Рішення №311127

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2006 р.

Справа № 2/80"Д"

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кулик Т.Б. (дов. від 24.01.06р.)

від відповідача Венгерук С.Ю. (дов. від 04.01.06р.), Приведьон В.М. (дов.), Павлусенко В.А. (дов. від 11.01.06р.)

В судовому засіданні 14.11.06р. у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 20.11.06р., яка була продовжена до 28.11.06р.

Розглянув справу за позовом Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" (м. Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Житомиробленерго" Житомирська районна електрична мережа (м. Житомир)

про визнання угоди недійсною


Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним правочину, за яким Житомирське державне лісогосподарське підприємство сплатило 2203 грн. санкцій за перевищення граничних рівнів енергоспоживання платіжним дорученням № 1438 від 18.05.05 на рахунок Житомирського району електромереж.

Позивачем подано до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог за №1175 від 10.08.06р. (а.с.109) в якій Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" просить визнати договір №409 від 20.11.00р. недійсним в частині внесених до нього змін шляхом проведеного відповідачем коригування договірної величини споживання електроенергії за квітень місяць 2005 року до нуля.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача надав у судовому засіданні заперечення на позовну заяву (а.с.119) в якому не визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:


Між відкритим акціонерним товариством "Житомиробленерго" в особіЖитомирської районної електричної мережі та Державним підприємством "Житомирське лісове господарство" 20.11.00 укладено договір на користування електричною енергією №409 (а.с.7-26). Відповідно до умов даного договору відповідач зобов’язався постачати позивачу електроенергію, яку останній зобов’язався оплачувати в установленому договором порядку.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що споживач проводить остаточний розрахунок за спожиту електроенергію не пізніше п’яти діб після закінчення розрахункового періоду. Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунковим періодом вважається період з 16 по 15 число. Таким чином за квітень 2005 року позивач повинен був розрахуватись до 20.04.05. В квітні 2005 року позивачем спожито 1974 кВт електроенергії на суму (з ПДВ) 660,90 грн., що підтверджується рахунком №8402 від 18.04.05. (а.с.27). Даний рахунок оплачений позивачем 26.04.05, що підтверджується платіжним дорученням №1284 від 26.04.05. (а.с.28).

Позивачем порушені терміни оплати, які визначені Договором, в зв’язку з чим відповідач скорегував договірну величину споживання електроенергії за квітень 2005 року до 0 кВт, нарахував санкцію за перевищення граничних рівнів електроспоживання у вигляді п’ятикратної вартості спожитої енергії в сумі 2203грн. та виставив позивачу рахунок №9511 від 27.04.04р. (а.с.31) на оплату 2203грн. В зв’язку з несплатою позивачем 2203грн. відповідач направив позивачу повідомлення від 04.05.05р. та від 13.05.05 про припинення подачі електроенергії відповідно з 11.05.05 та з 19.05.05р. (а.с.32-33). Платіжним дорученням №1438 від 18.05.05 (а.с.34) позивач оплатив рахунок №9511 перерахувавши відповідачу 2203грн.

Відповідно до п.11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2045 граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Обов'язковому погодженню з представництвом Держенергонагляду підлягають граничні величини споживання електричної енергії та потужності, розраховані для споживачів з максимальною дозволеною величиною споживання електричної потужності 750 кВт і більше та вибірково для інших споживачів, які впливають на режими електроспоживання у регіоні.

За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.

Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням граничної (договірної) величини споживання електричної енергії. У разі коригування граничної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", в редакції згідно із Законами України від 11.09.2003 р. N 1158-IV, від 14.12.2004 р. N 2229-IV яка діяла станом на квітень місяць 2005 року, передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Частиною 6 даної статті передбачено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Відповідно до п.5.3 "Правил користування електричною енергією" затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 за підсумками розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електричної енергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії. У разі коригування для споживача договірної (граничної) величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної (граничної) величини споживання електричної потужності.

Відповідно до пункту 2.3 Договору відпуск електроенергії здійснюється у величинах відповідно до додатку №1 до Договору. Згідно додатку №1 до Договору на квітень місяць 2005 року була встановлена договірна величина споживання електроенергії в розмірі 2300 кВт, однак, так як позивач своєчасно - протягом 5 діб після закінчення розрахункового періоду (15.04.05р.), не сплатив кошти по рахунку №8402 від 18.04.05р., тому відповідачем застосовано санкцію у вигляді п’ятикратної вартості.

В абзаці другому пункту 11 „Порядку постачання електричної енергії споживачам”, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №441 від 24 березня 1999 р. (далі Порядок), на який посилається відповідач в своїх запереченнях, зазначено, що за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Повідомлення про коригування договірної (граничної) величини електроспоживання є невід'ємною частиною договору.

З наведеного вище вбачається, що коригування договірної величини споживання електричної енергії є істотною умовою договору та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Заявою про збільшення позовних вимог позивач просить визнати договір № 409 від 20.11.2000 року недійсним в частині внесення до нього змін шляхом проведення коригування договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2005 року до нуля. Вказані вимоги не грунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недодержання вказаних вимог при укладенні правочину є підставою визнання такого правочину недійсним.

Позивачем не доведено, що коригування договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2005 року проведено з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд вважає, що вказане коригування проведено у відповідності до договору та вимог законодавства.

Відповідно до вимог ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Сплата позивачем платіжним дорученням № 1438 від 18.05.05 року по рахунку відповідача № 9511 від 27.04.05 року не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі

За наведених вище обставин суд вважає, що позовні вимоги не грунтуються на вимогах законодавства, спростовуються матеріалами справи, а тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Судові витрати покладаються на позивача.


Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд


ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Давидюк В.К.

Дата підписання рішення "_____"_______2006р.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2,3 - сторонам