Рішення №332720


ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області

91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32


ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области

91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32


П О С Т А Н О В А

Іменем України


05.12.06                                                                                 Справа № 4/539н-ад.

Суддя господарського суду Луганської області Батюк Г.М., при секретарі судового засідання Лукашишиній Т.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», м.Луганськ

до Станично- Луганської селищної ради, смт. Станично- Луганське Луганської області


про скасування рішення

в присутності представників сторін:

від позивача –Рисістих І.А., дов. № 15/42-17-480 від 23.10.05;

від відповідача – Цвєтков Є.Є., дов. № 520 від 30.10.06.


Суть спору: заявлено вимоги про скасування рішення Станично- Луганської селищної ради № 19/1 від 14.02.06 «Про рішення сесії селищної ради № 16/25 від 06.09.05 « Про тарифи на комунальні послуги, які надаються населенню».

У судовому засіданні 05.09.06 по справі оголошена перерва до 28.11.06.

Постанова господарського суду Луганської області виноситься 05.12.06.

Згідно довідки Головного управління статистики у Луганської області від 07.11.06 № 13-48/4321 та заяви позивача, зданої до суду 14.11.06, повна та правильна назва відповідача Станично-Луганська селищна рада Станично –Луганського району Луганської області.

На підставі викладеного, відповідачем по справі слід вважати Станично-Луганська селищна рада Станично –Луганського району Луганської області.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 31.10.06, уточненнях на відзив , зданого до суду 28.11.06, проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що:

- функції розробника регуляторного акту відповідно до ст. 35 Закону України «Про заходи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»покладено на орган, який вніс проект на розгляд сесії відповідної ради, у даному випадку ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»;

- позивачем було рекомендовано оприлюднити проект на аналіз регуляторного акту про затвердження тарифів, що було зроблено по відношенню до тарифів, які затверджені 06.09.05;

- оприлюднення проекту та аналізу регуляторного акту не було зроблено по відношенню до тарифів від 06.09.05, які зупинені 14.02.06, у зв’язку з чим Станично- Луганська селищна рада не прийняла рішення щодо відновлення дії тарифів;

- після опублікування в газеті «Время»регуляторного акту по затвердженню тарифів, 26.10.06 на сесії Станично-Луганської селищної ради було затверджено тарифи на центральне опалення, які складають 9,93 грн./кв..м для населення;

- призупинення рішення Станично-Луганської селищної ради № 16/25 від 06.09.05 є обґрунтоване та відповідає вимогам чинного законодавства, та з інших підстав викладених у відзиві.


Позивач у запереченні в на відзив від 27.11.06 № 15/42-17-565 проти відзиву на позовну заяву заперечує, посилаючись на те, що у п. 4 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постійні комісії ради розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповненнями і співдоповідями, у зв’язку з чим, ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»не має повноважень щодо розробки відповідного проекту рішення, та з інших підстав, викладених у запереченні.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі порушене за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -


В С Т А Н О В И В:


Станично-Луганською селищною радою 19 сесія 1У скликання 14.02.06 прийнято рішення № 19/1 «Про рішення сесії селищної ради № 16/25 від 06.09.05 « Про тарифи на комунальні послуги, які надаються населенню». Вказаним рішенням Станично-Луганська селищна рада вирішила:

1. Призупинити дії рішення ХУ1 сесії селищної ради 1У скликання від 16.09.05 № 16/25

«Про тарифи на житлово-комунальні послуги, які надаються населенню».

2.Виконкому посилкової ради звернутися до представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва у Луганській області для роз’яснення по суті прийнятого рішення.

3. Виконкому селищної ради розглянути питання про тарифи після отримання необхідних роз’яснювальних документів від Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва у Луганській області .

Позивач звернувся з позовом про скасування рішення Станично- Луганської селищної ради № 19/1 від 14.02.06 «Про рішення сесії селищної ради № 16/25 від 06.09.05 « Про тарифи на комунальні послуги, які надаються населенню». Станично- Луганська селищна рада призупинила дії рішення ХУ1 сесії селищної ради 1У скликання від 16.09.05 № 16/25 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги, які надаються населенню»посилаючись на те, що до Станично- Луганської селищної ради надійшли багаточисельні скарги населення селища щодо порушення ст. 35 Закону України Про заходи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а також на те, що надані розрахунки тарифів носять суперечливий характер і не є економічно обґрунтовані.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1.1 Статуту ЛОСТП «Луганськтеплокомуненерго»є комунальним підприємством , що створене органом місцевого самоврядування - Луганською обласною Радою для безперебійного теплопостачання та гарячого водопостачання, для задоволення потреб населення, підприємств, установ, організацій та інших суб'єктов в його послугах на території області.

Відповідно до п. З ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.04 № 1875-ІУ ( далі - Законі № 1875-ІУ) державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на забезпеченні функціонуванні підприємств, що виробляють та надають житлово-комунальні послуги. На умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.





Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.05 № 2633-ІУ ( далі - Закон № 2633-ІУ) передбачено, що тарифом на теплову енергію є грошовий вираз витрат на виробництво. Транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційних та інших складових.

Згідно п.3 ст. 31 Закону № 1875-ІУ та ст. 20 Закону № 2633-ІУ тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування у розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво .

