Рішення №285356

Справа № 22-а-396                                                    Головуючий у 1-й інстанції Гетьман В.В.

Категорія 36                                                               Суддя-доповідач Сибільова Л.О.

УХВАЛА

іменем    України

14 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Сибільової Л.О.

суддів               - Маслова В. О., Попруги С.В.

з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1., розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні   апеляційного  суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня 2006 року

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державного департаменту України з  питань  виконання покарань  у Чернігівській області, третя особа - Державний департамент України з питань виконання покарань про   визнання   незаконними   дій   посадових   осіб,   сфальсифікованими   матеріали перевірок, відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.,-

встановила:

Зазначеною постановою суду відмовлено ОСОБА_1. у задоволенні позовних вимог, стягнено з нього в доход держави 11,9 гр. судового збору.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову скасувати і надіслати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає помилковим висновок суду про пропуск ним річного строку звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки звернувся до суду з даним позовом не 29 травня 2006 року, як зазначив суд, а значно раніше і протягом року після того, як дізнався про порушення своїх прав з відповідей та протестів прокурора.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, який підтримав скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_1. свої вимоги мотивував тим, що в період відбування ним покарання в ІНФОРМАЦІЯ_1 він зазнавав утисків з боку адміністрації цієї установи, відносно нього допускались неправомірні дії, упереджене ставлення, які, зокрема, виразились в незаконному поміщенні і триманні його на дільниці посиленого контролю з 17 лютого 2004 року по 8 лютого 2005 року та винесенні трьох незаконних дисциплінарних стягнень. В зв'язку з цим він та його представник звертались зі скаргами до відповідача, третьої особи та інших органів і посадових осіб, але отримували відповіді від відповідача, що в результаті перевірок їх звернень порушень його прав не виявлено. Ці відповіді спростовані отриманими ними в послідуючому відповідями прокурора та винесеним прокурором протестом щодо накладених на нього стягнень.

Просив визнати незаконними дії посадових осіб відповідача при перевірці зазначених   звернень,   сфальсифікованими   матеріали   перевірок,   на   підставі   яких

надавались відповіді, та стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 100 000 гр.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача.

Між сторонами склалися  публічно-правові відносини.

Згідно ч.І ст.1 КВК України, засуджені мають право звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, а також до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. в період з 28 вересня 2002 року по 8 лютого 2005 року відбував покарання в ІНФОРМАЦІЯ_1 Чернігівської області. Починаючи з серпня 2003 року по грудень 2003 рік на ОСОБА_1. було накладено три дисциплінарних стягнення адміністрацією ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, він був поміщений на дільницю посиленого контролю, де утримувався рік. З цього та інших приводів позивач та його представник ОСОБА_2. звертались з заявами та скаргами до Генеральної прокуратури України, Ради національної безпеки і оборони України, Президента України та інших органів і посадових осіб.

За результатами перевірок цих звернень, які проводились УДДУПВП в Чернігівській області, позивачу були надані відповіді з ДДУПВП №№НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 21.02.2005 року, №НОМЕР_3  від 29.04.2005 року, №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5 від 9 червня 2005 року (а.с.45, 46, 52), та управлінням цього Департаменту в Чернігівській області -№ НОМЕР_6 від 05.05.2005 року (а.с.15-18), про непідтвердження конкретними фактами викладених у скаргах відомостей щодо тиску на позивача, неправомірних дій з боку працівників колонії, відсутність порушень чинного законодавства відносно ОСОБА_1, в тому числі загрози його життю.

З відповіді прокуратури Чернігівської області від 31 травня 2005 року № НОМЕР_7, на яку посилається апелянт, вбачається, що прокурор не знайшов достатніх підстав для висновку про те, що були вчинені замахи на життя ОСОБА_1., а також встановив, що ОСОБА_1., який висловив бажання утримуватись окремо від інших засуджених, безпідставно тривалий час утримувався в приміщенні камерного типу або в дільниці посиленого контролю, що не викликалось необхідністю (а.с.47).

Прокурор Менського району Чернігівської області від 6 червня 2005 року опротестував три стягнення, накладені на позивача протягом 2003 року з посиланням на те, що вони були накладені в порушення п.1 ст. 134 КВК України - без достатнього з'ясування причин, обставин і мотивів вчинення ним порушень та без врахування його пояснень (а.с. 49).

Проте з зазначеного не вбачається, що посадові особи відповідача, перевіряючи його звернення, якимось чином сфальсифікували які-небудь документи. Позивач, крім посилань на лист прокурора та протест щодо накладених на нього стягнень, не зазначив, в чому полягає фальсифікація матеріалів перевірок, проведених посадовими особами відповідача. Відповіді, надані йому відповідачем, були складені в результаті об'єктивної оцінки перевіряючими особами обставин, на які посилались позивач та його представник, і те, що посадові особи відповідача оцінили ці обставини як такі, що узгоджуються з вимогами закону, не свідчить про незаконність їх дій, приховування ними порушень закону відносно позивача.

Висновок суду про пропуск позивачем строку звернення до суду теж узгоджується з обставинами справи та відповідає вимогам процесуального закону,

зокрема, ст. 245-5 ЦПК України 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, згідно якої для звернення до суду встановлювався двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду доказів пропуску встановленого законом строку з поважних причин, навіть якщо його обчислювати з відповіді та протесту прокурора, на які він посилається. Крім того, колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише з зазначених документів прокуратури, є безпідставними, оскільки він, вважаючи, що адміністрацією виправної установи відносно нього допускаються порушення вимог закону, отримавши негативні відповіді від відповідача, вже з цього часу мав підстави оцінювати і оскаржувати ці відповіді так, як він виклав в своїй позовній заяві.

Доводи апеляційної скарги не містять обставин, які б могли бути підставою для скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді

з