Рішення №321854

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

12 грудня 2006 р.                                                                                  

№ 25/55 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченка О.С. -головуючого

Яценко О.В. (доповідач у справі)

Панової І.Ю.

розглянувши касаційну скаргу

Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”   

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006р.

у справі  про банкрутство

№25/55 господарського суду Запорізької області  відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз”

в судовому засіданні взяли участь представники сторін від Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”    

     Кудрявцев П.М. дов.№263/10 від 18.09.2006р. та Терещенко В.В. дов. №253/10 №18.09.2006р.

ВСТАНОВИВ:

                    Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.04.2006р. (суддя Дьоміна А.В.) у справі № 25/55 клопотання голови  комітету кредиторів відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишено без задоволення. Продовжено строк процедури розпорядженням майном відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” до 01.09.2006р. Продовжено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_2

          Не погодившись з цією ухвалою Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” подала апеляційну скаргу, в якій просила           ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.04.2006р. у справі № 25/55 скасувати.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006р. у справі №25/55 ( судді: Кричмаржевського В.А.; Мірошниченко М.В.; Хуторний В.М.) апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.04.2006р. у справі № 25/55 без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”    подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді  Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для  задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

05.12.2006р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 12.12.2005р.

Згідно зі ст.31 ч.1 та ч.3 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що вище вказана норма Закону встановлює обмеження на призначення арбітражного керуючого. Це пов'язано з тим, щоб арбітражний керуючий був незаінтересованим, об'єктивним і незалежним.

Зокрема, відповідно до абз.23 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арбітражним керуючим не може бути призначена заінтересована особа: - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у  родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Тобто цей перелік є вичерпним. До жодної із зазначених ознак арбітражний керуючий ОСОБА_2 не відноситься.

Крім того, відповідно до пунктів 8 і 9 ст.3-1, ст.13 Закону невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди  боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії.

Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців.

Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника.

Згідно з п.2 ст.2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих /розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів/ для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Як досліджено судами попередніх інстанцій, призначивши розпорядником майна у справі арбітражного керуючого ОСОБА_2, господарський суд таким чином погодився з запропонованою кандидатурою державного органу з питань банкрутства.

Відповідно до п.8 ст.16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до компетенції комітету кредиторів належить рішення про: звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Апеляційний суд обґрунтовано зверну увагу, що такі клопотання можуть бути і не задоволені судом. Тобто, вирішальне слово  при розгляді таких клопотань залишається тільки за судом, а не  за  комітетом  кредиторів чи державним органом з питань банкрутства.

Вибір кандидатури арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та його призначення, припинення (усунення) повноважень на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство належить виключно суду, а не комітету кредиторів, а тим більше - не окремим  кредиторам, боржнику чи іншим учасникам процесу, які можуть тільки пропонувати ту чи іншу кандидатуру арбітражного керуючого.

Висновок суду попередньої інстанції, що Державний орган з питань банкрутства як зазначено вище, погодив кандидатуру ОСОБА_2 щодо виконання повноважень розпорядника майна, і наступне погодження може бути тільки в разі припинення повноважень розпорядника майна в силу різних обставин: перехід до іншої процедури тощо, є вірним і відповідає положенням закону. Але господарський суд не припиняв його повноважень.

Апеляційний суд правомірно врахував, що розпорядником майна здійснювався аналіз фінансової діяльності боржника у серпні 2005р., березні 2006р., та виконувалися інші передбачені Законом дії.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу, що частина 9 статті 13 Закону зобов'язує розпорядника майна аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, але не зобов'язує складати письмову оцінку або звіт такого аналізу.

Щодо посилання Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на те, що розпорядник майна ОСОБА_2 безпідставно дав згоду керівникові боржника на реалізацію газонаповнювальної станції (хоча вона так і не була реалізована в подальшому), та апеляційний суд вірно спростував наступним.

Відповідно до ст.13 ч.13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника. Тобто, Закон допускає можливість відчуження майна у процедурі розпорядження майном при певних умовах: виключно за погодженням з розпорядником майна.

Суд попередньої інстанції правомірно врахував, що у зв'язку із існуванням заборгованості по заробітній платі перед працівниками у розмірі -249.000грн., з метою її погашення і зняття тим самим соціальної напруги у трудовому колективі, керівник боржника за згодою розпорядника майна та з дозволу спостережної ради товариства, НАК „Нафтогаз України”, про що свідчить лист НАК „Нафтогаз України” від 03.08.2005р. за №10/6-1585,  в порядку ст.13 ч.13 Закону намагався продати ГНС.  Але цього з ряду причин здійснено не було, а тому порушення як такого, не було скоєно.

          Отже, суди попередніх інстанцій у повному обсязі з'ясували матеріали справи та вірно застосували чинне законодавство.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Запорізьким апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006р.  не вбачається.

          Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

             ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”  на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006 р. у справі №25/55 залишити без задоволення.

2.Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006 р. у справі №25/55 залишити без змін.

Головуючий                                                  О.С. Удовиченко

Судді                                                                О.В. Яценко

                                                                                   І.Ю. Панова