Рішення №303829

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

                   Міщенка С.М.,

суддів

Школярова В.Ф.  і  Кармазіна  Ю.М.

розглянула в судовому засіданні 21 листопада 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2004 року, яким

                            ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, судимий:

- 18.11.1996 р. за ст. 101 ч. 3 КК України

на 6 років позбавлення волі;

звільнений 10.08.2001 р. на підставі

Закону України “Про амністію”,

- засуджений за ч. 2 ст. 194 КК України на п'ять років позбавлення волі.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди на користь:

         - ОСОБА_2 - 11782 грн. 25 коп.;

         - ОСОБА_3 - 557 грн. 40 коп.;

         - ОСОБА_3 - 349 грн. 30 коп.;

         - ОСОБА_4 - 2807 грн.;

         - КПЖРЕП Орджонікідзевського району м. Харкова 6943 коп.

         Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 13 вересня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено: виключено з нього вказівку суду про визнання обставиною, що обтяжує покарання, - настання тяжких наслідків.

         Уточнено строк відбуття ОСОБА_1 покарання, рахуючи його з моменту затримання - 02 вересня 2003 року.

         У решті вирок залишено без зміни.

         Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що 02 вересня 2003 року близько 14-ої години 30 хвилин у квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки з власницею даної квартири ОСОБА_2 на грунті неприязних відносин з метою вчинення підпалу він умисно запалив газету за допомогою запальнички і з кинув її на підлогу в кімнаті на одяг, після чого покинув місце злочину.

         Внаслідок пожежі повністю згоріла квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_2, якій були заподіяні збитки на загальну суму 11782 грн. 25 коп., частково були пошкоджені квартири ІНФОРМАЦІЯ_2, що спричинило їх власникам - ОСОБА_3, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 збитки на загальну суму відповідно 557 грн. 40 коп., 349 грн. 30 коп. і 2807 коп. Також була пошкоджена сходова клітка першого під'їзду будинку НОМЕР_1 та електропроводка даного під'їзду, чим ЖЕУ-141 КПЖРЕП Орджонікідзевського району м. Харкова були заподіяні збитки на загальну суму 6943 грн.

         Також в результаті вчиненого ОСОБА_1 підпалу квартири АДРЕСА_1 і сильного задимлення в процесі рятування від пожежі з вікна 4-ого поверху сходового маршу вистрибнув ОСОБА_4 і від отриманих при падінні ушкоджень помер.

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що не знищував і не пошкоджував шляхом підпалу чужого майна, та просить, врахувавши його доводи, прийняти об'єктивне рішення. Стверджує, що матеріали справи сфальсифіковано; потерпілі та свідки його обмовили. Вказує на застосування до нього недозволених методів слідства.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

         Обгрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину, суд у вироку послався на його показання на досудовому слідстві, в яких він змістовно і докладно розповідав про обставини вчиненого в квартирі ОСОБА_2 підпалу.

Згідно з даними висновку пожежно-технічної експертизи причиною виникнення пожежі у вищевказаній квартирі є внесення слабоімпульсного джерела відкритого вогню (полум”я сірника) з використанням проміжного (додаткового) джерела запалювання у вигляді газети, що горить, (паперу) або джерел відкритого вогню високої потужності (полум”я запальнички, свічки, факелу і т.п.). Показання ОСОБА_1, дані ним під час допиту 03.09.2003 року спроможні стосовно механізму виникнення горіння та не суперечать проведеним дослідженням по встановленню вогнища пожежі, джерела підпалу та причини виникнення пожежі.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 02 вересня 2003 року в її квартирі ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп”яніння, в ході сварки заштовхав її під ліжко в спальній кімнаті та підпалив речі в іншій кімнаті. Внаслідок пожежі повністю згоріла її квартира і майно, яке знаходилось там, а її врятувала ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5 показала, що до її сусідки ОСОБА_2 прийшов ОСОБА_1 Вона чула, як вони сварились, а згодом побачила, як з під”їзду будинку вибіг ОСОБА_1 та крикнув їй, щоб вона подивилась, як горить ОСОБА_2 Піднявшись у АДРЕСА_1, побачила, що там пожежа та витягла звідти ОСОБА_2.Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що чула від ОСОБА_1 його звернення до ОСОБА_5, коли той виходив з під”їзду.

Також висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину підтверджується також показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3, узгоджується з даними, які містяться у висновках судової будівельно-технічної, судово-медичної експертиз, протоколі огляду місця події, іншими дослідженими доказами.

Перевіркою матеріалів справи не встановлено об”єктивних даних, які б ставили під сумнів достовірність цих та інших наведених у вироку доказів.

Дослідивши зібрані в справі докази, суд дійшов правильного висновку  про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, і спричинило загибель людини, та обгрунтовано визнав його показання в судовому засіданні про непричетність до вчинення даного злочину безпідставними, оскільки вони спростовуються відповідними доказами.

Доводи в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про неправильне визначення суми збитків, заподіяних потерпілим внаслідок знищення та пошкодження майна, є безпідставними, оскільки рішення суду в цій частині грунтується на даних висновків судової будівельно-технічної та судово-товарознавчої експертиз про вартість ремонтно-відновлюваних робіт по ліквідації  наслідків пожежі та вартості пошкодженого майна.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 194 КК України кваліфіковані правильно, а  покарання йому призначено з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та конкретних обставин справи.

Також визнаються безпідставними посилання в скарзі засудженого ОСОБА_1 на помилковість вказівки суду про вчинення ним злочину в стані алкогольного сп”яніння.

Як видно з показань потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7, 02 вересня 2003 року ОСОБА_1 знаходився в квартирі ОСОБА_2 у нетверезому стані.

У судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що перед тим, як зайти до ОСОБА_2, вжив спиртні напої.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства є безпідставними. Наведені ним факти про застосування працівниками Орджонікідзевського РВ ХДУ УМВС України в Харківській області недозволених методів дізнання та слідства перевірялись під час прокурорської перевірки і, як видно з постанови помічника прокурора від 27 березня 2004 року, дані факти не підтвердились, у зв”язку з чим у порушенні кримінальної справи відмовлено (а.с. 155 т. 2).

Отже, підстав для призначення кримінальної справи щодо                  ОСОБА_1 до касаційного розгляду з обов”язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                              

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

           С у д д і:

С.М. Міщенко                   В.Ф. Школяров                Ю.М. Кармазін