Рішення №278772

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

Справа № 22-а-1256-Ф/2006 р.                Головуючий суду першої інстанції Лісовська В.В.

Суддя-доповідач-Полянська В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого   - Ломанової Л.О.

суддів               - Полянської В.О.,

Притуленко О.В. при секретарі -  Апостолові О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання права на перерахування раніше призначеної пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим і просив визнати його право на перерахунок пенсійного забезпечення до рівня, визначеного чинними нормативно-правовими актами України, прийнятими після його звільнення зі служби і зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплатити йому пенсію за минулий час з урахуванням: щомісячної надбавки грошового забезпечення у розмірі 100%, введеної з 01 січня 2003 року Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року; щомісячної надбавки за безперервну службу у розмірі 70 %, введеною Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003; щомісячної надбавки за вислугу років у розмірі 35 % передбачену п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року; премії в розмірі 33.3% з 01 березня 2001року передбачену п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року та Наказом Міністерства України від 05 березня 2001 року № 75, а також визнати за ним право на доплату пенсії за 2005 рік у розмірі 50% невиплаченої пенсії.

Свої вимоги мотивує тим, що він є військовий пенсіонер, звільнений у запас з 16 травня 2003 року по ст. 46 п. „в" на підставі наказу ГК ВПС ЗСУ НОМЕР_1. Після його звільнення неодноразово підвищувалося грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а йому розмір пенсії не перераховувався, що суперечить вимогам ст.ст. 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ.

Апелянт посилається також на те, що при нарахуванні йому пенсії щомісячна надбавка за вислугу років замість 35% нараховувалась з 30%; щомісячна надбавка за безперервну службу нараховувалась з розміру 25% замість 70%; за 2005 рік пенсія йому виплачувалась у розмірі 50% від нарахованої суми. На думку апелянта, з 17 травня 2005 року РВК АР Крим повинен перерахувати і виплатити йому пенсію з урахуванням щомісячної надбавки  грошового забезпечення  у розмірі   100%.  відповідно до  Указу Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року; щомісячної надбавки за оезперервну службу у розмірі 70 %. відповідно до Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003- щомісячної надбавки за вислугу років у розмірі 35 % передбачену п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року; премії в розмірі 33.3% з 01 передбачену п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року та Наказом Міністерства України від 05 березня 2001 року № 7.

Постановою Судацького міського суду АР Крим від 17 квітня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання права на перерахування раніше призначеної та доплату пенси за 2005

рік.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову, вважаючи п такою, що не відповідає нормам матеріального права, суперечить чинному законодавству. В обгрунтування вимог своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд не відновив його права передбачені ст. З, 8, 17. 21. 22, 24, 46. 48, 55 Конституції України, яки були грубо порушені Республіканським військовим комісаріатом у звязку з неправомірним вживанням ч. З ст. 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП, п. 8 Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій і матеріальної допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової і військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач під час проходження служби, з якої був звільнений у запас 16 травня 2003 року, отримував надбавки, встановлені Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99; Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року; Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003; та премії в розмірі 33,3%. передбаченої п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого у кошторисах військової частини. де проходив службу позивач. Згідно довідок, які містяться в матеріалах справи, при нарахуванні пенсії, ці надбавки та премія були зараховані у тих розмірах, в яких були виплачені позивачу.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 в період служби у військовій частині А-08186 звертався з вимогами про перерахунок грошового утримання та про стягнення заборгованості по грошовому утриманню у розмірах, встановлених вищеиаведеними нормативно-правовими актами. Таких доказів позивач суду не надав.

Тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням невиплачуваних у період військової служби додаткових надбавок у розмірах: 35% щомісячної надбавки за вислугу років;   50%  та  70%   щомісячної  надбавки   за  безперервну  службу   задоволенню  не підлягають.

Закон № 1769-1У «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набрав чинність з 01 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час. тобто з 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 розд. 2 цього Закону, особи, яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом № 2262-ХИ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року, з першого січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50% від суми перерахованої пенсії, а з першого січня 2006 року 100% цієї суми. У разі, якщо внаслідок перерахунку за нормами Закону № 1769 розмір пенсії, виплачуваної в період з 01 січня 2005 року до 01 січня 2006 року її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З особливого рахунку, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що відповідно до п. 2 розд. 2 Закону № 1769-ІУ «Про внесення змін до статті 43 Закону України "'Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", після перерахунку пенсії, призначеної позивачу за Законом № 2262. її розмір збільшився, тому сплачувалось 50% від суми перерахованої пенсії.

За таких обставин оскаржене рішення не підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи судом встановлені і досліджені в повному обсязі, норми матеріального та матеріального права застосовані правильно.

Доводи апелянта, щодо порушення судом першої інстанції вимог- ч. 4 сг. 9 КАС України, які полягають в тому, що суд при вирішенні справи застосував невідповідні Конституції України нормативно-правові акти, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України згідно зі статтями 147 та 150 Конституції належать Конституційному Суду України.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексом адміністративного судочинства України, колегія судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим визнання права на перерахування раніше призначеної пенсії залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.