Рішення №320206

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 року Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бех М.О., суддів - Гайдай Р.М., Дриги A.M.,

участю прокурора - ХомичС.П., засудженого - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1  на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 14.03.2006 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1,  Київської області,      громадянина України із середньою освітою, на утриманні 1 неповнолітня дитина, раніше судимого: 16.11.1987 р. Вишгородським районним судом за ч.2 ст. 213-3 КК України; 12.10.1987 р. Жовтневим районним судом м. Києва за ст.121, ч.2 ст. 206, 42 КК України до 5-ти років позбавлення волі; 19.01.1994 р. Вишгородським районним судом за ч.2 ст. 140, ч.З ст. 81,42 КК України до 4 років позбавлення волі; 08.10.1998 р. тим же судом за ч.2 ст. 142, ч.З ст. 193,42 КК України на 5 років позбавлення волі, -

за ч.І ст.115 КК України на 10 років позбавлення волі;

за ч.І ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, остаточно

до відбуття ОСОБА_1 призначено 11 років позбавлення волі.

За ч.4 ст. 296 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Із засудженого стягнту 976 грн. 73 коп. судових витрат.

За виоком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за незаконне зберігання за місцем проживання та носіння обрізу мисливської гладкоствольної двухствольної рушниці моделі Ансон 16 калібру, № НОМЕР_1, а також за умисне вбивство із вказаного обрізу 23.12.2004 р. на грунті ревнощів своєї дружини ОСОБА_3

В апеляціях та доповненнях до них:

- засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок Вишгородського районного суду від 14.03.2006 p., щодо нього, та направити справу на новий судовий розгляд для з"ясування питання чи міг обріз рушниці спрацювати самостійно при тих обставинах, які були 22.12.2004 p., або змінити вирок та зменшити покарання до меж, які б дали йому можливість відбути покарання та застати його матір в живих і виховувати свою дитину. Як зазначає цей апелянт у вироці висновок суду про вбивство дружини через ревнощі не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки показах свідків ОСОБА_4^ОСОБА_2, ОСОБА_5та ОСОБА_6 є припущення щодо ревнощів ОСОБА_3 з його боку; судом невірно застосовано кримінальний закон, оскільки він вистрілив в сприну дружині ненароком; судом не в повній мірі вивчена його особа, зокрема, він є ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, а не потерпілий від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії, як зазначає суд, не врахував позитивних відкликів, щодо нього, сусідів по під"їзду, не було встановлено місце його роботи та доходи, судом не враховано його щире каяття . Апелянт вважає, що судом 1-ї інстанції недотримано вимог ст. 375 КПК України, оскільки в апеляції прокурора на вирок Вишгородського районного суду від 03.06.2005 р. не ставилося питання про м"якість призначеного йому покарання.

Справа № 11-983                           Головуючий в суді 1-ї інстанції Купрієнко СІ.

Категорія - ст. 115 КК                  Доповідач - Бех МО.

- потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та призначити йому більш м"яке покарання, щоб ОСОБА_1 зміг звільнитися з місць позбавлення волі та доглядати свою стару матір та виховувати свою єдину дитину. Як зазначає ця апелянтка її покази про погані стосунки між ОСОБА_3та ОСОБА_1були невірно записані слідчим, насправді між подружжям ОСОБА_1 існувало кохання і ОСОБА_1 не міг навмисно через ревнощі вбити ОСОБА_3.

Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, з'ясувавши думку засудженого ОСОБА_1, який в поясненнях, дебатах та останньому слові, підтримуючи апеляцію та доповнення до неї, просив пом"якшити покарання, заслухавши потерпілу, яка також вважала за необхідне пом"якшити покарання засудженому, прокурора, яка вважає апеляції засудженого ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_2 безпідставними, а вирок щодо засудження ОСОБА_1 за умисне вбивство своєї дружини та незаконне зберігання зброх законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій та заперечення на апеляцію засудженого заступника прокурора Вишгородського района колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляцій засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджується сукупністю доказів зібраних та перевірених судом в ході судового слідства, зокрема, частково показами самого засудженого, який не заперечував факту незаконного зберігання та носіння обрізу мисливської рушниці, з якої 23.12.2004 року ним було вбито гр.. ОСОБА_3

Щодо мотиву та умислу вбивства, то вони в ході судового слідства з"ясовані з достатньою повнотою, зокрема, висновок суду що вбивство було умисним на грунті ревнощів, підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6( в ході досудового слідства) з яких вбачається, що ОСОБА_1 постійно ревнував ОСОБА_3 до інших чоловіків та до її подруг, сварився з нею з цього приводу та бив її. Про побиття ОСОБА_1 ОСОБА_3 на грунті ревнощів незадовго до вбивства потерпілої вбачається з показів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що об"єктивно підтверджується і висновком СМЕ № НОМЕР_2 про наявність на обличчі ОСОБА_3 двох крововиливів, один із яких утворився незадовго до смерті (не більше 30-40 хвилин), а інший за декілька днів до смерті (3-6 діб). З показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що незадовго до вбивства ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_3 вбивством.

Правильність висновку суду про умисне вбивство ОСОБА_3 підтверджується і висновком СМЕ№ НОМЕР_2 про локалізацію вогнепальної рани - у лопаточній області зліва, протококлом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_6, з якого вбачаються обставини вбивства потерпілої, висновком судово-балістичної експертизи № 27, згідно якого виданий ОСОБА_6 предмет, з якого було вбито ОСОБА_3, є вогнепальною зброєю - обрізом мисливської гладкоствольної двухствольної рушниці моделі „А"/Ансон/, іншими процесуальними документами.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 115 КК України у колегії суддів сумніву не викликає.

В з*вязку з наведеним твердження засудженого про  відсутність у нього мотивів та умислу на вбивство ОСОБА_3 є необгрунтованим. З цих же підстав є непереконливим є і твердження потерпілої ОСОБА_2 про відсутність у винного мотивів вбивства її сестри.

Щодо покарання, то судом 1-ї інстанції покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст.ст. 50,65 КК України, з врахуванням обставин справи та тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного і є адекватним вчиненим злочинам.

Підстав для застосування засудженому ОСОБА_1 покарання більш м"якого, ніж передбачено законом колегія суддів не вбачає.

Посилання апелянта про недотримання судом вимог ст. 375 КПК України є безпідставним,

оскільки в апеляції на вирок Вишгородського районного суду від 03.06.2005 року ставилося питання про скасуванню вироку через м"яке покарання ОСОБА_1 і апеляційний суд в ухвалі зазначив про необхідність встановлення дійсного мотиву вбивства після чого винному обрати покарання відповідно до вимог закону..

З огляду на наведене апеляції засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2, в частині де йдеться про пом"якшення покарання засудженому, є безпідставними.

З врахуванням вищенаведеного та керуючись ст.ст. 365,366 КІШ України апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 14 березня 2006 року, щодо ОСОБА_1, без змін.