Рішення №321817

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.06

          Справа №АС16/572-06.


За позовом           Спеціалізованого приватного підприємства «Контур-4»

до відповідача           Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми

про визнання нечинними рішення та вимоги

                                                             Суддя Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача Ген С.Г.


Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить визнати нечинними рішення про застосування фінансових санкцій від 22.06.2006 року № 255 та вимоги про сплату боргу від 22.06.2006 року № Ю-241/1 Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує і просить відмовити позивачу в їх задоволенні, вважає винесені ним вимогу та рішення правомірними, та такими що відповідають діючому законодавству України.

Представник позивача в засідання суду не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

В період з 25.05.2006 року по 22.06.2006 року Управлінням Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми була проведена перевірка правильності повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду спеціалізованим приватним підприємством "Контур-4".

За результатами перевірки було складено акт №69 від 22.06.2006р., в якому зазначено, що СПП "Контур-4" не зазначало в звітах фактичні витрати на оплату праці та нарахування страхових внесків за період з квітня 2005р. по квітень 2006р. в сумі 53449 грн. 34 коп.

На підставі акту відповідачем було винесено Рішення № 255 від 22.06.2006 року про донарахування позивачу 53 449 грн. 34 коп. внесків та 20 972 грн. 42 коп. – фінансових санкцій та направлена вимога про сплату боргу № ю-241/1 від 22.06.2006 року.

Позивач не погоджується з нарахованою сумою страхових внесків посилаючись на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" від 03.07.1998р. №727/98/ в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.1999р. (надалі-Указ), обґрунтовує свою позицію тим, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником вичерпного переліку податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому донараховані внески і фінансова санкція суперечать чинному законодавству.

Статтею 6 Указу встановлено пільги, зокрема, звільнення від сплати боргу на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, за правилами цієї статті, позивач не є платником ставок збору, встановлених для нього з доходів, одержуваних ним від здійснення підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком. Однак, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» - платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Окрім того, обов'язок сплати зазначеного збору не пов'зується зі статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування.

СПП "Контур-4"- є страхувальником, відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (надалі-Закон).

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону страхувальник забов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону страхові внески нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Таким чином, діючим законодавством не передбачено звільнення фізичних та юридичних осіб, які використовують працю найманих працівників, та обрали особливий спосіб оподаткування, від сплати внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Відповідно до п.4 ч.9 ст. 106 Закону та п.9.3.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 за донарахування Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховані ці суми.

За таких обставин, позивачу правомірно донараховано 53 449 грн. 34 коп. внесків та 20 972 грн. 42 коп. – фінансових санкцій., тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог і суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову.

Згідно ст. ст. 94 - 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94 - 98, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -


П О С Т А Н О В И В:



1.В позові відмовити.


Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.


Суддя                                                                                           В.М. Моїсеєнко


В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 21.12.2006 року.