Рішення №287845


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


09.11.2006 Справа № А27/47


Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л.

суддів: Чимбар Л.О.- (доповідач), Швеця В.В.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін :

позивача: Романюха О.Г., дов. №17/4 від 20.12.05,

відповідача: Новіков О.В., дов. №21126/9/10-016 від 04.11.05, Улаєва Л.Ю., дов. №10777/9/10-0/6 від 21.06.06,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.06р. у справі № А27/47

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Приват-Термінал”, м.Дніпропетровськ

до державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення та акту перевірки

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2006р. у справі №А27/47 (суддя Татарчук В.О.) позов товариства з обмеженою відповідальністю “Приват-Термінал” (далі- ТОВ “Приват-Термінал”) задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі- ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська) від 02.11.2005р. за №0003822305/0/20863, в частині позовних вимог щодо визнання нечинним акту №710/ДСК від 20.10.2005р. про результати перевірки ТОВ "Приват-Термінал" з питання правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ, згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2005р. провадження у справі закрито.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

У поданій скарзі йдеться про те, що рішення суду підлягає скасуванню в зв”язку з неповним з”ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує, що господарським судом не враховано безпідставність нарахованого позивачем за липень 2005 року бюджетного відшкодування, що було здійснено з порушенням п.п. 3.1.2, 7.7.11,7.4.2 та 7.7.2 Закону України “про податок на додану вартість”.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

02.11.2005р. ДШ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003822305/0/20863, яким зменшено суму бюджетного відшкодування позивача з ПДВ на 2 806 800грн.

          Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення був акт №710/ДСК від 20.10.2005р. про результати перевірки ТОВ "Приват-Термінал" з питання правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ, згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2005р.

Перевіркою встановлено, що ТОВ „Приват-Термінал" віднесено до складу податкового кредиту вартість імпортованих з США основних засобів (сільськогосподарська техніка), які були передані підприємством-нерезидентом „Bramlaw Holding Limited” (Республіка Кіпр), як внесок до статутного фонду позивача.

Зазначена сільськогосподарська техніка в подальшому використовувалась для здачі в оперативну оренду, яка згідно з пп.3.2.2 п.3.2 ст.З Закону України „Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування і відповідно до пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 вказаного Закону суми ПДВ, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) не включаються до складу податкового кредиту. Також ДПІ вказано на порушення п.п.7.7.11 п.7.11 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки зареєстрований як платник податку на додану вартість у ДПІ Кіровського району м.Дніпропетровська 28 грудня 2004 року.

09.03.2006р. ТОВ “Приват-Термінал” заявило позов до господарського суду Дніпропетровської області про скасування (згодом позовні вимоги уточнені як визнання нечинним) податкового повідомлення-рішення від 02.11.2005р. №0003822305/0/20863 та акту №710/ДСК від 20.10.2005р. про результати перевірки ТОВ "Приват-Термінал" з питання правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ, згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2005р.

Господарським судом позов задоволено частково.

Апеляційний господарський суд вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог з відмовою в задоволенні позову в цій частині по наступним підставам.

Постановляючи рішення про задоволення позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2005р. №0003822305/0/20863 та визнаючи право за позивачем на отримання бюджетного відшкодування, господарський суд виходив з того, що відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.п.8.4.11 п.8.4ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” при отриманні позивачем основних засобів, як внеску в статутний фонд, мала місце передача права власності, а також компенсація за такі засоби у вигляді надання корпоративних прав товариства засновнику-нерезиденту.

Разом з тим, господарським судом не враховано, що зустрічна поставка корпоративних прав також підлягає оподаткуванню.

Такий висновок апеляційний господарський суд вважає необхідним обгрунтувати наступним.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” корпоративні права –це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об”єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 наведеного Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

При цьому, товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь –яких операціях, крім операцій емісії та погашення (п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Матеріальними активами законодавець визначив основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів (п. 1.1 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Нематеріальними активами законодавець визначив об’єкти інтелектуальної, в т. ч. промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку (п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

          Враховуючи вказане вище визначення корпоративних прав, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що корпоративні права входять в якості складової частинни до нематеріальних активів і, відповідно, є товаром.

          Зміст наведених приписів свідчить про те, що частка у статутному фонді є товаром з точки зору оподаткування податком на додану вартість, а тому операції з їх поставки за цивільно-правовими угодами є об”єктом оподаткування цим податком відповідно до ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки серед виключень, визначених у п.3.2.1 як операції, що не є об”єктом оподаткування, така операція не міститься. В п.3.2.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість”визначено, що не є об”єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб”єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деревативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах...

          В даному ж випадку корпоративні права були надані в обмін на придбання основних фондів, а тому даний випадок не може бути визначений в якості виключень, передбачених у п.3.2.1 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Зміст наведених приписів свідчить про те, що частка у статутному фонді (корпоративні права) є товаром з точки зору оподаткування податком на додану вартість, а тому операції з їх продажу за цивільно –правовими угодами є об’єктом оподаткування цим податком.

          Таким чином, позивач поряд з декларуванням податкового кредиту в зв”язку з отриманням основних фондів, повинен був задекларувати і податок на додану вартість з поставки підприємству-нерезиденту „Bramlaw Holding Limited” корпоративних прав на суму 27226947грн.

Оскільки позивач в порушення вказаних вимог закону не включив до податкових зобов”язань поставку підприємству-нерезиденту „Bramlaw Holding Limited” корпоративних прав на суму 27226947грн., у нього виникло завищення бюджетного відшкодування в розмірі 2 806 800 грн., яке обгрунтовано зменшено органом державної податкової служби спірним податковим повідомленням-рішенням.

З урахуванням вищевикладеного апеляційний господарський суд вважає за необхідне постанову господарського суду скасувати в частині задоволення позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 02.11.2005р. за №0003822305/0/20863 та в частині стягнення судових витрат і у вказаній частині в задоволенні позову відмовити, а в решті постанову залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 201, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.06р. у справі №А27/47 скасувати в частині задоволення позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 02.11.2005р. за №0003822305/0/20863 та в частині стягнення судових витрат.

У вказаній частині в задоволенні позову- відмовити

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя В.В.Швець

Суддя Л.О.Чимбар

Дата виготовлення у повному обсязі 16.11.06р.