Рішення №299225


ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

08.11.06                                                                                           Справа № 8/187-2454

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Бобеляка О.М.

Орищин Г.В.

При секретарі судового засідання Скольській А.Г.

розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Гусятинському районі від 18.09.06р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 08.08.2006р.

у справі №8/187-2454

за позовом ДПІ у Густинському районі, смт.Гусятин

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Хоростків цукор», м.Хоростків

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Інтеграл», м.Скалат

про          визнання недійсним господарського зобов’язання; стягнення з ТзОВ «Інтеграл»в доход держави кошти в розмірі 30000 грн., одержані як винагорода; стягнення з ТзОВ «Хоростків цукор»в доход держави вартість одержаних послуг в розмірі 30000 грн.

за участю представників

від позивача – Свірська А.О. - представник (довіреність у справі);

від відповідача 1 –Кудінова Т.І. –представник (дов. у справі);

від відповідача 2 - не з’явився.

          

          Права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

          Технічна фіксація судового процесу здійснювалась з допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Відповідач 2 належним чином повідомленний про час і місце засідання суду (докази цього знаходяться в матеріалах справи).

          Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.08.2006р. у справі №8/187-2454 (суддя Жук Г.А.) в задоволені позовних вимог ДПІ у Густинському районі до ТзОВ «Хоростків цукор», ТзОВ «Інтеграл»про визнання недійсним господарського зобов’язання ТзОВ «Інтеграл»з надання послуг по аналізу роботи заводу у виробничий період та рекомендації по покращенню роботи підприємства і відповідне господарське зобов’язання ТзОВ «Хоростків цукор»по їх оплаті, які є складовою частиною усного договору на загальну суму 30 тис. грн., укладеного відповідачами 30.12.04р., та стягнення з відповідачів в доход держави 30 тис. грн. відмовлено.

          Рішення судом мотивоване ст.ст.203, 207, 526, 527, 901 ЦК України, ст.207, ч.1 ст.208 ГК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. №996-ХІУ, із змінами та доповненнями (далі Закон №996-ХІУ), ст.ст.43, 44 ГК України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про відсутність у позивача доказів, що господарські зобов’язання ТзОВ «Інтеграл»та ТзОВ «Хоростків цукор»про надання послуг по аналізу роботи заводу у виробничий період та рекомендацій по покращенню роботи підприємства та з оплати одержаних послуг на загальну суму 30000 грн., які є складовою частиною усного договору між відповідачами, укладеного 30.12.04р. завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки відповідач 1 включив суму податку на додану вартість в розмірі 5000 грн. до податкового кредиту, а суму 25000 грн. до валових витрат за четвертий квартал 2004р. за вказаним усним договором на підставі належних первинних бухгалтерських документів, тому констатував відсутність підстав для застосування до відповідачів вимог ч.1 ст.208 ГК України.

          З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ДПІ у Густинському районі оскаржила рішення суду, стверджуючи, що спірні господарські зобов'язання вчинені відповідачами не в рамках проведення фінансово-господарської діяльності, а з метою незаконного формування податкового кредиту та зменшення сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які підлягають до сплати, зокрема, останні усвідомлювали протиправність вчинених дій, які завідомо суперечили інтересам держави і суспільства, прагнули настання протиправних наслідків, зокрема, на думку апелянта, відповідачем 1 на момент проведення перевірки не підтверджено віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у межах господарської діяльності у відповідному звітному періоді. Перевірка ж контрагентів –ТзОВ «Інтеграл»неможлива, через втрату цим товариством документів під час пожежі.

Апелянт також наполягає на тому, що наданні суду першої інстанції відповідачами бухгалтерські документи складені з порушенням ч.2 ст.9 Закону №996-ХІУ, п.п.2.4 п.2 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», а саме акт виконаних робіт від 30.12.04р. №141 не розкриває змісту господарської операції по проведенню та наданню послуг по аналізу роботи заводу у виробничий період та рекомендацій по покращенню роботи підприємства, та обсягу виконаних робіт, тому просить скасувати оскаржуване рішення суду, а позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Хоростків цукор»заперечує доводи апеляційної скарги, вважаючи, що ним належним чином відображено проведення спірних господарських операцій з придбання послуг та їх оплати у податковому обліку, а твердження податкового органу про відсутність договору про надання послуг в письмовій формі у вигляді окремого документа як підставу визнання такого договору недійсним суперечить ст.ст.207, 218 ЦК України,

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

відповідно до позовної заяви ДПІ у Гусятиському районі просить на підставі п.1 ст.207, п.1 ст.208 Господарського кодексу України (далі ГК) визнати недійсним господарське зобов’язання ТзОВ «Інтеграл»про надання послуг по аналізу роботи заводу у виробничий період та рекомендацій по покращенню роботи підприємства та господарське зобов’язання ТзОВ «Хоростків цукор»з оплати одержаних послуг, які є складовими частинами усного договору про надання послуг, укладеного між відповідачами 30.12.04р. на загальну суму 30000 грн., що виникли на його підставі, як укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, стягнувши з кожного з них в доход держави кошти в розмірі по 30000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Гусятинською МДПІ проведено позапланову документальну перевірку ТОВ „Хоростків цукор" з питань взаємовідносин з ПП "Багро", ТОВ „Інтеграл",ПП «Мотракс», ПП „Транстехмаш" за період з 01.01.04 року по 31.12.04 року, за наслідками якої складено акт №395/23-31818410 від 22.03.06р., яким встановлено, що ТзОВ «Інтеграл»надано ТзОВ „Хоростків цукор" послуги по аналізу роботи заводу у виробничий період та рекомендації по покращенню роботи підприємства.

