Рішення №312807

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


"24" листопада 2006 р.

Справа № 30-4/275-06-6438


Позивач: Приватне підприємство „АЛКО”

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Спортивний клуб „Одеса”

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Форвард Ко”

Третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес –центр „Примор’я”


Про визнання договору дійсним


Та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес –центр „Примор’я”

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Спортивний клуб „Одеса”

Товариство з обмеженою відповідальністю „Форвард Ко”

Приватне підприємство „АЛКО”


Про визнання недійсними договорів



Суддя Рога Н.В.


Представники:


Від ПП АЛКО”: не з’явився

Від ТОВ СК „Одеса”: не з’явився;

Від ТОВ БЦ „Примор’я”: Макаров В.П.- довіреність від 01.11.2006р.

Від ТОВ „Форвард Ко”: Лінде А.В.- довіреність від 15.10.2006р.



Суть спору: Позивач, Приватне підприємство (далі - ПП) „АЛКО”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Спортивний клуб „Одеса”, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ „Франк-Маркет”, про визнання дійсним договору суборенди №003, укладеного 31.05.2006р. між ПП „АЛКО” та ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” щодо нежилих приміщень першого поверху загальною площею 355,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22 , строком до 01.04.2011р.

При повторному розгляді справи позивач про місце та дату судових засідань повідомлявся за адресою, що є його юридичною адресою та визначена ним у позові, але згідно даних пошти за цією адресою позивач у даний час не знаходиться.

Враховуючи те, що позивачем до суду не направлялося відмови від позову, суд вважає, що позивач наполягає на задоволенні позову.

Відповідач - ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але в судові засідання представник відповідача при повторному розгляді справи не з’являвся, про причини нез’явлення суд не повідомив.

В ході розгляду справи, на підставі наданих до справи матеріалів, судом було встановлено, що правонаступником ТОВ „Франк-Маркет” є ТОВ „Форвард Ко”, у зв’язку з чим судом здійснено заміну третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом ТОВ „Франк-Маркет” на його правонаступника ТОВ „Форвард Ко”. ТОВ „Форвард Ко” проти позову ПП „АЛКО” заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

З метою повного та всебічного розгляду справи, на підставі постанови Вищого господарського суду України від 02.10.2006р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом було залучено ТОВ Бізнес-Центр „Примор’я”. 02 листопада 2006р. до суду надійшла позовна заява ТОВ „Бізнес –Центр „Примор’я” до ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”, ТОВ „Форвард Ко” та ПП „АЛКО” про визнання недійсними договору оренди від 01.04.2001р. та договору суборенди №003 від 31.05.2006р., у зв’язку з чим правовий статус ТОВ „Бізнес-Центр „Примор’я” змінено на третю особу , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Представник ТОВ „Бізнес-Центр „Примор’я” позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач - ТОВ „Форвард Ко” проти позову не заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але в судові засідання представник відповідача при повторному розгляді справи не з’являвся, про причини нез’явлення суд не повідомив.

Відповідач - ПП „АЛКО” про місце та дату судових засідань повідомлявся за адресою, що є його юридичною адресою та визначена ним у позові, але згідно даних пошти за цією адресою позивач у даний час не знаходиться. Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-81228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „ за зазначеною адресою не проживає” можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 квітня 2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Франк-Маркет” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спортивний клуб „Одеса” (Орендар) був укладений договір оренди, відповідно до якого Орендодавець передав Орендарю на правах оренди приміщення на першому поверсі, загальною площею 442, 9 кв.м., та підвал, площею 442, 9 кв.м., за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 22. Строк дії договору 10 років, тобто до 01.04.2011р.

Відповідно до договору купівлі-продажу, що був укладений 29 листопада 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Франк-Маркет” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Бізнес-центр „Примор’я” (Покупець), Продавець передав Покупцю у власність нежиле приміщення, загальною площею 832, 5 кв.м., а саме: приміщення першого поверху, площею 464, 2 кв.м., та підвал, площею 368, 3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 22. Згідно з актом приймання-передачі від 29.11.2002р. об’єкт купівлі-продажу було передано у власність ТОВ „Бізнес-центр „Примор’я”. Отже, з 29.11.2002р. ТОВ „Бізнес-центр „Примор’я” є власником нежилих приміщень загальною площею 832, 5 кв.м., а саме: приміщення першого поверху, площею 464, 2 кв.м., та підвал, площею 368, 3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 22, тобто, має право володіння, користування та розпорядження цим обєктом.

