Рішення №321894

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

11 грудня 2006 р.

№ 17/322


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Карабаня В.Я.

суддів :

Ковтонюк Л.В., Чабана В.В.




у відкритому судовому засіданні за участю представників



Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність"

Патенко В.М.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент"

не з'явився

ТОВ "Укрпромкабель"

не з'явився

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність"



на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2006

у справі

№ 17/322

господарського суду

Донецької області



за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент"

третя особа

ТОВ "Укрпромкабель"

про

стягнення 11856грн. збитків та моральної шкоди



Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Шатенко В.М.) від 26.06.2006 в позові відмовлено.

Донецький апеляційний господарський суд (судді: Дзюба О.М., Стойко О.В., Шевкова Т.А.) переглянув в апеляційному порядку вказане рішення і постановою від 16.08.2006 залишив його без змін.


Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність", не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, подало касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

За твердженням скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, що і призвело до прийняття помилкових рішень.


Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України


ВСТАНОВИВ:


Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромкабель" про стягнення 8 766 грн., в тому числі 2 598 грн. прямих збитків, 3 168 грн. збитків у вигляді неотриманого доходу та 3 000 грн. моральної шкоди.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що внаслідок заливання відповідачем нежитлових приміщень, які він орендує у ТОВ "Укрпромкабель", йому було заподіяно значних збитків, які просить суд стягнути з відповідача. Так зокрема, до суми позову включено, вартість ремонту пошкоджених приміщень, яка за підрахунками позивача, складає 2 598 грн., неотриманий доход в сумі 3 168 грн., який позивач обґрунтовує неможливістю використовувати приміщення та моральну шкоду в сумі 3 000 грн. (в подальшому позивач свої вимоги збільшив в частині вартості ремонту та збитків у вигляді неотриманого доходу).


В ході судового розгляду справи, за клопотанням позивача, судом було призначено судово-будівельну експертизу та поставлено експертам запитання стосовно підтвердження чи спростування факту заливання приміщень позивача, визначення причини заливання приміщення та розміру шкоди.


Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників сторін, встановив, що подані позивачем в обґрунтування своїх вимог докази, беззаперечно не вказують на наявність всіх необхідних складових для притягнення відповідача до цивільної відповідальності згідно ст. 1166 ЦК України, а висновок експерта за результатами проведення судово-будівельно-технічної експертизи не вказує на наявність вини відповідача у спричиненні шкоди, тому, з посиланням на ст. 33 ГПК України, визнав позовні вимоги недоведеними.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, донецький апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого суду стосовно недоведеності позивачем вини відповідача в заподіянні шкоди, тому рішення залишив без змін.


Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони є передчасними, не відображають фактичних обставин справи та не ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 за № 11, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Разом з тим, місцевим та апеляційним господарськими судами не прийнято до уваги зазначені вище положення та прийнято рішення, без належної оцінки фактичних обставин справи.

Так зокрема, згідно ст. 1166 ЦК України, на яку зроблено посилання в судових рішеннях, зазначено "майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини."

Як вбачається з матеріалів справи, наявність заподіяння шкоди позивачу внаслідок заливання приміщень підтверджено зібраними у справі доказами.

Однак, як вбачається з судових рішень, в порушення вимог зазначеної статті закону, обов'язок доказування відсутності вини відповідача у заподіянні збитків суди поклали на позивача у справі, не дослідивши в ході розгляду спору фактичних обставин справи.

Крім того, як вбачається з висновку судово будівельно-технічної експертизи № 5229/22 від 29.03.2006, на який зроблено посилання в судових рішеннях, неможливість встановлення причини заливання приміщень позивача є наслідком неможливості візуального огляду трубопроводу та каналізації в приміщеннях відповідача.


За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у справі судові рішення не повно відображають обставини, які мають значення для справи, а висновки про встановлені обставини і відповідні правові наслідки не є вичерпними, тому рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а справа передачі на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи суду необхідно прийняти до уваги зазначені вище зауваження, належним чином встановити фактичні обставини справи, дати їм правову оцінку та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно до вимог діючого процесуального законодавства.


Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" задовольнити частково.

2.          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2006 та рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2006 у справі № 17/322 скасувати, а справу передати до господарського суду Донецької області на новий розгляд в іншому складі суддів.


Головуючий, суддя В.Карабань


Судді Л.Ковтонюк


В.Чабан