Рішення №321895

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Р І Ш Е Н Н Я

"09" листопада 2006 р.

Справа № 8/297/06


м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової Т.В.,

при секретарі Сербіні К.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача –Яновського Д.Ю., дов. № 505 від 10.11.2005р.;

від відповідача - Бунчук О.В., керівник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Автотранспортне підприємство -14827”,

54031, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34,

до малого приватного підприємства (МПП)“Калина”,

54001, м. Миколаїв, пр. Леніна, 71а,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.03.2003р., -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Автотранспортне підприємство -14827” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі –продажу нежитлової будівлі від 26.03.2003р., укладеного з МПП “Калина” (далі - відповідач) внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені у встановленому ГПК України порядку.

У судовому засіданні 19.10.2006р. оголошено перерву для надання позивачу можливості уточнити позовні вимоги; 09.11.2006р. засідання поновлено і в ньому за згодою сторін суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Вимоги позивача полягають в тому, що оспорюваний договір було укладено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, про що свідчить занадто низька ціна об’єкту –2540 грн. (за оцінкою ПП “Міагро”, 2003 рік) проти 6478 грн. (за оцінкою КП “ММБТІ”, 1999 рік).

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, та зазначає, що з серпня 2003 року він не є власником нежитлової будівлі, що була предметом купівлі –продажу за оспорюваним договором.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові. Висновок суду ґрунтується на такому: згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, отже позивач зобов’язаний належними доказами довести факт існування зловмисної домовленості між представниками сторін під час укладання договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 26.03.2003р.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2003р. сторонами укладений нотаріально посвідчений договір купівлі –продажу нежитлової будівлі диспетчерської з їдальнею за Літ. А загальної площею 62, 9 кв. м., що знаходиться у м. Миколаєві по вул. Чкалова, 1а (далі - Договір). Згідно з п. 2 Договору сторони домовились щодо ціни об’єкту, визначеної експертним висновком ПП “Міагро” від 12.03.2003р. у сумі 2540 грн. При укладанні договорів сторони визначають їхній зміст на основі вільного волевиявлення, погоджують умови договору на свій розсуд.

Одне лише припущення відповідача про наявність зловмисної домовленості між сторонами під час укладення Договору (,, … слід допустити можливість зловмисної домовленості ... ”) не може бути підставою для задоволення позову, адже доказами у справі є будь-які фактичні дані, письмові, речові докази, тощо.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин укладення спірного Договору внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Відтак, в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 77, 82 –85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.


Суддя

Т.В.Гриньова