Рішення №287898

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


26.07.2006                                                                                           № 26/153

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Капацин Н.В.

суддів:                                         Данилової Т.Б.

                                        Малетича М.М.

при секретарі:                              

За участю представників:

Позивача –Хоменко К.Г. (довір. №1 від 08.11.05);

Відповідача – Кравченко А.В. (довір. №730 від 23.08.05);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Страхової агенції АСТ "Вексель"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.05.2006

у справі № 26/153 (Пінчук В.І.)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит-Гарант"

до                                                   Страхової агенції АСТ "Вексель"

          

                    

про                                                  стягнення 45751,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.06 у справі №26/153 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Візит-Гарант”, стягнуто із Страхової агенції АСТ “Вексель” 21 596,42 грн. страхового відшкодування, 1582,19 грн. пені, 250,29 грн. 3% річних, 734,29 грн. збитків від інфляції, 241,51 грн. державного мита та 62,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою пошкоджено автобус позивача “Мерседес Бенц 0303” (д.н. 14015-Н І), який застраховано відповідачем за договором добровільного страхування наземного транспорту №13-04-0 від 21.04.04.

Згідно з висновком незалежної експертизи загальна вартість страхового відшкодування складає 42 896,50 грн., відповідачем сплачено позивачеві суму 21 300,08 грн. страхового відшкодування, а тому решта суми боргу в розмірі 21 596,42 грн. підлягає стягненню з відповідача. Крім того, судом стягнуто з відповідача пред’явлені позивачем до стягнення пеня, інфляція і 3% річних за несвоєчасну оплату страхового відшкодування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.06 по даній справі, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що актами цивільного законодавства не врегульовано питання виплати страхового відшкодування, а тому сторони повинні керуватися умовами договору страхування, згідно п.7.2 полісу розмір страхового відшкодування визначається за погодженням сторін або незалежним експертом, акт автотоварознавчого дослідження №17-08/04 від 27.12.04 складено з порушеннями, які унеможливлюють його використання та впливають на достовірність оцінки, що підтверджується рецензіями, складеними ПП “Агроексперт”Хаджибей” та ТОВ “Експертно-оціночна фірма “Ноттінгем Пауз”. Позивачем за основу матеріального збитку була прийнята калькуляція ремонтно-відновлювальних робіт Приватного підприємства “Фірма “Кар”, яке не являється спеціалізованим підприємством марки транспортного засобу Мерседес, а складений Приватним підприємством “Екус” акт автотоварознавчого дослідження не відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 10.09.03 №1440, Закону “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність”, наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України “Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів” від 24.11.03 №142/5/2092.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.07.06. В судовому засіданні апеляційної інстанції оголошено перерву до 26.07.06.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.11.04, пошкоджено автобус Мерседес Бенц 0303 (д.н.14015 Н І), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Візит-Гарант”. Згідно з актом автотоварознавчого дослідження №17-08/04 від 27.12.04, складеним Приватним підприємством “Екус”, сума матеріального збитку пошкодженого в результаті ДТП автобуса марки Мерседес Бенц складає 42 896,50 грн.

За замовленням страхової компанії “Вексель” консалтингова компанія ПП “Хаджибей” 19.01.05 склала звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, який завданий власнику автобусу Мерседес Бенц 0303, в якому зазначила вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику транспортного засобу в результаті ДТП в розмірі 24 114 грн. 11 лютого 2005 року Страхова агенція АСТ “Вексель” склала страховий акт №11/05, в якому визначила розмір страхового відшкодування з урахуванням франшизи 0,8% на суму 21 300,08 грн., яку перерахувала позивачеві 14.02.05.

З огляду на те, що за ремонт пошкодженого транспортного засобу позивач оплатив суму 62 238 грн., він звернувся з позовом про стягнення з відповідача недоплаченої суми 40 937,92 грн. з нарахуванням пені, інфляції і 3% річних. При вирішенні спору Господарський суд міста Києва взяв до уваги суму страхового відшкодування, відображену в акті автотоварознавчого дослідження №17-08/04 від 27.12.04 в розмірі 42 896,50 грн. та з урахуванням сплаченої відповідачем суми 21 300,08 грн. стягнув з відповідача решту страхового відшкодування в розмірі 21 596,42 грн. Позивач не надав заперечень проти часткового задоволення позову судом першої інстанції.

