Рішення №278730

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ__________________________

Справа №22-а-1813-Ф/ 06                 Головуючий суду першої інстанції                                        ЧулупО.С.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                             Мудрова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

19   вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого       Моісеєнко Т.І.

суддів                      Мудрової В.В.,

Іщенка В.І.

при секретарі       Катковій Н.В. за участю представника позивача  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А 0156 про стягнення грошової компенсації замість речового майна з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду АР Крим від 23 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

20   лютого 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А 0156 про стягнення грошової компенсації замість речового майна в сумі 2593 грн. 88 коп., а з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів - 4069 грн. 80 коп.

Постановою суду від 23 червня 2006 року позовні вимоги були задоволені частково - з відповідача стягнено грошову компенсацію замість речового майна з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів в сумі 1747 грн. - із застосуванням строку позовної давності.

В апеляційній скарзі на постанову суду позивач просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, які виявились у відмові у задоволенні частини вимог позивача всупереч чинному законодавству, і прийняти нову постанову про повне задоволення позову. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 26 серпня 2005 року звільнений у запас (а.с. 12), а 1 листопада 2005 року - виключений зі списків особового складу частини А 0156 та знятий з усіх видів забезпечення (а.с. 15).

Під час проходження служби позивач не був повністю забезпечений речовим майном, а також позивачу не була виплачена грошова компенсація замість вказаного виду забезпечення (а.с. 11).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави речове майно або за їх бажанням грошову компенсацію замість нього.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення грошової компенсації замість речового майна з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів, суд першої інстанції виходив з необхідності застосування строку позовної давності, виходячи з того, що порушення прав позивача відбувались у місяцях, в яких у нього виникло право на одержання належного йому до видачі речового майна. З таким висновком не може погодитись колегія суддів, оскільки відповідно до пункту 27 постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» військовослужбовці, звільнені у запас або відставку мають право на отримання грошової компенсації замість речового майна, яке вони не отримали під час звільнення, за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Натомість колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення грошової компенсації замість речового майна, належного до видачі позивачу, право на одержання якого виникло у нього з 11 березня 2000 року, оскільки пунктом 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року, який набрав чинності з 11 березня 2000 року, положення наведеного Закону в частині одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна призупинено.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині стягнення грошової компенсації замість речового майна, належного до видачі позивачу до 11 березня 2000 року - на суму 128 грн. 80 коп. (а.с.11). З урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів сума, що підлягає стягненню складає 226 грн. 35 коп.

Відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової.

Керуючись статтею 195, пунктом 3 статті 198, пунктом 4 статті 202, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду АР Крим від 23 червня 2006 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 - стягнути на його користь з військової частини А 0156 заборгованість з виплати грошової компенсації замість речового майна з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів в сумі 226 (двісті двадцять шість) грн. 35 коп.

В решті позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання законної, судовим рішенням.