справі № 2-25/12330-2006А скасувати.

3. У позові відмовити.

4. Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.          

5. Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.


Головуючий суддя                                                   О.Л. Котлярова

Судді                                                                                 І.В. Антонова

                                                                                 В.А. Лисенко