Рішення №342707

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12.12.2006                                                                Справа №  3/231-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чаплинський маслосирзавод", смт.Чаплинка

до Приватного підприємця  ОСОБА_1, смт. Чаплинка 

про   стягнення 62234грн. 16коп.

за участю представників сторін: 

від  позивача - Феленюк Л.В., дов. №1049 від 14.07.2006р.

від   відповідача  - ПП ОСОБА_1

Розпорядженням  голови господарського суду Херсонської області від 11.12.2006р. № 291  справу передано на розгляд судді Губіній І.В.

ВАТ "Чаплинський маслосирзавод" звернулося до суду з позовом про стягнення з ПП ОСОБА_1, смт.Чаплинка, залишку заборгованості в сумі 57454,16грн. по договору позики від 11.03.2003р., за отримані з березня по серпень 2003р. паливно-мастильні матеріали, а також вартості послуг мобільного зв'язку. Позивач пояснив, що ці вимоги він об'єднав в одній позовній заяви з підстави того, що відповідачем проводились розрахунки без визначення призначення платежів і тому вказана в позові сума є загальною дебіторською заборгованістю ПП ОСОБА_1 .

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що на момент отримання позики за договором він працював в товаристві і кошти, які він отримав в якості позики, були використанні для придбання запчастин та дощувальної техніки, які залишилися на складі позивача після його звільнення. Але визнає, що договір підписаний саме ним, кошти перераховувались на його банківський рахунок, всі накладні на отримання ПММ також підписані ним і довіреності на отримання цих матеріалів підписувались також ним. Заперечує проти стягнення витрат на мобільний зв'язок, посилаючись на те, що він не користувався мобільним зв'язком позивача і позивачем це документально не доведено.

Суд заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,

в с т а н о в и в:

Між ВАТ "Чаплинський маслосирзавод" та  ПП ОСОБА_1 11.03.2003р. укладений договір про надання безвідсоткової цільової позики. Відповідно до умов цього договору кредитор - позивач по справі зобов'язався надати відповідачу - позичальнику безвідсоткову цільову позику для вирощування позичальником кормів (закупівля насіння, добрив, пального) для забезпечення кормами населення, яке тримає корів та продає молоко ВАТ "Чаплинський маслосирзавод".

Загальна сума позики за договором  визначена в розмірі 50000грн.

Розділом 5 договору встановлено, що строк надання позики починається з моменту перерахування грошових коштів на р.рахунок позичальника і закінчується до моменту виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення позики, але в будь-якому випадку в строк до 31.12.2004р.

Фактично за період з 20 березня по 25 липня 2003р. та 23 грудня 2004р. відповідачу надана позика в сумі 93740грн., що підтверджено платіжними дорученнями на арк. справи 36-37.

Крім того, відповідачем отримано за період з березня по липень 2003р. паливно-мастильні матеріали, а саме: бензин А-76, бензин А-95, дизильне  пальне, масла на загальну суму 31406,53грн. Факт отримання ПММ підтверджено видатковими накладними ІНФОРМАЦІЯ_1.

По цих видаткових накладних ПММ отримані безпосередньо ОСОБА_1 по довіреностях від 29 травня, 02 червня, 30 липня, 25 вересня, 28 червня, 29 червня, 21 травня,  30 вересня 2003р.; від 24 травня, 31 серпня, 31 березня 2004р.

У видаткових накладних визначено назву ПММ, одиниці виміру, кількість, ціна та їх вартість.

Суд вважає, що передача товару за накладними дає підстави вважати визначені дії сторін, як угоди купівлі -продажу, оскільки у накладних чітко позначено найменування товару, одиниці виміру, кількість та його вартість, тобто погоджені всі необхідні для угоди купівлі-продажу товару умови. А видавши довіреність на отримання цінностей, відповідач прийняв пропозицію позивача придбати вказаний товар у визначеній кількості, асортименті і за вказаною ціною.         

