Рішення №321845



ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

26.10.06                                                                                           Справа № 1/289-10/70

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

Головуючого –судді                    Дух Я.В.

суддів                                                  Краєвська М.В.

                                                  Михалюк О.В.

розглянувши           апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м.Кіровоград

на рішення                    господарського суду Львівської області від 01.08.2006 року

у справі                    №1/289-10/70

за позовом          Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м.Кіровоград

до відповідача          ТзОВ «Верес», с.Наконечне-1, Яворівського району, Львівської області

про                              спонукання до вчинення дій


за участю представників:

від позивача:          не з’явився,

від відповідача:          Кушніров О.М. –представник


ВСТАНОВИВ:

          Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006р. в склад колегії суддів замість судді Зданкевича З.І. введено суддю Михалюк О.В.

Представнику відповідача права і обов’язки передбачені ст.22 ГПК України роз’яснені.

Позивач явки свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.08.2006 року у справі №1/289-10/70 в позові регіонального відділення Фонду державного майна у Кіровоградській області про зобов‘язання ТзОВ “Верес” виконати договірні зобов‘язання, а саме добудувати об‘єкт незавершеного будівництва –будинок побуту по вул.Леніна,66 у м.Нововукраїнка Кіровоградської області відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, –надалі Скаржник, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позов, зобов’язавши відповідача виконати перед позивачем договірні зобов’язання, а саме: добудувати об’єкт незавершеного будівництва –будинок побуту, який розташований по вул.Леніна в м.Новоукраїнка Кіровоградської області в термін, який передбачено додатковою угодою від 25.05.2001 року до договору купівлі-продажу від 21.01.1998 року №1 –тобто протягом п’яти років, виходячи з наступних підстав:

- відповідно до умов договору купівлі-продажу від 23.01.1998 року №1 укладеного між регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області та Гордієнко М.Є. в останнього виникло зобов’язання завершити будівництво без збереження первісного призначення протягом трьох років. Тобто виконання цього зобов’язання має закінчитись до 23.01.2001 року. Під час дії вказаного договору Гордієнко М.Є. укладає з Кунанець Є.М. договір купівлі-продажу від 15.09.1998 року, яким передав останньому об’єкт незавершеного будівництва та зобов’язав його виконати умови, пов’язані з добудовою об’єкта;

- відповідно до вимог ст.253 ЦК України початок перебігу строку виконання зобов’язань у Кунанець Є.М. виник з моменту укладення договору купівлі-продажу, тобто з 15.09.1998 року і повинно закінчитись до 15.09.2001 року;

Кунанець Є.М. є правонаступником майново-господарських зобов’язань за договором купівлі-продажу від 23.01.1998 року №1, оскільки ним укладена додаткова угода з регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області від 25.05.2001 року про продовження терміну добудови об’єкта до п’яти років;

- ТзОВ «Верес»уклавши з Кунанець Є.М. договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва від 26.02.2003 року, зобов’язався виконати умови, що пов’язані з добудовою об’єкта;

- господарський суд Львівської області безпідставно не застосував норму ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», згідно якої зобов’язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об’єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов’язань.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верес»(Відповідач у справі) проти вимог скаржника заперечив з підстав викладених у своєму відзиві, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення, виходячи з таких підстав:

- відповідно до ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна»зобов’язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об’єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов’язань. Згідно договору №1 від 23.01.1998 року встановлено зобов’язання Гордієнка М.Є. завершити будівництво об’єкта протягом трьох років, тобто до 23.01.2001 року. В договорі купівлі-продажу від 15.09.1998 року між Гордієнко М.Є. та Кунанець О.М. на покупця покладено зобов’язання по добудові об’єкта відповідно до умов договору №1 від 23.01.1998 року, тобто виконання зобов’язання по добудові об’єкта повинно закінчитись в строк до 23.01.2001 року.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області і відзив на неї ТзОВ „Верес”, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до договору купівлі-продажу №1 від 23.01.1998 року (а.с. 6-8) між представництвом Фонду державного майна України у Новомиргородському районі Кіровоградської області та Гордієнком М.Є., останній взяв на себе зобов’язання завершити будівництво об’єкта незавершеного будівництва „Будинок побуту на сто робочих місць”, який розташований за адресою: Кіровоградська область м. Новоукраїнка вул. Леніна, 66 без збереження первісного призначення протягом трьох років. Отже, на покупця покладено зобов’язання добудувати даний об’єкт в термін до 23.01.2001 року, слід зазначити, що у вказаному договорі не вказано проценту готовності незавершеного будівництвом об’єкту.

Згідно п.5.3 зазначеного договору при зміні власника на об’єкт приватизації Покупець повинен покласти всі зобов’язання за даним договором на нового власника. 26.01.1998 року незавершений будівництвом об’єкт передано покупцю за актом прийому-передачі.

15.09.1998 року Гордієнком М.Є. –первісний покупець продає Кунанцю Є.М. цей незавершений будівництвом будинок за 15 000,00 грн. готовністю –30 %.

Як вбачається з п.7 договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку побуту від 15.09.1998 року (а.с. 10) між Гордієнком М.Є. та Кунанцем Є.М. покупець зобов’язується виконати всі пункти, пов’язані з добудовою будинку побуту згідно договору з фондом державного майна від 23.01.1998 року та рішення Новоукраїнської міської ради від 30.07.1998 року.

Таким чином, на покупця по договору від 15.09.1998 року було покладено зобов’язання добудувати об’єкт незавершеного будівництва в термін до 23.01.2001 року.

21.05.2001 року РВ ФДМУ по Кіровоградській області та Кунанець Є.М. вносять зміни і доповнення до договору купівлі-продажу від 23.01.1998 року, а саме абз. 4 розділ 5 «обов’язки продавця»викладено в новій редакції –«закінчити будівництво без збереження первісного призначення протягом 5-ти років», однак сторонами не визначено з якого часу починає перебіг строку. Позивач вважає, що такий перебіг строку починається з 25.01.2001 року і закінчується 25.01.2006 року.

26.02.2003 року незавершений будівництвом об’єкт продано втретє за договором купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку побуту від 26.02.2003 року (а.с. 12) за яким Кунанець Є.М. продав об’єкт ТзОВ «Верес»готовність об’єкта також складає –30% за ціною 15 000,00 грн.

П. 6 цього договору купівлі-продажу передбачено, що покупець зобов’язується збудувати незавершений будівництвом будинок побуту без збереження первісного призначення та без зазначення строку виконання будівельних робіт.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження Скаржника про невідповідність оскаржуваного рішення місцевого господарського суду нормі ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Так, відповідно до ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна»зобов’язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об’єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов’язань.

Таким чином, на гр.Кунанця Є.М., який купив об’єкт незавершеного будівництва, покладаються зобов’язання по його добудові в термін, встановлений договором купівлі-продажу №1 від 23.01.1998 року, а саме протягом трьох років.

Згідно ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Отже, зобов’язання по добудові об’єкта незавершеного будівництва –будинку побуту, який розташований по вул.Леніна, 66 в м.Новоукраїнка Кіровоградської області, встановлені для первісного покупця гр.Гордієнка М.Є. договором купівлі-продажу №1 від 23.01.1998 року, зберігають свою дію для нових власників до 23.01.2001 року.

Оскільки договір купівлі-продажу укладений гр.Кунанцем Є.М. та відповідачем по справі –ТзОВ «Верес»26 лютого 2003 року, тобто після спливу терміну дії зобов’язання по добудові об’єкта незавершеного будівництва, встановленого договором №1 від 23.01.1998 року, тому на відповідача, у відповідності до норми ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», не поширюються зобов’язання добудувати об’єкт незавершеного будівництва у визначений часовими межами термін.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання Скаржника на ту обставину, що між Кунанцем Є.М. та Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області 25.05.2001 року укладено угоду щодо продовження терміну добудови об’єкта незавершеного будівництва на п’ять років і відповідно, це зобов’язання покладається на відповідача по справі –ТзОВ «Верес».

Так, зобов’язання по добудові об’єкта незавершеного будівництва, було встановлено, як зазначалось вище, на термін до 23.01.2001 року, тобто було припинене до часу укладення угоди між Кунанцем Є.М. та Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області від 25.05.2001 року щодо продовження терміну добудови об’єкта.

Водночас в договорі купівлі-продажу від 26.02.2003 року, укладеному між Кунанцем Є.М. та ТзОВ «Верес»не встановлено зобов’язання здійснити добудову об’єкта у визначений термін.

При цьому, як вбачається зі змісту ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна»для нових власників зберігають свою дію зобов’язання, встановлені договором, яким відчужується майно, яке перебуває у державній власності. Встановлені таким договором зобов’язання щодо термінів добудови об’єкта припинилися ще до придбання даного об’єкта як Кунанцем Є.М. так і ТзОВ «Верес». Крім цього, Кунанець Є.М. не являється стороною договору №1 від 23.01.1998 року, а отже і невправі вносити зміни до цього договору.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що додаткова угода, укладена між Кунанцем Є.М. та позивачем, вийшла за межі дії самого договору, оскільки зобов’язання здійснити добудову визначалось датою –23.01.2001 року.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. N 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності —на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та керуючись законом підставно відмовив в задоволенні позову.

Як наслідок, прийняте судом рішення відповідає вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 р. N 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід віднести на Скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд


ПОСТАНОВИВ:


1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2006 року у справі №1/289-10/70 залишити без змін.

3. Справу №1/289-10/70 направити до господарського суду Львівської області.



Головуючий суддя                                                                      Дух Я.В.


          суддя                                                                                          Краєвська М.В.


          суддя                                                                                          Михалюк О.В.