Рішення №278731

Справа № 22-Ц-5382 p.              Головуючий 1 інстанції - Остапчик С. В.

Категорія - спадкова                     Доповідач - Табачна Н. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 листопада 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду

Харківської області в складі:

Головуючого :                          Табачної Н. Г.

Суддів :                                      Зазулинської Т. П.

Кукліної Н. О.

При секретарі:         Чоларія К. З.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 січня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчому комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова про визнання права власності на спадщину за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-й особі виконавчому комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова про визнання права власності на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2004 року позивачі звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова про визнання права власності на спадщину за законом.

Позивачі посилалися на те, що являються синами ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Матері у них різні.

Матір"ю позивача ОСОБА_1 являється ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а матір"ю ОСОБА_2 являється друга дружина їх батька ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7. У неї з їх батьком був ще один син, їх брат - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

В нотаріальну контору за прийняттям спадщини після смерті бітька, матері і брата вони не зверталися, оскільки спадщину прийняли фактично.

Спадковим майном являється жилий будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 травня 1991 року за ОСОБА_6 визнано право власності в порядку спадкування після свого чоловіка на 54/100 частин вказаного будинку, 18/100 частин залишилися відкритими.

Позивачі просили визнати за ними право власності на спірний жилий будинок в порядку спадкування. Позивач ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності після смерті матері на 54/100 частин будинку, а позивач ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на 18/100 частин будинку після смерті брата, як за спадкоємцем другої черги тому, що інших спадкоємців у брата немає.

В серпні 2005 року до суду із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_3.

Він посилався на те, що являється рідним і єдиним сином померлого ОСОБА_7 - брата позивачів.

Батьки його батька ОСОБА_4 і ОСОБА_6 (його дід і бабка) в період сумісного шлюбу побудували 72/100 частини будинку АДРЕСА_1

Вони мали двох синів : ОСОБА_7 -його батька і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 - позивача по справі.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 травня 1991 року за ОСОБА_6 визнано право власності на 54/100 частин спірного будинку після смерті чоловіка.

Його батько ОСОБА_7 постійно мешкав в спірному будинку і хоча юридично право власності не оформив, прийняв спадщину фактично і ніколи від неї не відмовлявся. Тому 18/100 частин залишилися відкритими.

ОСОБА_6 померла його бабка (мати батька) і після її смерті батько фактично прийняв спадщину у вигляді половини від 54/100 частин будинку, тобто 27/100 частин. 8 жовтня 2003 року батько помер.

Після смерті батька він є спадкоємцем, а позивачі неправильно скрили цю обставину. ОСОБА_3 просив визнати за його батьком ОСОБА_7 право власності на 18/100 частин спірного будинку в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_4, на 27/100 частин будинку після смерті матері ОСОБА_6, а за ним - ОСОБА_3 визнати право власності на 45/100 частин домоволодіння після смерті батька ОСОБА_7.

При розгляді справи ОСОБА_3 притягнутий до участі у справі в якості відповідача.

Взаємних вимог сторони не визнали.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 січня 2006 року зустрічні позовні вимоги задоволено, основний позов задоволено частково.

Вирішено : визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на 27/100 частин спірного будинку після смерті матері ОСОБА_6, за батьком відповідача ОСОБА_7 визнати право власності на 18/100 частин спірного будинку після смерті його батька ОСОБА_4, на 27/100 частин будинку після смерті матері ОСОБА_6, за відповідачем ОСОБА_3 визнати право власності на 45/100 частин спірного будинку після смерті батька ОСОБА_7.

Позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 рішення суду оскаржує, просить його скасувати як незаконне, а справу повернути на новий судовий розгляд. Він вважає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права, неправильно вказано те, що він бажає прийняти спадщину після смерті двоюрідного брата в той час коли померлий ОСОБА_7 являється його рідним братом. Крім цього, суд не урахував те, що він бажає прийняти спадщину після смерті батька.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі являються рідними братами від різних матерів.

Матір"ю позивача ОСОБА_1 являлася ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Матір"ю позивача ОСОБА_2 була ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7.

Їх батьком був ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_4 і ОСОБА_6 мали ще одного сина ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Він являвся рідним братом позивачів і батьком відповідача ОСОБА_3.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 травня 1991 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 72/100 частини спірного будинку в порядку забудови, за ОСОБА_6 визнано право власності на 54/100 частини спірного будинку в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4, спадкові 18/100 частин будинку залишені відкритими.

Рішенням від 20 травня 1991 року суд також визнав те, що молодший син померлих ОСОБА_7 постійно мешкав в спірному будинку і фактично спадщину прийняв, але юридично її не оформив. Ніхто з інших спадкоємців після смерті батька спадщину не прийняв.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив з того, що після смерті свого батька він від спадкування відмовився і своїх прав на спірний будинок не заявляв, після смерті ОСОБА_6 він спадкоємцем не являється, а після смерті брата ОСОБА_7 спадкоємцем являється рідний син - відповідач ОСОБА_3.

Крім цього, суд виходив з того, що після смерті ОСОБА_6 спадковою часткою являється 54/100 частини спірного будинку, на які за нею визнано право власності рішенням суду і саме ця доля повинна бути поділена між двома спадкоємцями.

Такі висновки містяться на матеріалах справи та наданих доказах.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і наявними в справі доказами не підтверджені.

Сам позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував те, що позовні вимоги про виділення йому спадкової долі після смерті батька він до суду не заявляв, він просив визнати за ним долю після смерті рідного брата ОСОБА_7. Описка ж суду в цій частині про те, що померлий являється двоюрідним братом позивача, а не рідним на висновки суду не вплинула і правових наслідків не потягла. Вказане не являється підставою для скасування рішення суду.

За такими обставинами підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317. 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу відхилити. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 січня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців.