Рішення №278719

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2052/2006 р                                        Головуючий по першій інстанції

Категорія: про відшкодування завданої шкоди                       Резнік Ю.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н.В.

РІШЕННЯ іменем України

10 листопада 2006 року                    Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                              Ювшина В.І.

суддів                                          Корнієнко Н.В., Качана О.В..

при секретарі                             Шульга Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що 11 березня 2006 року трапилася ДНІ, в результаті якої відповідач автомобілем ВАЗ 2108 здійснив на неї наїзд, спричинивши при цьому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Постановою слідчого СВ Христинівського РВ УМВС від 20.05.2006 року кримінальну справу відносно відповідача ОСОБА_2 закрито.

Розмір матеріальної шкоди становить 2 848 грн.93 коп. Сюди входять: витрати на придбання ліків -403,59 грн. та 1031,88 грн.; витрати на протезування 4-х зубів, які вона буде становить - 1040 грн., жіноча куртка - 70 грн.; штани -ПО грн.; металеві пластини, вживлені в ногу- 193,46грн.

Також позивачці завдана моральна шкода в розмірі 7 000 грн., оскільки їй завдано фізичного болю, була обмежена в русі, не могла з'являтися в громадських місцях, не могла користуватися громадським транспортом, має відповідний відсоток втрати працездатності, а також позбавлена була можливості доглядати за чоловіком, який є інвалідом першої групи. Із-за цього вона страждає і переживає.

Рішенням Христинівського районного суду від 22 вересня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі, позивачка ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та постановити нове рішення про задоволення позову в повному об'ємі.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, і про це ніхто не заперечує, що факт ДТП, де відбувся наїзд на позивачку 11 березня 2006 року мав місце.

Відповідно до постанови про закриття кримінальної справи від 20 травня 2006 року кримінальну справу по факту дорожньо-транспортної пригоди, в якій позивачка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я та проти ОСОБА_2, подальшим провадженням закрито. Зокрема в постанові зазначено, що в діях водія ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч.І ст.286 КК України, а в діях пішохода ОСОБА_1 вбачаються грубі порушення Правил дорожнього руху України, зокрема, п.п.4.1, 4.7, 4.8, 4.10, 4.14 і такі порушення знаходяться у причинному зв'язку з наступившими наслідками(а.с. 19).

Виходячи з вказаних обставин, суд першої інстанції і виніс оскаржуване рішення, яким відмовив позивачці у задоволенні позову в повному об'ємі, що на думку колегії є невірним.

Так, відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що с джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що шкода позивачці була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Тому суд першої інстанції виніс рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню. В зв'язку з цим рішення підлягає до скасування з винесенням нового рішення про часткове задоволення позову.

Суму матеріальної шкоди позивачка вказує 2 848 грн.93 коп. Колегія суддів вважає, що не підлягає до задоволення позов в частині стягнення сум за медикаменти, придбані позивачкою до дня, коли трапилася ДТП, тобто до 11.03.2006 року. Так, на а.с. 13-16 містяться чеки за лютий та першу декаду березня місяця 2006 року на суму 85 грн.45 коп..

Крім того, не можна вже стягнути з відповідача суму 1040 грн., яка випливає з вартості протезування зубів, що будуть становитися в майбутньому.

Виходячи з наведеного, до задоволення підлягає позов в частині стягнення матеріальної шкоди на суму 1 723 грн.48 коп.

Слід зазначити, що в судовому засіданні встановлено і підтверджено сторонами при перегляді справи в апеляційній інстанції, що відповідачем після ДТП надавалася допомога позивачці в тому числі у вигляді сплати грошей, суму яких визнала сама позивачка: 200 грн., 500 грн., а всього 700 грн., частину яких в сумі 135 грн. позивачкою витрачено на придбання пального. Тому колегія вважає за необхідне і вказану суму, тобто 565 грн.(700-135), врахувати при стягненні з відповідача матеріальної шкоди. Тому до стягнення підлягає 1 158 грн. 48 коп.

Що стосується моральної шкоди, то відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В такому разі підлягає до стягнення з відповідача і моральна шкода, проте в меншому розмірі, ніж про це просить позивачка. При цьому колегія враховує характер вчинення ДТП, глибину душевних та моральних страждань, ступінь вини відповідача, який визнаний невинним, його поведінку після ДТП, ступінь вини позивачки, оскільки з постанови про закриття кримінальної справи видно, що ДТП сталася з її вини, а також з урахуванням вимог розумності і справедливості.

При винесенні рішення, колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на ІТЗ розгляду справи та на користь держави державне мито відповідно до розміру задоволеного позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хрнстинівського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 158 грн. 48коп. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди, а всього 1 658грн.48 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційній інстанції в сумі 30 грн., які перерахувати на рахунок 37318012001565, ОУДК в Черкаській області, МФО 854018, код 02894214. Одержувач - Апеляційний суд Черкаської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51 грн.

В решті частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.