Рішення №344546

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Редьки А.І.

суддів

Пивовара В.Ф. і Лавренюка М.Ю.

розглянула в судовому засіданні 14 грудня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2005 року, яким засуджено

                                    ОСОБА_1,

                                   немаючого судимості,

за ч. 1 ст. 125 КК України на 510 грн. штрафу,

та виправдано

                                    ОСОБА_2,

                                   немаючу судимості,

за ч. 1 ст. 125 і ч. 1 ст. 126 КК України за недоведеністю участі у вчиненні злочинів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 73,1 грн. на відшкодування матеріальної і 1.000 грн. - моральної шкоди.

            Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 1 серпня 2005 року у ІНФОРМАЦІЯ_1 під час сварки з неприязні побив ОСОБА_2 і заподіяв їй легкі тілесні ушкодження.

            Цим же вироком визнано ОСОБА_2 невинуватою у заподіянні того ж дня ОСОБА_1 побоїв, а ОСОБА_3 - легких тілесних ушкоджень.

            Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 березня 2006 року вирок залишено без зміни.

            У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення з направленням справи на новий судовий розгляд. Твердить, що встановив фактичні обставини справи, взявши до уваги лише показання потерпілої і свідків, які обмовили його, проте не урахував тих доказів, які могли б істотно вплинути на правильність його висновків.

            Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

            Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, та про недоведеність участі ОСОБА_2 у вчиненні такого злочину, а також злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, ґрунтуються на доказах, які були предметом повного, всебічного й об'єктивного дослідження.

            Суд обґрунтовано визнав, що підставою виникнення конфлікту 1 серпня 2005 року, під час якого ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження, стали неприязні відносини, що склалися між сім'єю ОСОБА_1 з одного боку і ОСОБА_2 - з іншого.

            Цей висновок суду ґрунтується не лише на показаннях потерпілої ОСОБА_2, яка показала, що 1 серпня 2005 року під час чергової сварки ОСОБА_3 на її зауваження щодо поведінки останньої, ОСОБА_1 штовхнув її на землю і наніс удари ногами, а й на показаннях самого засудженого та свідків, які підтвердили, що того дня під час конфлікту між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 остання отримала тілесні ушкодження, а також тих даних, що містяться у висновках судово-медичної експертизи.

            Так свідки - очевидці події ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили, що саме ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_2 і декілька разів ударив її ногами, при цьому остання будь-яких протиправних дій щодо засудженого не вчиняла.

            Свідок ОСОБА_8 показала, що того дня потерпіла приходила до неї як до голови Мостищенської сільської ради скаржитися на ОСОБА_1, який її побив.

            Згідно з даними висновків судово-медичної експертизи виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, походження яких можливе в час і за обставин, про які повідомила потерпіла.

            Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України є правильною, а покарання йому призначено у відповідності з вимогами закону.

            Обрунтованим і законним є й рішення суду щодо невинуватості ОСОБА_2 та закриття справи про обвинувачення її за ч. 1 ст. 125 і ч. 1 ст. 126 КК України за недоведеністю її участі у вчиненні злочинів.

Будь-яких даних про упередженість суду, порушення норм КПК України, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

            Колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

            Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

            відмовити засудженому ОСОБА_1 в задоволенні касаційної скарги.

Судді:

Пивовар В.Ф.                                          Редька А.І.                             Лавренюк М.Ю.