Рішення №308571

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.12.2006 р.                                                              справа №21/213пн


Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Калантай М.В.

суддів

Запорощенка М.Д., Старовойтової Г.Я.,



при секретареві судового засідання

Абдулазізова О.Д.





за участю представників сторін:


від позивача:

Баранніков С.В. - по Дов. №4542/06 від 11.12.06р.,

від відповідача:

Гуцу М.В. - по Дов. б/н від 12.12.06р.,




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м.Донецька



на постанову господарського суду


Донецької області



від

23.10.2006 року



по справі

№21/213пн ( суддя Матюхін В.І.)



за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м.Донецька ( далі - УПФУ)

до

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Петровському районі м.Донецьк ( далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування)

про

зобов"язання вчинити дії


У серпні 2006 року УПФУ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про зобов”язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування включити до Акту щомісячної звірки суми виплачених пенсій Попкову Олександру Миколайовичу ( далі –Попков О.М.), за період з 01.07.05р. по 01.07.06р., що складає 4613грн.20коп. та відшкодувати суму боргу.




В обґрунтування заявлених вимог, позивач з посиланням на ст..ст.3,5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92р. ( далі –Угода від 13.03.92р.), ст..21 Закону України від 23.09.99р. №1105-ХІУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»( далі –Закон України від 23.09.99р. №1105-ХІУ), ст..7 Закону України від 22.02.01р. №2272-ІІІ «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»( далі - Закон України від 22.02.01р. №2272-ІІІ), Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою

пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного

захворювання та пенсій у зв”язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання №5-4/4 від 04.03.03р.

( далі –Порядок №5-4/4 від 04.03.03р.), зазначив таке:

- витрати ПФУ з виплат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, каліцтво яких заподіяно за межами території України повинні відшкодовуватись Фондом соціального страхування;

- до теперішнього часу вказана сума не включена до Акту щомісячної звірки витрат особових справ та не відшкодована відділенням Фонду.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, вважає, що правових підстав для здійснення відшкодування не має, оскільки потерпілий на обліку у Фонду не значиться, особова справа Попкова О.М. Фонду не передавалась.

Постановою господарського суду Донецької області 23.10.2006р. у справі №21/213пн, ухваленою суддею Матюхіним В.І., у задоволенні позову відмовлено. Судовий акт мотивований необґрунтованістю позовних вимог, так як нещасний випадок з Попковим О.М. трапився під час роботи на не українському підприємстві за межами України після розпаду СРСР, і ґрунтується, зокрема на нормах ст..2 Угоди 13.03.92р. та ст..21 Закону України від 23.09.99р. №1105-ХІУ.

Не погоджуючись з судовим рішенням господарського суду, позивач, УПФУ, звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування, так як вважає, що постанова від 23.10.06р. у справі №21/213пн ухвалена з порушенням норм матеріального права, зокрема, Закону України від 22.02.01р. №2272-Ш, Закону України від 23.09.99р. №1105-Х1У, Угоди від 13.03.92р. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні повноважний представник скаржника, позивач у справі, висловився на підтримку своєї апеляційної скарги з підстав в ній викладених, та просив задовольнити його позовні вимоги .

Повноважний представник відповідача проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає постанову господарського суду такою, що відповідає нормам чинного законодавства, просить судовий акт суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення. Наполягає на тому, що особова справа Попкова О.М. не була передана до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, отже й не має підстав для відшкодування зазначеної суми.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції, обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга УПФУ підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З 01.01.04р. набрав чинності Закон України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-ІУ, який відповідно до ст..5 регулює відносини, що виникають між суб”єктами системи загальнообов”язкового державного пенсійного страхування та з 01.04.01р.- Закон України №1105-ХІУ від 23.09.99р. згідно із ст..5 якого обов”язковість оплати страхувальником страхових внесків є одним із основних принципів страхування.


Право на звернення до суду суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо спорів, які виникають у цій сфері правовідносин, гарантується положеннями статті 124 Конституції України, а також, прямо передбачено статтею 12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Господарським судом встановлено, УПФУ просило зобов”язати відповідача вчинити дії по підписанню Акту щомісячної звірки витрат особовій справі потерпілого Попкова О.М., якому виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, яку він отримав працюючи на підприємствах СРСР, за період з 01.07.05р. по 01.07.06р. у сумі 4613грн.20коп.

