Рішення №309925

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

29 листопада 2006 р.

№ 6/4


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:



Перепічая В.С. ( головуючого ),


Вовка І.В.,

Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу

Комунального підприємства “Управління житлового господарства” Дарницького району м. Києва


на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 року


у справі за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”


до

Комунального підприємства “Управління житлового господарства” Дарницького району м. Києва


про

стягнення заборгованості


УСТАНОВИВ:


У листопаді 2003 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 13754110,51 грн. у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором № 7420/2-09 від 21.12.1999 року, укладеним його попередником, з оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив підстави та обсяг заявлених вимог і обгрунтував їх договорами № 00205/2-14 від 23.09.1992 року, № 7420/2-09 від 21.12.1999 року, № 03910/2-02 від 10.03.2004 року та договором, який виник з дій сторін щодо водозабезпечення ЖЕКу № 212 протягом 2002-2004 років і просив стягнути з відповідача 15255400,91 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.04.2006 року позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 14329716,22 грн., а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення в частині скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з нього заборгованості в сумі 5988398,77 грн.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення відповідають вимогам закону, і просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між підприємством по експлуатації водомірного господарства та збуту води “Водозбут” і Державним комунальним підприємством по утриманню житла Харківського району м. Києва було укладено договір від 23.09.1992 року № 00205/2-14 за умовами якого постачальник зобов’язався надати послуги водопостачання і водовідведення, а абонент здійснити за ці послуги оплату.

21.12.1999 року між Державним комунальним об’єднанням “Київводоканал” і ДКП по утриманню житлового фонду Дарницького району м. Києва було укладено договір № 7420/2-09, за умовами якого постачальник зобов’язався надати послуги водопостачання та водовідведення, а абонент оплатити ці послуги.

За договором № 36 від 21.02.2002 року, укладеним між Департаментом експлуатації каналізаційного господарства і КП Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва, останній зобов’язався виконувати технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових каналізаційних мереж, а Департамент експлуатації каналізаційного господарства зобов’язався відшкодувати витрати, пов’язані з цим обслуговуванням і утриманням.

10.03.2004 року між ВАТ “Акціонерна компанія “Київводоканал” і Комунальним підприємством “Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва було укладено договір № 03910/2-02, за умовами якого постачальник зобов’язався надати послуги з водопостачання та водовідведення, а абонент зобов’язався оплатити вартість наданих послуг.

Наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву № 359 від 20.07.2001 року ДКО “Київводоканал” перетворено у ВАТ “Акціонерна компанія “Київводоканал”, яке є правонаступником підприємства, що приватизується.

За статутом, зареєстрованим 06.10.2001 року комунальне підприємство “Управління житлового господарства” Дарницького району у м. Києві є правонаступником прав та обов’язків відповідно до розподільчих балансів державного комунального управління житлового господарства Харківського району м. Києва та державного комунального підприємства по утриманню житлового фонду Дарницького району м. Києва.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договорами № 00205/2-14 від 23.09.1992 року, № 7420/2-09 від 21.12.1999 року, № 03910/2-02 від 10.03.2004 року та договору, який виник з дій протягом з вересня 2002 року по березень 2004 року, з оплати за надані послуги водозабезпечення і водовідведення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Прийняті у даній справі судові рішення цим вимогам не відповідають.

Так, судами попередніх інстанцій не було з’ясовано обставин, пов’язаних з часом виникнення спірної заборгованості, та не було розмежовано і встановлено, яка ж заборгованість виникла за кожним окремо взятим договором, що є підставою заявленого позову з урахуванням здійснених розрахунків за надані послуги.

До того ж, судами не було з’ясовано та встановлено обсягів наданих послуг за договорами, якими обгрунтовується позов, в період часу, коли виникла спірна заборгованість з урахуванням умов договорів і чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та не наведено доказів у підтвердження цієї заборованості.

Разом з цим, судами не було перевірено обгрунтування розрахунків розміру заявлених до стягнення вимог, і не наведено розрахунків, з яких виходив суд, задовольняючи грошові вимоги.

У той же час, зробивши висновок про правонаступництво відповідача щодо спірної заборгованості суди не звернули уваги на те, що за його статутом таке правонаступництво виникає відповідно до розподільчих балансів, яких не дослідили та не навели їм оцінки.

Водночас, зробивши висновок про правонаступництво позивача щодо спірної заборгованості суди не залучили до матеріалів справи його статутних документів і не дослідили їх.

Крім цього, судами не було з’ясовано обставин, пов’язаних із суперечливістю даних щодо розміру заборгованості відповідача, які наводилися позивачем, і не наведено їм оцінки.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Комунального підприємства “Управління житлового господарства” Дарницького району м. Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 року та рішення господарського м. Києва від 10.04.2006 року скасувати, і справу № 6/4 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.




Головуючий                                                             В. Перепічай                                                                                

Судді                                                                                                     І. Вовк


                                                                                 П. Гончарук          








дп