Рішення №278867

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 жовтня 2006 р.

№ 20-2/067

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

Добролюбової Т. В.

Гоголь Т. Г., Дроботової Т.Б.


розглянувши матеріали касаційної скарги


Товариства з обмеженою відповідальністю “Наталі –Експрес”


на постанову

Севастопольського апеляційного


від 15.06.2006 року

господарського суду


у справі


№ 20-2/067


за позовом


Міністерства оборони Російської Федерації


до


Товариства з обмеженою відповідальністю “Наталі –Експрес”


про


звільнення орендованого приміщення

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Щербаков Л.М. довіреність від 28.02.2006 року № 553

від відповідача: не з’явились, повідомлені належним чином


          У березні 2006 року Міністерством оборони Російської Федерації заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наталі –Експрес”, з урахуванням уточнень, про усунення перешкод Міністерству оборони Російської Федерації в особі 1977 відділення морської інженерної служби ЧФ РФ в користуванні майном, шляхом звільнення нежитлових приміщень загальною площею 172, 3 м2. Позовні вимоги позивач обґрунтував невиконанням відповідачем свого зобов’язання щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору суборенди № 62 від 01.01.2004.

          Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.04.2006 ухваленим суддею Шевчук Н.Г. позовні вимоги задоволені. Рішення вмотивовано тим, що вимогами пункту 10.8 договору оренди № 62 від 01.01.2004, приписам статті 785 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено обов’язок орендаря повернути приміщення орендодавцеві у зв’язку із закінченням дії договору оренди.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду прийнятою колегією суддів у складі: Щепанської О.А. –головуючого, Сотули В.В., Плут В.М. перевірене рішення залишено без змін з тих же підстав.

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Наталі - Експерес” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову та припинити провадження у справі. В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що належність спірного орендованого майна Міністерству оборони Російської Федерації не підтверджено матеріалами справи. Також, на думку позивача, судами не було вирішено питання про досудове врегулювання господарського спору.

Від Міністерства оборони Російської Федерації відзиву на касаційну скаргу Вищим господарським судом не отримано.

Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2004 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 62, згідно умов якого відповідач отримав від позивача в суборенду не житлові приміщення загальною площею 172,3 м.2, що знаходиться м. Севастополь, с. Кача, будинок № 299. це приміщення передано відповідачеві за актом від 03.12.2003 року.

Умовами договору від 01.01.2004 року № 62 строк суборенди встановлений до 31.12.2004 року. Додатковою угодою від 01.03.2005 року строк дії вказаного договору продовжений до 31.12.2005 року. При цьому сторони домовились про звільнення орендованого приміщення після спливу цього строку. Як передбачено пунктом 5.9 договору №62 від 01.01.2004 року, питання про продовження або закінчення договору оренди повинно бути вирішено за два місяці до закінчення дії договору. Судами встановлено і відповідачем не заперечується, що листом №3002 від 17.10.2005 року позивач повідомив ТОВ “Наталі –Експрес” про припинення дії договору суборенди № 62 у зв‘язку з закінченням строку дії цього договору. Згідно приписів статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Після припинення договору орендар зобов’язаний звільнити приміщення.

Проте судами встановлено, що після спливу строку дії договору відповідач приміщення не звільнив. На 2006 рік договір не укладався. Будь-яких інших правових підстав для використання спірного приміщення товариством з обмеженою відповідальністю “Наталі –Експрес” у 2006 році судові не надано.

Згідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.


Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування судових актів у даній справі, оскільки заявником упродовж розгляду спору інших правових підстав для використання спірного приміщення, крім розглянутого договору термін дії якого скінчився, не наведено.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року у справі № 20-2/067, залишити без змін.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Наталі –Експрес” залишити без задоволення.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т. Дроботова