Пункт 5.1 договору добровільного страхування наземного транспорту №13-/04-0 від 21.04.04, укладеного між Акціонерним страховим товариством “Вексель” і Товариством з обмеженою відповідальністю “Візит-Гарант” передбачає, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно договору страхування, умов Правил та чинного законодавства України на підставі заяви страхувальника та страхового акту, який складає страховик, розмір страхового відшкодування не може перевищувати фактичного збитку, а також обумовленої п 2.1 страхової суми та визначається на підставі незалежної експертизи або на підставі рахунку за ремонт транспортного засобу, якщо у страховика не має претензій до нього.

Згідно з договором №1 від 10.04.05, укладеним позивачем з Приватним підприємством “Фірма КАР”, специфікацією до договору, акту виконаних робіт від 12.08.05 позивач платіжними дорученнями №302 від 13.04.05, №344 від 11.05.05, №360 від 23.05.05, №386 від 15.06.05, №397 від 29.06.05, №411 від 11.07.05 сплатив за ремонт автобуса 54 438 грн.

В ст..9 Закону “Про страхування” вказується, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку. Ці ж вимоги закріплені в ст..988 Цивільного Кодексу України. Пункт 7.1 страхового полісу №0028929, виданого Акціонерним страховим товариством “Вексель”, містить застереження, що при частковому пошкодженні транспортного засобу виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі виртат на його відновлення із врахуванням франшизи.

Таким чином згідно з умовами договору страхування і чинним законодавством страхове відшкодування підлягає виплаті в розмірі збитків, спричинених власнику транспортного засобу в результаті ДТП, який для позивача складає 54 438 грн. За умовами договору страхування при відсутності вини водія (а матеріали справи не містять доказів вини водія автобуса в скоєнні ДТП) франшиза складає 0,3 % від загальної страхової суми, що визначається сумою 1 055,22 грн. Із цього слідує, що страхове відшкодування підлягало виплаті в розмірі 53 382,78 грн. (54438 грн. – 1055,22 грн.), а з врахуванням частково сплаченої відповідачем суми (21300,08) з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування на суму 32 082,70 грн.

Згідно зі ст..992 Цивільного кодексу України, п.6.1 договору страхування позивачем нарахована пеня за несплату у повному розмірі страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача за 141 день в розмірі 19% подвійної облікової ставки від суми 32082,70 грн., що складає суму 2 354,80 грн.

Крім того, відповідно до ст..625 Цивільного кодексу з відповідача підлягає стягненню 3% річних на суму 371,80 грн. і збитки від інфляції на суму 1050,09 грн.

Загальна сума задоволених позовних вимог має складати суму 35 859,39 грн., у зв’язку з чим на відповідача покладаються судові витрати у розмірі 358,59 грн. державного мита та 89,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не заслуговують на увагу доводи АСП “Вексель”, викладені в апеляційній скарзі відносно того, що розмір страхового відшкодування має визначатися за погодженням сторін або незалежним експертом, оскільки п.7.2 страхового полісу №0028929 встановлює, що страхове відшкодування виплачується у розмірі за погодженням сторін або згідно з експертним висновком, якщо страхувальник бажає отримати страхове відшкодування до проведення ремонтних робіт транспортного засобу.

Враховуючи, що ст..101 Господарського процесуального кодексу передбачає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Страхової агенції АСТ “Вексель” не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.06 по даній справі підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-


ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства “Вексель” на рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2006 у справі №26/153 залишити без задоволення.

2.Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.06 у справі №26/153.

3.Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції :

“Стягнути із Акціонерного страхового товариства “Вексель” (01034, м.Київ, вул.Ярославів Вал,7, код21000636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Візит-Гарант” (54010 м.Миколаїв, вул.. Морехідна, 14 оф.430, код 30243492) 32082,70 грн. страхового відшкодування, 2 354,80 грн. пені, 371,80 грн. 3% річних, 1 050,09 грн. збитків від інфляції, 368,59 грн. державного мита, 89,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позву відмовити.”

4.Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5.Матеріали справи №26/153 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Капацин Н.В.


Судді                                                                                          Данилова Т.Б. (переведена)


                                                                                          Малетич М.М.