31 травня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спортивний клуб „Одеса” (Орендар) та Приватним підприємством „АЛКО” (Суборендар) був укладений договір суборенди № 003, відповідно до якого Орендар передав Суборендарю на правах суборенди нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 335, 4 кв.м., за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 22. Строк суборенди визначений Сторонами договору до 01.04.2011р. 01 червня 2006р. сторони підписали Акт приймання-передачі об’єкту оренди.

За умовами п.1.4 Договору суборенди №003 сторони зобов’язалися протягом 15-денного строку з моменту підписання договору та акту приймання-передачі підготувати всі необхідні документи для нотаріального посвідчення договору у відповідності до норм чинного законодавства. Але, у зазначений строк нотаріальне посвідчення договору не відбулося. Листом від 16.06.2006р. ПП „АЛКО” звернулося до ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” щодо нотаріального посвідчення договору, але нотаріального посвідчення так і не відбулося у зв’язку з відсутністю у ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” правовстановлюючих та інших документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору.

Враховуючи ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України та виконання сторонами умов договору , позивач - ПП „АЛКО” просить суд визнати дійсним Договір суборенди №003 від 31.05.2006р. між ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” та ПП „АЛКО”.

Відповідач - ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” письмових заперечень на позов до суду не надав, представник відповідача в судові засідання не з’являвся.

В ході розгляду справи до суду надійшла позовна заява ТОВ „Бізнес-Центр „Примор’я” про визнання недійсними договору оренди від 01.04.2001р. , укладеного між ТОВ „Франк-Маркет” та ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” , та договору суборенди №003 від 31.05.2006р., укладеного між ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” та ПП „АЛКО”.

В обґрунтування позову ТОВ „Бізнес-Центр „Примор’я” посилається на те, що договір оренди від 01.04.2001р. між ТОВ „Франк-Маркет” та ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” був укладений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, ст.29, ч.2 ст.44 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладення договору. Позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 44 Цивільного кодексу УРСР , письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають. Виходячи зі змісту договору оренди від 01.04.2001р., зазначений договір з боку Орендодавця (ТОВ „Франк-Маркет”) був підписаний Житовецьким А.В. як директором ТОВ „Франк-Маркет”. Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу УРСР, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

Відповідно до умов Установчого договору та Статуту ТОВ „Франк-Маркет”, органами управління Товариства є: загальні збори засновників (вищий орган управління), дирекція (виконавчий орган) та ревізійна комісія (контролюючий орган). Згідно з п. 8.4. Установчого договору ТОВ „Франк-Маркет”, в період між зборами господарською та виробничою діяльністю Підприємства керує директор. Згідно з п. 8.5. цього договору, компетенція генерального директора (директора) визначається Статутом Підприємства.

Відповідно до п. 14.12. Статуту ТОВ „Франк-Маркет”, директор вправі без довіреності здійснювати всі дії від імені Підприємства, представляти його інтереси, укладати договори та інші юридичні акти. Відповідно до п. 14.10. Статуту, директор підзвітний зборам Засновників, організує виконання його рішень.

Відповідно до протоколу Загальних зборів засновників ТОВ „Франк-Маркет” від 23.03.2001р., Житовецького Олександра Вікторовича було звільнено з посади директора ТОВ „Франк-Маркет” на підставі поданої їм заяви. Замість Житовецького Олександра Вікторовича на посаду директора ТОВ „Франк-Маркет” з 24.03.2001р. призначено Макарчук Марію Миколаївну. На підставі зазначеного позивач вважає, що на дату укладення договору оренди від 01.04.2001р. директором ТОВ „Франк-Маркет” була Макарчук Марія Миколаївна, а не Житовецький Олександр Вікторович, який без відома засновників ТОВ „Франк-Маркет” та чинного директора Товариства підписав договір оренди від 01.04.2001р.

За таких обставин, на думку ТОВ „Бізнес-Центр „Примор’я”, ТОВ „Франк-Маркет” з моменту укладення договору оренди від 01.04.2001р. не було набуто цивільних прав і не прийнято на себе цивільні обов'язки за зазначеним договором оренди, оскільки договір оренди від імені ТОВ „Франк-Маркет” було підписано особою, яка не входить до складу органів ТОВ „Франк-Маркет”, що суперечить вимогам ст.ст. 29 та 44 Цивільного кодексу УРСР.

Враховуючи викладене вище, позивач вважає, що договір оренди від 01.04.2001р. має бути визнаний недійсним на підставі ст.48 Цивільного кодексу УРСР, адже, згідно цієї статті недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

З урахуванням того, що договір оренди від 01.04.2001р. не відповідає вимогам ст.ст. 29, 44 Цивільного кодексу УРСР та порушує законні права позивача, як власника Приміщення, позивач вважає, що зазначений договір оренди є недійсним з дати його укладення.

