Рішення №290356


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.11.06р.


Справа № А8/407-06


За позовом:          Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Дніпропетровськ)

до:           Комунального житлового підприємства № 24 (м. Кривий Ріг)

про:                    стягнення 10 608,98 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:


від позивача:                    Іващенко С.Г. –пров. спеціаліст (дов. № 03-06/22 від 11.01.06 р.)

від відповідача:          Вишнева Л.А. - директор (розпорядження № 540 від 20.11.02 р., паспорт)

                              Чеботарьова Л.Г. – гол. бухгалтер (дов. б/№ від 10.05.06 р.)


Суть спору:


Позивач звернувся з позовом до відповідача і просить стягнути з останнього 10 608,98 грн. адміністративно-господарських санкцій за не створення у 2005 році необхідного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, нарахованих на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. (зі змінами і доповненнями).

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що протягом 2005 року неодноразово подавав до центру зайнятості звіти форми 3-ПН, у яких зазначалось про наявність на підприємстві відповідача вакансій для 4-х інвалідів. Центром зайнятості було направлено до відповідача для працевлаштування одного інваліда, який був працевлаштований. Викладене свідчить про відсутність вини відповідача у недодержанні встановленого законом нормативу.

Ухвалою господарського суду від 03.11.06 р. провадження у справі було зупинене по 30.11.06 р. включно за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -


В С Т А Н О В И В :


Відповідно до положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів основними завданнями відділення є: участь в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснення на території області контролю за додержанням підприємствами, (об”єднаннями), установами та організаціями нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

У відповідності до вищеназваного Положення, відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.91 р. № 875-ХII (далі-Закон), Постановам КМУ від 03.05.95 р. “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” та від 28.12.01 р. № 1767 “Про затвердження порядку сплати підприємствами (об'єднаннями, установами та організаціями) штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і витрачання цих коштів” (далі-Порядок), відповідач повинний був створити в 2005 році робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих.

Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 89 осіб. Таким чином, кількість робочих місць для забезпечення відповідачем працевлаштування інвалідів, згідно ст. 19 вказаного Закону, становить 4 робочих місця.

Фактично на підприємстві відповідача працювало у 2005 році два інваліда, що також підтверджується наданими відповідачем звітом та відзивом на позов.

Згідно п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМ України від 03.05.95 р. № 314 (далі-Положення), робоче мiсце iнвалiда вважається створеним, якщо воно вiдповiдає встановленим вимогам робочого мiсця для iнвалiдiв вiдповiдної нозологiї, атестоване спецiальною комiсiєю пiдприємства за участю представникiв МСЕК, органiв Держнаглядохоронпрацi, громадських органiзацiй iнвалiдiв, i введено в дiю шляхом працевлаштування на ньому iнвалiда.

Таким чином, відповідач фактично створив на своєму підприємстві два робочих місця для інвалідів, які фактично працювали на цих робочих місцях, і не виконав встановленого законом нормативу.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в редакції, що діяла у той час, пiдприємства, установи, органiзацiї, у тому числi пiдприємства, органiзацiї громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичнi особи, якi використовують найману працю, де середньооблiкова чисельнiсть працюючих iнвалiдiв менша, нiж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують вiдповiдним вiддiленням Фонду соцiального захисту iнвалiдiв адмiнiстративно-господарськi санкцiї, сума яких визначається в розмiрi середньої рiчної заробiтної плати на вiдповiдному пiдприємствi, установi, органiзацiї, у тому числi пiдприємствi, органiзацiї громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче мiсце, призначене для працевлаштування iнвалiда i не зайняте iнвалiдом.

Разом з тим, за ст. 18 вказаних Закону та Положення, працевлаштування iнвалiдiв здiйснюється органами центрального органу виконавчої влади з питань працi та соцiальної полiтики, органами мiсцевого самоврядування, громадськими органiзацiями iнвалiдiв.

Таким чином, обов’язок з працевлаштування інвалідів покладено на державну службу зайнятості, органи Міністерства соціального захисту, громадські організації інвалідів, а не на підприємства.

За довідкою Криворізького міського центру зайнятості № 478 від 18.05.06 р., відповідач щомісячно надавав у 2005 році звіти про наявність вакансій за формою 3-пн, а також вакансії для інвалідів.

Викладене також підтверджується копіями самих звітів за формою 3-пн за 2005 рік.

Один направлений центром зайнятості інвалід був працевлаштований відповідачем, що підтверджується довідкою Тернівського районного центру зайнятості № 1002 від 27.10.06 р.

Позивачем не надано суду доказів про випадки відмови інвалідам у працевлаштуванні відповідачем.

При викладених обставинах господарський суд вважає, що вина підприємства в не створенні встановленого Законом нормативу робочих місць для інвалідів відсутня і не знаходить достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись Законами України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Про зайнятість населення”, ст.ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158, 160-163, 186, 264 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:


В задоволенні адміністративного позову відмовити.


Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.


Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.





Суддя                                                                                                              І.Ю. Дубінін