Згідно ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»№ 280/97 від 21.05.1997 до відання виконавчих органів міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності територіальної громади.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати комунальних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» ( позивач у справі) згідно листа від 14.06.05 № 15/42-1-378 звернулося до Станично-Луганської селищної ради (відповідачу у справі) з розрахунками по затвердженню тарифів на послуги з теплопостачання у розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідач розглянувши лист позивача, та згідно ст.ст. 8-13 Закону України «Про заходи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»(далі - Закон № 1160), після підготовки, оприлюднення від 01.08.05 та відстеження результативності регуляторного акту, своїм рішенням № 16/25 від 06.09.05 року затвердила тарифи до рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг теплопостачання.

Новий затверджений тариф було введено у дію з 01.01.06, але відповідач своїм рішенням № 19/1 від 14.02.06 призупинив дію рішення від 06.09.05 № 16/25 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги, посилаючись на багаточисельні скарги населення на порушення ст. 35 Закону України «Про заходи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а також те, що дані тарифи не є економічно обґрунтовані (а.с.18).

Також, згідно рішення № 19/1 від 14.02.06 виконавчий комітет Станично-Луганської
селищної ради ( відповідач у справі) повинен був звернутися до державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва в Луганській області про надання роз'яснень за даним рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказане рішення було призупинене 14.02.06, але й до теперішнього часу , Станично-Луганська селищна рада (відповідач у справі), в порушення ст. 9-13 Закону № 1160, не переглянула регуляторний акт і не прийняла відповідного рішення про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання до економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Позивач надав пояснення проте, що приведення діючих тарифів на послуги теплопостачання до економічно обґрунтованих фактичних витрат викликане тим, що з 2001 року (рік затвердження тарифів) відбулося збільшення тарифів на електроенергію в 1,3 рази ( був 15,3 грн. —діє 20,6 грн.), підвищення рівня мінімальної заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування в 3,5 рази ( з 94 грн. —до 332 грн.), підвищення цін на матеріальні ресурси, у тому числі металопрокат у 2,7 рази та інше.

Заперечення відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та уточненнях до відзиву, не приймаються судом до уваги, оскільки згідно ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»від 11.09.03 № 1160 (далі - Закон № 1160), ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»(позивач у справі) не є регуляторним органом, та згідно ст. 6 Закону №1160 не може бути розробником регуляторного акту, а лише приймати участь в його розробці, тобто подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду.

Відповідно до ч.13 ст.1 Закону № 1160, розробник проекту регуляторного акту - регуляторний орган або інший орган, установа, організація, особа чи група осіб, що уповноважені розробляти або організовувати, спрямовувати та координувати діяльність з розроблення проекту регуляторного акта.

Відповідно до п.4 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.97 №280 (далі - Закон № 280), постійні комісії ради розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно п.12 ст.47 Закону № 280, постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.

Відповідно до п.7 ст.47 Закону № 280, постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філій і відділень необхідні матеріали і документи.

Таким чином, ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»( позивач у справі) не має повноважень щодо розробки відповідного проекту рішення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Пунктом 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в Україні передбачено., що в адміністративної справі про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо ін заперечує проти позову.

За таких обставин, рішення Станично-Луганської селищної ради № 19/1 від 14.02.06 «Про рішення сесії селищної ради № 16/25 від 06.09.05 «Про тарифи на комунальні послуги, які надаються населенню»винесено з перевищенням повноважень та з порушенням вимог закону, а отже позовні вимоги про скасування рішення Станично-Луганської селищної ради № 19/1 від 14.02.06 «Про рішення сесії селищної ради № 16/25 від 06.09.05 « Про тарифи на комунальні послуги, які надаються населенню»підлягають задоволенню.

У зв'язку з вищевикладеним, суд прийшов до наступного, що відповідачем у справі не доведено нормативні підстави щодо призупинення дії рішення ХУ1 сесії селищної ради 1У скликання від 16.09.05 № 16/25 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги, які надаються населенню, оскільки нормами діючого законодавства не передбачені повноваження селищної ради щодо призупинення дії рішення, тому позовні вимоги позивача слід задовольнити та скасувати рішення Станично-Луганської селищної ради № 19/1 від 14.02.06 «Про рішення сесії селищної ради № 16/25 від 06.09.05 «Про тарифи на комунальні послуги, які надаються населенню».

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати позивача: 3 грн. 40 коп. на оплату державного мита стягуються на його користь з місцевого бюджету смт. Станично- Луганське Луганської області , оскільки статтею 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 150,158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


п о с т а н о в и в:


1.          Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Станично-Луганської селищної ради № 19/1 від 14.02.06 «Про рішення сесії селищної ради № 16/25 від 06.09.05 «Про тарифи на комунальні послуги, які надаються населенню».

3.Стягнути з місцевого бюджету смт. Станично- Луганське Луганської області на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства

«Луганськтеплокомуненерго», м.Луганськ, кв..Восточний,22, код ЄДРПОУ 03340529 судові витрати: 3 грн.40 коп. на оплату державного мита.


Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 11.12.06.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.





Суддя


Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева