Рішення №309488

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

22 листопада 2006 р.

№ 16/101/1/1 (7/200)


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Божок В.С.- головуючого,


Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

підприємства споживчої кооперації “Кооппостач” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств

на постанову

Київського апеляційного господарського суду

від 26.09.2006

у справі

господарського суду Чернігівської області

за позовом

приватного підприємства “Фірма “Юстас”

до

підприємства споживчої кооперації “Кооппостач” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств

третя особа

Державна податкова інспекція у м. Чернігові

про

стягнення 26305, 00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Іванець Л.М. –директор посв. № 1341

від відповідача:

Балюра Ю.О. –дов. № 4 від 29.05.2006

від 3-ої особи:

Дзюба Л.М. –дов. № 30674/10/10-010 від 30.12.2005


ВСТАНОВИВ:


Рішенням від 07.06.2006 господарського суду Чернігівської області у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 26.09.2006 Київського апеляційного господарського суду рішення від 07.06.2006 господарського суду Чернігівської області скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнено з підприємства споживчої кооперації “Кооппостач” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств на користь ПП “Фірма “Юстас” 20812,00 грн. збитків, 208, 12 грн. державного мита за подання позовної заяви , 93, 36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 104, 00 грн. держмита за подання апеляційної скарги. В решті позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що обґрунтований розрахунок суми спричиненої шкоди в залежності від результатів приймання товарно-матеріальних цінностей позивач міг зробити без аудитора, тобто повинен і міг вжити заходів до недопущення додаткових витрат.

Не погоджуючись з постановою підприємство споживчої кооперації “Кооппостач” Чернігівської обласної спілки споживчих товариств звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 257 Цивільного кодексу України, ст. 1352 Кодексу законів про працю (в редакції, що діяла на момент укладання договору), ст. 105 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що працівниками податкової міліції Державної податкової інспекції в м. Чернігові при обстеженні складських приміщень спільного підприємства “Торгово-заготівельна база Чернігівської облспоживспілки” вилучені товарно-матеріальні цінності в кількості 137 найменувань, які знаходились в складському приміщенні спільного підприємства “Торгово-заготівельна база Чернігівської облспоживспілки” за адресою: м. Чернігів, вул. Борисенко, 47-а, про що складено протокол огляду місця події від 11.03.2001. Товарно-матеріальні цінності передані на зберігання керівнику Пономаренко О.І., що має право діяти від імені цього підприємства як керівник без доручення, про що ним видана розписка від 11.03.2001.

При розгляді справи № 2/147 господарського суду Чернігівської області за позовом ПП “Фірми “Юстас” до ДПІ в м.Чернігові про стягнення 20812 грн. шкоди, апеляційною інстанцією встановлено, що при передачі товарно-матеріальних цінностей СП “ТЗБ Чернігівської облспоживспілки” - ПП “Фірма “Юстас” виявлено нестачу майна на суму 20560 грн., а також те що частина виробів була розбита та розукомплектована. Разом вартість нестачі та пошкодження товару складає 20812 грн. Дане рішення набрало чинності і має преюдиційне значення.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 02.08.2001 та від 27.08.2001, не можуть бути належними доказами передачі товару від СП “ТЗБ ОСС” в особі завідуючої складом Семенець Н.В. позивачу - ПП “Фірмі “Юстас”, оскільки Семенець Н.В. згідно наказу № 16-К від 21.06.2001 СП “ТЗБ Чернігівської облспоживспілки” звільнена з роботи. Таким чином, відсутнє документальне підтвердження повернення цього товару зі зберігання до ПП “Фірми “Юстас”, як його власнику.

СП “ТЗБ Чернігівської ОСС” реорганізовано розпорядженням Чернігівської міської ради від 11.04.2002 № 118-р шляхом приєднання до СП “Контора матеріально-технічного постачання облспоживспілки”. Отже, відповідальність за спричинену шкоду повинен нести правонаступник - СП “Контора матеріально-технічного постачання облспоживспілки”.

Київський апеляційний господарський суд також обґрунтовано дійшов висновку щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог, зокрема, в частині стягнення витрат пов’язаних з аудиторським висновком, оскільки приймання товару по кількості повинно проводитись згідно вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6, пунктами 6 та 9 якої передбачено, що приймання продукції проводиться на складі поставщика - при вивозі продукції одержувачем та в момент одержання її від поставщика.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо інфляційних вимог позивача, господарським судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у задоволенні, відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР, оскільки у відповідача не існувало грошових зобов'язань перед позивачем.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :


В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 26.09.2006 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 16/101/1/1 (7/200) залишити без змін.






Головуючий В.С. Божок


Судді Т.Ф. Костенко


Г.П. Коробенко