Рішення №308985

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


«01» серпня 2006 року Справа № 15/31-06


Судова колегія у складі:

головуючий суддя Кравець Т.В., судді Істоміна О.А.(доповідач), Твердохліб А.Ф.

при секретарі Якименко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мар‘їна І.О. –юрист, дов. № 56/102 від 30.01.2006 року (у справі);

1-го відповідача – не з’явився

2-го відповідача – Бусяк О.М., юрист, дов № 718/17 від 31.05.2006 року (у справі)


розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Великобурлуцького підприємства теплових мереж (вх. № 1582Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року по справі № 15/31-06

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Великобурлуцького підприємства теплових мереж

третя особа - Обласне комунальне підприємство теплових мереж

про стягнення 288090,31 грн.


встановила:

У лютому 2006 року Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась в суд з позовом про стягнення з Великобурлуцького підприємства теплових мереж на користь позивача заборгованості по договору № 06/03-929 ТЕ-31 від 24 січня 2003 року на постачання природного газу в сумі 288090,31 грн., з яких 178259,83 основного боргу, 32940,45 грн. пені, 12478,19 грн. штрафу, 50627,72 грн. інфляційних втрат, 3 % річних –13784,12 грн. та покласти судові витрати на відповідача, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання по договору в частини оплати наданих послуг в наслідок чого утворилась заборгованість.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року (суддя Лаврова Л.С.) позов було задоволено частково. Стягнуто з Великобурлуцького підприємства теплових мереж на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 178259,83 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 50627,72 грн., 3% річних-13784,12 грн., державне мито в сумі 2426,71 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні пені в сумі 32940,45 грн. та штрафу в сумі 12478,19 грн. відмовлено.

Великобурлуцьке підприємство теплових мереж з рішенням господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року не погодилося, надіслало апеляційну скаргу, в яких порушує питання про скасування рішення та прийняття нового про відмову у позові, посилаючись на те, що воно є необгрунтованим, незаконним та несправедливим, прийнятим з численними порушеннями норм матеріального та процесуального права, що привело до прийняття рішення, неправильного по суті.

Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Обласне комунальне підприємство теплових мереж відзив на апеляційну скаргу не надало. В судовому засіданні представник 3-ої особи просить рішення суду залишити без змін, оскільки відповідач дійсно перерахував йому грошові кошти для позивача і ці кошти були перераховані ним позивачу. Так як третя особа мала також заборгованість перед позивачем, то гроші відповідача, які перераховані третьою особою позивачу помилково були зараховані в рахунок погашення заборгованості Обласного комунального підприємства теплових мереж. Але в теперішній час у третьої особи грошових коштів не має і він не може розраховуватися з кредиторами.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарсько процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем по справі 24 січня 2003 року було укладено договір № 06/03-929 ТЕ-31 на постачання природного газу, за яким позивач зобов'язався передати відповідачу природний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 6.1 договору, оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: в січні - здійснюється виключно грошовими коштами 100% вартості фактично спожитого обсягу газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 6 числа, наступного за звітним.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачу природний газ у період з січня по червень 2003 року в об'ємі 141398,251 куб.м на загальну суму 22270224,57 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Відповідач свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати не виконав, внаслідок чого на момент подачі позовної заяви у нього утворилась заборгованість у сумі 178259,83 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 116 від 18 квітня 2003 року відповідач виділився з Обласного комунального підприємства теплових мереж, якому також була передана кредиторська заборгованість за спірним договором постачання природного газу № 06/03-929 ТЕ-31 від 24 січня 2003 року. Між першим відповідачем та Обласним комунальним підприємством теплових мереж було укладено договір доручення № 4-Л-ДК, згідно якого Обласне комунальне підприємство теплових мереж зобов'язалось від імені та за рахунок Великобурлуцького підприємства теплових мереж проводити розрахунки по кредиторській заборгованості перед позивачем за договором № 06/03-929 ТЕ-31 на постачання природного газу у сумі 22270224,57 грн.

На виконання умов договору доручення між відповідачами було складено акти приймання-передачі виконаних робіт № 4-Л та № 4-Л від 01 липня 2003 року на суму 16000 грн. Але другим відповідачем неналежним чином виконані договірні зобов'язання за договором доручення від 01 липня 2003 року № 4-Л-ДК, а саме: не перераховано позивачу суми кредиторської заборгованості першого відповідача у розмірі 178259,83 грн. за договором № 06/03-929 ТЕ-31 на постачання природного газу.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (в редакції 2003 року), однак продовжують існувати і після набрання ним чинності, тому до вказаних відносин повинен застосовуватися Цивільний кодекс України.

Згідно статті 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Пунктом 2 вищевказаної статті 528 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконувати сам.

Великобурлуцьке підприємство теплових мереж перерахувало кошти на адресу Обласного комунального підприємства теплових мереж, але Обласне комунальне підприємство теплових мереж належним чином не виконало умов договору. А саме, в «призначенні платежу»у платіжних дорученнях Обласного комунального підприємства теплових мереж на адресу Державної компанії «Газ України»не вказано, що розрахунки за газ проводяться саме за Великобурлуцьке підприємство теплових мереж та згідно договору доручення.

Одержанні кошти від Обласного комунального підприємства теплових мереж -ДК «Газ України»зарахувало в погашення заборгованості за газ Обласному підприємству теплових мереж, яке теж мало заборгованість за газ по договору на постачання природного газу № 06/03-929 ТЕ-31 від 24 січня 2003 року.

Таким чином, на момент розгляду справи, другим відповідачем не виконані належним чином взяті на себе зобов‘язання і він скористався грошовими коштами першого відповідача і тому, у Великобурлуцького підприємства теплових мереж є право звернутися з позовом до Обласного комунального підприємства теплових мереж з- позовом про стягнення боргу в порядку регресу.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено основний борг на суму 178259,83 грн., місцевий господарський суд цілком вірно вирішив, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. А тому господарський суд Харківської області цілком вірно вирішив питання про стягнення з відповідача 50627,72 грн. інфляційних та 13784,12 грн. 3% річних.

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду про відмову в задоволені вимоги про стягнення пені в сумі 32940,45 грн. та штрафу в розмірі 12478,19 грн., оскільки як вбачається зі змісту договору на постачання природного газу, сторонами не передбачено нарахування штрафних санкцій (7 % штрафу) за неналежне виконання договірних зобов'язань. І відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України, статті 179 Цивільного кодексу УРСР та статей 258, 549-551 Цивільного кодексу України, за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. А позивачем проведено нарахування пені з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до статті 33 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарсько процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Отже, колегія суддів вважає, що Великобурлуцьким підприємством теплових мереж не було надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому його вимоги щодо скасування рішення задоволенню не підлягають.

          Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Великобурлуцького підприємства теплових мереж, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року по справі № 15/31-06 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарсько процесуального кодексу України, -


постановила:


           Апеляційну скаргу Великобурлуцького підприємства теплових мереж залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04 квітня 2006 року по справі № 15/31-06 залишити без змін.

Головуючий суддя


Судді