Крім того, ТОВ „Бізнес-Центр „Примор’я” зазначило, що виходячи з предмету договору оренди від 01.04.2001р., ТОВ „Франк-Маркет” нібито передало в оренду ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” приміщення на першому поверсі, загальною площею 442, 9 кв.м., та підвал, площею 442, 9 кв.м., за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 22. Тобто, загальна площа переданих ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” приміщень складає 885, 8 кв.м. Разом з тим, відповідно до договору купівлі-продажу від 29.11.2002р. та технічного паспорту від 20.09.2003р. загальна площа нежилого приміщення за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 22, складає 832, 5 кв.м., та включає в себе: приміщення першого поверху, площею 464, 2 кв.м., та підвал, площею 368, 3 кв.м. За таких обставин, позивач вважає, що з договору оренди від 01.04.2001р. не вбачається, які саме приміщення були передані в оренду.

Крім того, позивач вважає, що укладення Договору оренди стром на 10 років у простій письмовій формі є порушенням ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України .

ТОВ „Бізнес-Центр „Примор’я” також зазначило, що згідно ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайом) можливе лише за згодою наймодавця. На момент укладення договору суборенди від 31.05.2006р., якщо припустити, що договір оренди від 01.04.2001р. був дійсний, ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”, як орендар , перед укладенням договору суборенди повинен був отримати письмову згоду ТОВ „Бізнес-центр „Примор’я” на укладення такого договору. Без отримання такої згоди орендар (ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”) не має здатності набувати для себе цивільних прав та створювати для себе цивільні обов`язки стосовно передачі у користування третій особі приміщення, що є у нього в оренді. Але, ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” до ТОВ „Бізнес-центр „Примор’я”, як власника об’єкту , не звертався з проханням отримати дозвіл на передачу об’єкту оренди в суборенду, і відповідно ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” не отримував згоди ТОВ „Бізнес-центр „Примор’я” на передачу цього об’єкту в суборенду . Тобто, на момент укладення договору суборенди від 31.05.2006р. ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а укладений договір суборенди суперечив ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач вважає, що договір суборенди також укладений з порушенням норм чинного законодавства у зв’язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору суборенди , укладеного сторонами строком на 10 років.

Відповідач - ТОВ „Форвард Ко” позов ТОВ „Бізнес - Центр „Примор’я” визнає у повному обсязі, посилаючись на відсутність у Житовецького О.В. повноважень на підписання договору оренди 01.04.2001р. Як слідство недійсності договору оренди від 01.04.2001р., недійсним , на думку ТОВ „Форвард Ко” має бути визнаний і договір суборенди №003 від 31.05.2006р.

ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” та Пп. „АЛКО” своїх заперечень на позов ТОВ „Бізнес-Центр „Примор’я” до суду не надали.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку :

Відповідно до ст.. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 Закону України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. Згідно ст.48 Закону України “Про власність” власник може вимагати усунення будь яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. За таких обставин, ТОВ „Бізнес –Центр „Примор’я” правомірно звернулося до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ст..48 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладення договору оренди від 01.04.2001р. між ТОВ „Франк-Маркет” та ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”, недійсною є угода, яка не відповідає вимогам законодавства. Згідно ст. ч.2 ст. 44 Цивільного кодексу УРСР, письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають. Виходячи зі змісту договору оренди від 01.04.2001р., зазначений договір з боку Орендодавця (ТОВ „Франк-Маркет”) був підписаний Житовецьким А.В. як директором ТОВ „Франк-Маркет”. Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу УРСР, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

Відповідно до умов Установчого договору та Статуту ТОВ „Франк-Маркет”, органами управління Товариства є: загальні збори засновників (вищий орган управління), дирекція (виконавчий орган) та ревізійна комісія (контролюючий орган). Згідно з п. 8.4. Установчого договору ТОВ „Франк-Маркет”, в період між зборами господарською та виробничою діяльністю Підприємства керує директор. Згідно з п. 8.5. цього договору, компетенція генерального директора (директора) визначається Статутом Підприємства.

Відповідно до п. 14.12. Статуту ТОВ „Франк-Маркет”, директор вправі без довіреності здійснювати всі дії від імені Підприємства, представляти його інтереси, укладати договори та інші юридичні акти. Відповідно до п. 14.10. Статуту, директор підзвітний зборам Засновників, організує виконання його рішень.