За результатами проведення робіт (надання послуг) відповідачами укладено та виписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.04р. за №141 на загальну вартість робіт 30000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5 000 грн., податкову накладну від 30.12.04р. №248, в графі якої «номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця»зазначено –за надані послуги по аналізу роботи заводу у виробничий період та рекомендації по покращенню роботи підприємства згідно акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), а ТзОВ „Хоростків цукор" відобразило цю господарську операцію в бухгалтерському та податковому обліку.

ТзОВ «Хоростків цукор»згідно платіжного доручення №1406 від 28.12.04р. (що також і підтверджується випискою з банку) перерахувало на розрахунковий рахунок ТзОВ «Інтеграл»за надані послуги 30 тис.грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ „Хоростків цукор" включило суму податку на додану вартість в розмірі 5000 грн. згідно податкової накладної від 30.12.2004 року №248 до складу податкового кредиту у лютому 2004 року, а суму 25000 грн. віднесло до валових витрат за ІУ квартал 2004 року.

ТзОВ «Інтеграл»перевірити шляхом проведення зустрічної перевірки по описаній вище господарській операції виявилось неможливо у зв’язку із втратою документів під час пожежі, через що є безпідставним висновок місцевого господарського суду, що спірна господарська операція відповідачами відображена в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР).

До складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону).

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. №996-XIV, із змінами та доповненнями (далі Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведені норми права, судова колегія, не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що вищевказані податкова накладна №248 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2004 року №141 не можуть бути підставами для включення ТзОВ «Хоростків цукор»виконаних робіт (в сумі 25000 грн.) за усним договором від 30.12.04р. до складу валових витрат та віднесення відповідно податку на додану вартість (в сумі 5000 грн.) до складу податкового кредиту по даних видах робіт (послуг).

До того ж, ТзОВ «Хоростків цукор»не доведено, що надалі послуги використані ним у власній господарській діяльності.

Що стосується наявного в справі звіту про послуги по аналізу роботи заводу у виробничий період та рекомендації по покращенню роботи ТзОВ «Хоростків цукор», то ні в акті виконаних робіт, ні в податковій накладній, ні в платіжному доручені всупереч вимогам Закону №966-XIV відповідачі не посилались на нього. Крім цього, з протоколу виїмки від 26.12.05р. вбачається, що у ТзОВ «Хоростків цукор»вилучено лише виписку з банку, акт виконаних робіт та податкову накладну.

За таких фактичних обставин справи вірним є висновок податкового органу, що не заперечено і не спростовано відповідачами, що під час формування валових витрат і податкового кредиту відповідачем 1 в останнього не було в наявності матеріалів маркетингових досліджень (звітів виконавця). Зі справи вбачається, що ТзОВ «Інтеграл»надіслано матеріали досліджень ТзОВ «Хоростків цукор»лише 20.07.06р. (під час судового розгляду справи). Доказів відновлення бухгалтерського та податкового обліку між тим ТзОВ «Інтеграл»не подало. Ці обставини справи залишились поза оцінкою суду першої інстанції.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч.1 ст.207 ГК України).

Згідно п.2, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92 р., N 15 від 25.05.98 р.) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. До угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. При цьому у пункті 8 даної Постанови констатовано, що якщо така угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, відповідні наслідки застосовуються до сторони, яка діяла умисно.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Згідно ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні »від 04.12.90р. №509-ХІІ, із змінами та доповненнями (далі Закон №509-ХІІ) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні даткові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); контролюють своєчасність дання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ТзОВ «Інтеграл», діяло всупереч ч.1 ст.67 Конституції України, якою визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, в зв’язку із чим необхідно застосувати ч.1 ст.208 ГК України.

Отже, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення –скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 103, 104, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу задоволити.

2.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 08.08.06р. у цій справі скасувати. Позов задоволити. Визнати недійсним господарське зобов’язання ТзОВ «Інтеграл»з надання послуг по аналізу роботи заводу у виробничий період та рекомендації по покращенню роботи підприємства і відповідне господарське зобов’язання ТзОВ «Хоростків цукор»по їх оплаті, які є складовою частиною усного договору, укладеного відповідачами 30.12.04р. Стягнути з ТзОВ «Інтеграл»на користь ТзОВ «Хоростків цукор»30 тис. грн. Стягнути з ТзОВ «Хоростків цукор»в доход держави 30 тис. грн. З ТзОВ «Інтеграл» стягнути судові витрати.

3.          Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

4.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.



Головуюча-суддя О.П. Дубник


суддя О.М.Бобеляк


суддя Г.В. Орищин