Рішення №311754

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2006 р. Справа № 5/239-06


Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Новіковій Ю.В.


за участю представників сторін:

позивача - Ляхов І.О.

відповідача - Мірошніченко Д.О., Халявко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2701С/1-6)) на рішення господарського суду Сумської області від 03.07.06 р. по справі № 5/239-06

за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії м. Суми

до Українське державне підприємство поштового зв"язку "Укрпошта" в ос. Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" м. Суми

про внесення змін до договору оренди нерухомого майна,


встановила:


Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Сумської філії, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції, відповідача, про зміну пункту 1.1., 3.2. укладеного між сторонами договору оренди майна №133-593000 від 26.12.2004 р. та про зміну додатку №3 до цього договору шляхом викладення їх в запропонованій позивачем в позовній заяві редакції.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.07.2006 р. у справі № 5/239-06 (суддя Гудим В.Д.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому посилається на та, що судом першої інстанції неповно були досліджені обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідач, Українське державне підприємство поштового зв"язку "Укрпошта" в ос. Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта", просить оскаржуване позивачем рішення господарського суду Сумської області залишити без змін, вважає його законним, прийнятим при всебічному, повному та об"єктивному дослідженні обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 133-593000 від 26.12.2004р. позивач передав відповідачеві в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване на 1-му, 2-му поверсі та в підвальному приміщенні 3-х поверхового будинку по вул. Воскресенська, 13/7 в м. Суми загальною площею 692,8 м.кв. Пунктом 3.2. зазначеного договору передбачено, що орендна плата становить 1 грн. на рік.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Відповідно до копії довідки № 11087 головного управління статистики в м. Києві відповідач є підприємством державної власності.

Відповідно до п. 2.2.8.3. Положення про Сумську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” відповідач надає послуги з розповсюдження періодичних видань по передплаті і в роздріб на території України.

Пунктом 10 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 4.10.95р. № 786 встановлено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню. Оскільки відповідно до чинного законодавства всі форми власності є рівноправними, господарський суд вважає, що в даному випадку до орендних відносин між сторонами повинна застосовуватись ця норма законодавства, тобто беручи до уваги, що розмір орендної плати при оренді нежитлового приміщення відповідачем договором між сторонами був встановлений в сумі 1 гривні за рік, що відповідає зазначеній нормі законодавства, тому у позивача немає законних підстав вимагати збільшення розміру орендної плати.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому посилаючись на статтю 13 Конституції України, статті 16, 31, 86, 651-654, 762 Цивільного кодексу України, статті 20, 188, 283-286 Господарського суду України та статті 1, 12, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, просив суд внести зміни до пункту 1.1. укладеного між сторонами договору оренди майна №133-593000 від 26.12.2004 р. та про зміну додатку №3 до цього договору.

Статті 31, 86, 651-654, 762 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач в позовній заяві, не регулюють безпосередньо порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів регулюється статтею 188 Господарського кодексу України відповідно до частин 2, 3, 4 якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як зазначено у вищеназваній статті, сторона за договором повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, а сторона, яка одержала пропозицію, у двадцятиденний строк з дня отримання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або в разі неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В пунктах 12. 3 та 12.4 договору оренди майна №133-593000 від 26.12.2004 р. (а. с. 17) також зазначено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін, зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Як вбачається з договору оренди майна №133-593000 від 26.12.2004 р. (а. с. 14-18) сторонами по договору були Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” та Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта".

Із поданих позивачем документів, прикладених до позовної заяви в якості обґрунтування позовних вимог не вбачається, що ним, як стороною по договору оренди майна №133-593000 від 26.12.2004 р. направлялись Українському державному підприємству поштового зв`язку "Укрпошта" пропозиції про внесення змін до вищеназваного договору оренди нерухомого майна та саме на умовах внесення змін, про які позивач ставить питання в позовній заяві, а саме про внесення змін до преамбули договору, зміни до пунктів 1.1 та 3.2 договору та до додатку № 3 до договору на умовах, які зазначені в позовній заяві.

Позивачем до позовної заяви прикладений лист за № 01/12-955 від 05.09.2005 р., в якому зазначалось, що направляється проект договору оренди нерухомого майна ВАТ "Укртелеком" по вул. Воскесенська,13/7 в м.Суми, тобто пропонувалось відповідачу не внести зміни до договору оренди майна за №133-593000 від 26.12.2004 р., а укласти новий договір та зазначено, що при укладанні договору необхідно додержуватись строків передбачених ст.181 Господарського кодексу України. Крім того, самого проекту договору не було прикладено до позовної заяви.

Таким чином, позивач не надав доказів, що ним, як стороною по договору оренди майна №133-593000 від 26.12.2004 р., у встановленому статтею 188 Господарського кодексу України та пунктами 12.3, 12.4 договору направлялись відповідачу, до звернення до суду з позовом, пропозиції про внесення змін до вищезазначеного договору оренди майна в редакції, зазначеній в позовній заяві.

Враховуючи викладене у позивача відсутні підстави ставити питання про передачу спору на вирішення суду в порядку, встановленому ч. 4 статті 188 Господарського кодексу України, а як наслідок, відсутні і докази порушення прав позивача, які відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України дають йому право на звернення до суду з позовом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач же, як зазначено вище, не надав доказів про дотримання встановленого законом та договором порядку внесення змін до договору оренди майна №133-593000 від 26.12.2004 р. як не надав і доказів направлення відповідачу самих змін, які він просить внести до договору в позовній заяві.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 03.07.06 по справі №5/239-06 прийняте у відповідності до норм чинного процесуального та матеріального права і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед ст.ст. 33, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для його скасування відсутні.

Керуючись 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 38, 43, 99, 101, 102, п.1. ст.103, 105 України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

постановила:


1. Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Сумської області по справі № 5/239-06 від 03.07.2006 р. залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили .




Головуючий суддя


Судді