Визначення у накладній найменування товару, одиниці виміру, кількості та його вартості, підпису повноважних представників сторін слід розцінювати як письмову угоду сторін  про передачу речі позивачем та тягне за собою обов'язок  сплати  її вартості відповідачем, що не суперечить приписам статей 41,42,153,161 Цивільного кодексу України, виходячи із звичайних вимог, що ставляться при оплатній передачі речі від одного власника до іншого, яким не доведено обставин, що обмежують права та обов'язки сторін за такою угодою.

Вартість витрат по мобільному зв'язку позивачем в позові визначена на загальну суму 475,05грн.

З розрахунку заборгованості ПП ОСОБА_1 перед ВАТ "Чаплинський маслосирзавод" здійсненого позивачем по справі випливає, що загальна сума наданої позики, вартості отриманих ПММ та вартість послуг з мобільного зв'язку  складає 125622,24грн. В цьому розрахунку зазначено, що відповідачем по  вказаній вище сумі проведена часткова оплата в розмірі 68168,08грн. В розрахунку визначена номер і дата платіжного доручення відповідача та сума перерахованих коштів по кожному платіжному дорученню окремо.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив, що ним дійсно перераховано позивачу 68168,08грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України  встановлено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а  боржник повинен виконати  такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору  або актів цивільного законодавства.

Оскільки  частина позики 43000грн. передана за межами договору позики, а по угоді купівлі-продажу ПММ не був встановлений строк оплати їх вартості з врахуванням часткового погашення відповідачем дебіторської заборгованості в сумі 68168,08грн., то на залишкову суму боргу 57454,16грн.

Позивач 13.12.2004р. надіслав відповідачу лист, в якому просив надати йому для узгодження графік погашення заборгованості. А оскільки цей графік не надійшов, позивачем 24.11.2005р. надіслана вимога у формі  досудового нагадування, якою запропоновано відповідачу у добровільному порядку сплатити залишкову суму заборгованості з підписанням акту звірки розрахунків.

15.12.2004р. ПП ОСОБА_1 надіслав на адресу ВАТ "Чаплинський маслосирзавод" графік погашення заборгованості, яка на той час складала 66610,95грн. В цьому графіку зазначено, що в грудні 2004р. підприємець зобов'язується перерахувати заводу 4000грн., в липні 2005р. - 42000грн., та в серпні 2005р. - 20610грн. Цей графік складений на підставі акту звірення розрахунків, в якому зазначена наявність заборгованості ПП ОСОБА_1 перед маслосирзаводом станом на 01.12.2004р. в сумі 66610,06грн.

Після укладення договору позики та отримання паливно-мастильних матеріалів, які суд визнав угодою купівлі-продажу, між сторонами по справі виникли господарські відносини, тому на них розповсюджується і Господарський кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2004р.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарське зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не виконав умови договору позики та не виконав грошові зобов'язання по угоді купівлі-продажу ПММ в строки, які визначені в графіку погашення заборгованості.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача, але частково.

Суд вважає, що позивачем документально не доведено факт надання підприємцю послуг мобільного зв'язку, як не доведений факт того, що у позивача, як у юридичної особи, існує мобільний зв'язок.

Від стягнення пені позивач відмовився.

Суд приймає відмову позивачу від позову в частині стягнення пені, так як стягнення пені або відмова від її стягнення є виключно правом кредитора, в даному випадку позивача по справі.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки в разі отримання  позивачем запчастин до дощувальної техніки, відповідач має право вимагати їх повернення.

Відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати позивача по сплаті державного мита з суми, яка підлягає стягненню, та вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (судові витрати).

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.4 ст.80, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця  ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 (р.рахунок ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Відкритого  акціонерного  товариства "Чаплинський маслосирзавод", смт.Чаплинка, вул.Белінського, 2, код ЄДРПОУ 00447617 на р.рахунок №260081379 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 352093 основний борг в сумі 56979грн. 11 коп., витрати позивача по сплаті держмита в сумі 569грн. 80коп. та вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 118грн.

3. Провадження по справі на суму 4708грн. припинити в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

4. В решті позову відмовити.

5. Наказ видати з дня набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України