Рішення №309462

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого Фащевської Н.Є.

суддів            Шевчук Г.М., Стефлюк О.Д.

при секретарі    Стець І.В.

з участю    сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду від 7 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Теребовлянської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення межових знаків, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Теребовлянського районного суду від 7 серпня 2006 року, яким йому відмовлено у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановленні межової лінії.

Апелянт вказав, що суд порушив його право землевласника щодо володіння та розпорядження земельною ділянкою.

Посилаючись на наведене, апелянт просив рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, суд не виконав ці вимоги закону.

Справа № 22а-1057                                    Головуючий 1 інст.Малярчук В.В.

Категорія земельні                                 Доповідач    Фащевська Н.Є.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що спірна земельна ділянка позивача ще з початку заснування суміжних землеволодінь використовувалась як спільний заїзд, а тому відповідачі не порушують прав позивача продовжуючи користуватись спільним заїздом.

Однак такий висновок суду не відповідає вимогам закону та фактично встановленим обставинам справи.

Так, судом встановлено, що сторони по справі є суміжними користувачами АДРЕСА_1 за НОМЕР_1 і НОМЕР_2. Спірна земельна ділянка, яка використовується відповідачами як заїзд, належить позивачу по справі, що не заперечують самі відповідачі.

Згідно пояснень представника Теребовлянської міської ради, акту комісії від 12 травня 2005 року проходження межової лінії між земельними ділянками сторін не погоджено.

Рішенням Теребовлянського районного суду від6 липня 2004 року визнано незаконним рішення Теребовлянської міської ради НОМЕР_3 № Про надання дозволу на спільне користування заїздом".

Як видно з матеріалів справи, спірна земельна ділянка, яка використовується відповідачами як заїзд, належить позивачу по справі, що не заперечують самі відповідачі.

Вказавши, що відповідачі використовують спірну земельну ділянку як заїзд, оскільки інший заїзд влаштувати неможливо, суд фактично вирішив спір щодо заїзду без пред'явлення аналогічного позову.

Як видно з позовної заяви та апеляційної скарги, позивач вказував і на порушення відповідачами меж в інших місцях його земельної ділянки.

Встановивши, що позивач не довів факт чинення відповідачами йому перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд не роз'яснив йому право на призначення земельної експертизи про встановлення можливих порушень земельних прав позивача.

З врахуванням наведено, колегія вважає, що суд спір вирішив без дотримання вимог ст. 10 ЦПК підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303,307, 311-315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Теребовлянського районного суду від 7 серпня 2006 року скасувати і направити справу на новий розгляд в цей суд в іншому складі суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена  в   касаційному  порядку  безпосередньо  до  Верховного  Суду

України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.