Відповідно до протоколу Загальних зборів засновників ТОВ „Франк-Маркет” від 23.03.2001р., Житовецького Олександра Вікторовича було звільнено з посади директора ТОВ „Франк-Маркет” на підставі поданої їм заяви. Замість Житовецького Олександра Вікторовича на посаду директора ТОВ „Франк-Маркет” з 24.03.2001р. призначено Макарчук Марію Миколаївну. Отже, на дату укладення договору оренди від 01.04.2001р. директором ТОВ „Франк-Маркет” була Макарчук Марія Миколаївна, а не Житовецький Олександр Вікторович, який без відома засновників ТОВ „Франк-Маркет” та чинного директора Товариства підписав договір оренди від 01.04.2001р.

За таких обставин, ТОВ „Франк-Маркет” з моменту укладення договору оренди від 01.04.2001р. не було набуто цивільних прав і не прийнято на себе цивільні обов'язки за зазначеним договором оренди, оскільки договір оренди від імені ТОВ „Франк-Маркет” було підписано особою, яка не мала на це повноважень , що суперечить вимогам ст.ст. 29 та 44 Цивільного кодексу УРСР.

Враховуючи викладене вище, договір оренди від 01.04.2001р. має бути визнаний недійсним на підставі ст.48 Цивільного кодексу УРСР.

01 січня 2004 року набрав чинності новий Цивільний кодекс України. Відповідно до п. 4 Заключних та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

В силу вимог ч.2 ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Отже, оскільки Договір оренди від 01.04.2001р. укладений на 10 років він повинен бути нотаріально посвідчений. Але, в порушення вимог чинного законодавства, до теперішнього часу договір оренди від 01.04.2001р. укладений лише у простій письмовій формі, що також є підставою для визнання цього договору недійсним, адже, відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України, договір повинен відповідати вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайом) можливе лише за згодою наймодавця. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Бізнес-центр „Примор’я” на підставі договору купівлі–продажу від 29.11.2002р. стало власником не житлових приміщень загальною площею 832,5 у літ. „А”, що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 22.

На момент укладення договору суборенди від 31.05.2006р., якщо припустити, що договір оренди від 01.04.2001р. був дійсний, ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”, як орендар не житлових приміщень, перед укладенням договору суборенди повинен був отримати письмову згоду ТОВ „Бізнес-центр „Примор’я” на укладення такого договору. Без отримання такої згоди орендар (ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”) не мав здатності набувати для себе цивільних прав та створювати для себе цивільні обов`язки стосовно передачі у користування третій особі приміщення, що є у нього в оренді. Але, такого дозволу отримано не було. Тобто, на момент укладення договору суборенди від 31.05.2006р. ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а договір суборенди від 31.05.2006р. суперечить ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України.

Крім того, договір суборенди також укладений з порушенням ч.2 ст. 793 Цивільного кодексу України у зв’язку з відсутністю нотаріального посвідчення такої угоди.

Отже, у суду є всі підстави для визнання договору суборенди від 31.05.2006р. недійсним та задоволення позовних вимог ТОВ „Бізнес –Центр „Примор’я”.

Вимога ж позивача за первісним позовом –ПП „АЛКО” задоволенню не підлягає у зв’язку з відсутністю правових підстав для визнання дійсним договору , який вже визнано судом недійсним.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору –ТОВ „Форвард Ко”, ПП „АЛКО” та ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”, відповідно до ст..ст.44. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49 , 82-85 ГПК України, суд -


ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову Приватного підприємства „АЛКО” - відмовити.

2.          Позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору –Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес –Центр „Примор’я” –задовольнити.

3.          Визнати недійсним Договір оренди від 01.04.2001р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Франк-Маркет” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спортивний клуб „Одеса”.

4.          Визнати недійсним Договір суборенди №003 від 31.05.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спортивний клуб „Одеса” та Приватним підприємством „АЛКО”.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард Ко” (м. Одеса, вул. Пушкінська, 72, код 19199777), як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю „Франк-Маркет” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр „Примор’я” (м. Одеса, пр. Шевченка, 8-а, код 32145683) витрати по сплаті держмита у сумі 28 грн. 33 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 39 грн. 33 коп.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спортивний клуб „Одеса” (м. Одеса, Французький бульвар, 22, код 13914954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр „Примор’я” (м. Одеса, пр. Шевченка, 8-а, код 32145683) витрати по сплаті держмита у сумі 28 грн. 33 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 39 грн. 33 коп.

7.           Стягнути з Приватного підприємства „АЛКО” (м. Одеса, вул. Генуєзька, 24-а, код 32184612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр „Примор’я” (м. Одеса, пр. Шевченка, 8-а, код 32145683) витрати по сплаті держмита у сумі 28 грн. 33 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 39 грн. 33 коп.



Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.


Накази видати після набрання рішенням законної сили.


Рішення підписане 27 листопада 2006р.


Суддя Рога Н. В.