Рішення №274803


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України


02 листопада 2006 року


місто Севастополь Справа № 20-4/151

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Фенько Т.П.,


секретар судового засідання                                        Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Савельєва Вікторія Володимирівна, довіреність № 422/10-0 від 25.01.06


розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 18.09.2006 у справі № 20-4/151

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" (вул. Руднева, 35-б,Севастополь,99000)


до           Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99000)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000362310/0 від 18.04.2006 року, № 000362310/1 від 23.06.2006 року

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2006 у справі № 20-4/151 (суддя Остапова К.А.) в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень відмовлено.

          Постанова господарського суду мотивована тим, що у господарських операціях з позивачем від імені товариства з обмеженою відповідальністю „Дінал” на стороні виконавця діяла особа, яка не могла мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності, тобто, наявність підпису зазначеної особи на документах не надавало права позивачу на податковий кредит.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дії позивача при здійсненні господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю „Дінал” не порушували норм чинного законодавства, а тому позивач не може нести відповідальність за незаконні дії його контрагенту, так як в цих діях немає вини позивача.

          В судовому засіданні 30.10.2006 позивач підтримав свої вимоги.

Відповідач надав судовій колегії заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що податковий кредит надається платнику податку на додану вартість лише з умовою, що сума цього податку буде перерахована до бюджету при здійсненні господарської операції, а оскільки зазначена сума не була перерахована до бюджету внаслідок цієї господарської операції, податковий кредит не може бути наданий покупцю.

          Відповідач у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду залишити без змін.           

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.10.2006 по 02.11.2006.

          Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.

          10.04.2006 Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя провела перевірку позивача з питань правомірності відображення податку на додану вартість по операціям з товариством з обмеженою відповідальністю „Дінал” за період з 01.01.2003 по 31.12.2004., про що складено акт № 162/10/23-123/60/30542379 (а.с. 11-13).

          На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя 18.04.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення –рішення № 0000362310/0, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 967 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 484 грн. (а.с. 17).

          Рішенням Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя від 23.06.2006 № 2878/10/25-020 (а.с. 26-31) за результатами розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя від 18.04.2006 № 0000362310/0.

          За результатами апеляційного оскарження Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя 23.06.2006 прийнято та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення –рішення № 0000362310/1 (а.с. 25), яким продубльовано податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя від 18.04.2006 № 0000362310/0.

          Підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій стали наступні обставини.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно накладних № 124 від 21.07.2003 на суму 2500 грн., в тому числі податок на додану вартість 416,67 грн. (а.с. 131) та № 198 від 01.08.2003 на суму 3300 грн., в тому числі податок на додану вартість 550 грн. (а.с. 131 на звороті), придбав у товариства з обмеженою відповідальністю „Дінал” товари, у зв’язку з чим товариством з обмеженою відповідальністю „Дінал” були виписані та передані позивачу податкові накладні (а.с. 45-46). Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена позивачем в податковий кредит, відображена в книзі обліку придбань товарів (робіт, послуг), відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2003 року (а.с. 79 –83). Сплата у сумі 5800 грн. перерахована товариством з обмеженою відповідальністю „Дінал” платіжними дорученнями № 133 від 21.07.2003 та № 140 від 01.08.2003 (а.с. 58-59).

Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що піддягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робот, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними.

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем, встановлені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26 квітня 2005 року (а.с. 72-73) були визнані недійсними статут товариства з обмеженою відповідальністю „Дінал”, установчий договір про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю „Дінал”, реєстраційний номер 11541 з моменту їх державної реєстрації. Також цим рішенням визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю „Дінал” від 25.12.2002 № 36355455 з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Цим рішенням встановлений факт відсутності наміру контрагенту в особі засновника Демент’єва В.О. здійснювати підприємницьку діяльність.

Зазначені обставини свідчать, що у господарській операції з продажу товарів діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності. Як наслідок, включена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість 967 грн. не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку - продавця.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачає, крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, ще наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовується у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, законодавцем передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку та відшкодуванням цього податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.          

Оскільки при здійснені податковим органом позапланової перевірки було встановлено, що позивач отримав податкові накладні від особи, свідоцтво про реєстрацію якої як платника податку на додану вартість було анульовано з 25.12.2002 (а.с 84) донарахування податку на додану вартість у сумі 967 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 484 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” відповідає чинному законодавству.

          З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

                    Керуючись статтями 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтєю 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" від 06.10.2006 залишити без задоволення.

                    Постанову господарського суду міста Севастополя від 13.09.2006 у справі № 20-4/151 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення          і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.


Головуючий суддя                                        І.В. Черткова

Судді                                                                      К.В. Волков

                                                                      Т.П. Фенько