Спір виник щодо права відшкодування витрат, пов”язаних із виплатою пенсій зазначеній особі після переїзду потерпілого на територію іншої країни, та отримавши травми та ушкодження здоров’я від роботодавців іншої країни.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що сума, витрачена УПФУ на виплату пенсій зазначеної категорії осіб, до актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідачем включена не була та Пенсійному фонду не відшкодовувалася, щодо наведених сум, їх розміру, підстав призначення заперечень у відповідача немає. До цього ж, підстави призначення УПФУ пенсій не є предметом спору, що розглядався.

Судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується з висновком господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання підписати Акти щомісячних звірок на суму 4613грн.20коп.

Так, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.99р. особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Положеннями підп. "г", “д” п. 1 ст. 21 вказаного Закону передбачено, що Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України №2272-ІІІ від 22.02.01р. Фонд соціального страхування сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві визначено Порядком №5-4/4 від 04.03.03р.





Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування ПФУ витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій.

В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами ПФУ з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа місяця, наступного за звітним (пункт 5). Акти цих звірок подаються головним управлінням ПФУ та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють та узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її до ПФУ та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів ПФУ до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7). Отже, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.

Згідно ст.5 Угоди від 13.03.92р., дії її норм поширюються на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав –учасниць Угоди.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про міжнародні договори України” укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід’ємною частиною національного законодавства. За приписами статті 3 Угоди від 13.03.92р. усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення, а саме, мова в ній йдеться про взаємовідносини між державами, учасницями угоди, а не про те, що усі витрати всередині держави мають здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, підтвердженням цього є й подальший зміст ст..3, у якому зазначено, що взаєморозрахунки між державами не проводяться, якщо це передбачено двосторонніми угодами.

У відповідності до статті 1 Угоди від 13.03.92р. пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється законодавством держави, на території якої вони проживають.

Чинним законодавством України, а саме ст.. 46 Закону України від 22.02.01р. №2272-ІІІ встановлено, що збір і акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування, отже Фонд є належним відповідачем у справі.

Доводи відповідача стосовно відсутності обов”язку щодо виплати пенсії потерпілому, право якого на такі виплати виникло з вини підприємства, розташованого на території іншої держави не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

На час розгляду справи відповідачем не включено до актів щомісячних звірок та не узгоджено суми пенсії виплаченої за період з 01.07.05р. по 01.07.06р. в розмірі 4613грн.20коп., яка у встановленому порядку призначена, цю суму Фондом соціального страхування УПФУ не відшкодовано.

Господарським судом відмовлено УПФУ у зобов”язанні відповідача включити до акту щомісячної звірки суми сплаченої пенсії Попкову О.М. на загальну суму 4613грн.20коп. по причині отримання каліцтва на території країни Казахстан необґрунтовано.

Таке рішення не є законним та не відповідає Угоді від 13.03.1992р., відповідно до ст.11 якої необхідні для пенсійного забезпечення документи (в цьому випадку –акт про нещасний випадок на виробництві), видані у належному порядку на території держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав (Казахстан –одна з учасниць), які входили до СРСР до 1 грудня 1991р., приймаються на території держав –учасниць Співдружності без легалізації.

За наведених обставин та з урахуванням зазначеного, апеляційна скарга УПФУ підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського суду Донецької області від 23.10.2006р. у справі №21/213пн - зміні та скасуванню в решті відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов”язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування включити до акту звірки суми виплачених пенсій Попкову О.М. у розмірі 4613грн.20коп.


Відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” №7-93 від 21.01.93р. обидві сторони звільнені від сплати державного мита, тому відповідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо розподілу судових витрат судовою колегією не вирішується.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202,205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м.Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 23.10.2006 року у справі №21/213пн задовольнити частково.

          Постанову господарського суду Донецької області від 23.10.2006 року у справі № 21/213пн скасувати в частині відмови у задоволені позову щодо зобов’язання включити до акту звірки сум виплачених пенсій Попкову О.М. за період з 01.07.05р. по 01.07.06р. у сумі 4613грн.20коп.

Задовольнити позовні вимоги та зобов”язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м.Донецька включити до акту щомісячної звірки суми сплаченої пенсії Попкову О.М. за період з 01.07.05р. по 01.07.06р. у сумі 4613грн.20коп.

Решту постанови залишити без змін.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

          Постанова виготовлена в повному обсязі 15.12.06р.



Головуючий:          М.В. Калантай


Судді:           М.Д. Запорощенко


          Г.Я. Старовойтова


          






Надруковано 6екз.: позивачу-1екз., відповідачу-1екз., в справу-1екз., ДАГС-2екз., ГСДО-1екз.