Рішення №288798


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.06р.


Справа № 17/293-06

За позовом Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Верхньодніпровське землевпорядне підприємство”, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління статистики у Дніпропетровській області

про стягнення 14975,00 грн.

Суддя —Стрелець Т.Г.

Представники:

від позивача: Савченко Г.О., довіреність № 7287-10/10 від 02.08.2006р., державний податковий інспектор;

від відповідача: Мирошниченко О.М., довіреність № 285 від 26.09.2006р., представник;

від третьої особи: Дубовицька О.О., довіреність № 4 від 30.10.2006р., головний юрисконсульт.


Суть спору:

Жовтоводська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області (у подальшому —позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Верхньодніпровське землевпорядне підприємство” (у подальшому —відповідач) завданої матеріальної шкоди у розмірі 14975,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок залиття орендованого службового приміщення позивача відповідач спричинив йому збитки у розмірі 14975,00грн. При цьому позивач посилається на ст. ст. 224, 225 ГК України. Також позивач зазначає, що ним на адресу відповідача була подана претензія, яка не була задоволена відповідачем.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у поданому відзиві зазначає, що його не було повідомлено про прорив тепломережі та не було запрошено до участі в обстеженні, для встановлення причин прориву та складання акту. Також відповідач повідомляє про те, що 20.01.2006р. його робітниками були перевірені і зачинені вікна, батареї системи опалення були у задовільному стані. На думку відповідача, він не несе відповідальності за технічний стан системи опалення та її зношення.

Третя особа заперечує проти твердження відповідача про необхідність встановлення технічної причини прориву тепломережі з огляду на те, що відповідно до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю на орендаря, тобто на відповідача покладається обов’язок своєчасно інформувати балансоутримувача, тобто третю особу про виявлені неполадки елементів орендованого майна. Крім того, третя особа повідомляє про відсутність актів обстеження та готовності приміщень будинку №116 по вул. Шевченко у м. П’ятихатки Дніпропетровської області до опалювального сезону 2005-2006рр.

За клопотанням представників сторін в судовому засіданні 23.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, —

В с т а н о в и в :

01.09.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець) і позивачем (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно —приміщення в адміністративному будинку площею 301 кв.м., розміщене за адресою: м. П’ятихатки, вул. Шевченка, 116, на першому поверсі 2-хповерхового будинку, що знаходиться на балансі Головного управління статистики у Дніпропетровській області.

Позивачем надано у матеріали справи акти обстеження кімнати №4 відділення позивача у П’ятихатському районі від 22.01.2006р., відповідно до яких у приміщенні, яке орендує відповідач, ввечері 21.01.2006р., відбувся прорив тепломережі, під час якого значна кількість брудної води вилилась в кімнату №4, яку орендує позивач; також у матеріали справи надано перелік основних матеріальних цінностей, що знаходились у кабінеті №4, який орендував позивач.

17.05.2006р. позивач направив відповідачеві претензію №4167/9-10 на суму 14975,00 грн. У Відповіді на претензію від 15.06.2006р. відповідач відмовився задовольнити вимоги позивача.

У відповіді на запит позивача стосовно документації щодо факту затоплення Житлово-експлуатаційна контора №2 у листі від 23.10.2006р. №215 повідомила про те, що будівля за адресою: вул. Шевченка, 116 на балансі ЖЕК-2 не перебуває.

Відповідно до Пояснень головного інженера ДП Обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” —“Верхньоніпровськтеплоенерго” прорив тепломережі у кімнатному приміщенні, навіть при відкритому вікні, може відбутись лише за умов технічної несправності тепломережі або якщо батареї не були розвоздушені.

Згідно з поясненнями майстра ДП Обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” —“П’ятихаткитеплоенерго” від 15.11.2006р. технологічний процес постачання електроенергії до котельні, що здійснює опалення будинку по вул. Шевченка, 116, не припинявся, котельня працювала у звичайному режимі.

Суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України, позивачем не було доведено, що збитки були спричинені саме неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, також не було надано у матеріали справи належних і допустимих доказів, які би підтверджували вину відповідача у прориві системи опалення, причинно-наслідковий зв’язок його рішень (дій, бездіяльності) і шкоди, що настала.

За наведених обставин, позов є необґрунтованим і не підтвердженим матеріалами справи.

Посилання позивача на ст. ст. 224, 225 ГК України є необґрунтованим, оскільки вказані норми розповсюджуються на випадки відшкодування збитків внаслідок порушення господарського зобов’язання, а не внаслідок спричинення шкоди.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Оскільки між позивачем і відповідачем не було господарських відносин посилання на ГК України є неправомірним.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, —

в и р і ш и в :


У задоволенні позову відмовити повністю.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оформлення відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.


Суддя Т. Г. Стрелець

04.12.2006р.