Рішення №344902

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

Головуючого

Кравченка К.Т.

суддів

Шевченко Т.В., Кривенди О.В.

за участю прокурора

Микитенка О.П.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  14 грудня  2006  року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2006 року.

 Вироком Харцизького міського суду Донецької області від 7 липня 2006 року               

                       ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

                                  народження, не судимий

засуджений за ч.1 ст.115 КК України на 7 років позбавлення волі.

         Коршунов засуджений за те, що 2 лютого 2006 року , близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на перехресті вул. Курчатова та пров. Лугового в м. Харцизьку Донецької області,  під час сварки та бійки з ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин вчинив умисне вбивство останнього, завдавши йому численних ударів в різні частини тіла та голову ногами та металевою палицею. Від складеної травми тіла настала смерть потерпілого на місці вчинення злочину.

         Вироком Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2006 року цей вирок за апеляціями потерпілої та прокурора в частині призначеного покарання скасовано і  призначено засудженому покарання за ч.1 ст.115 КК України у виді 9 років позбавлення волі.

При цьому апеляційний суд зазначив, що покарання, яке призначено місцевим судом, і є мінімальним за санкцією названого закону, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, наявності обставини , що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, призначено без урахування думки потерпілої , яка просила про максимальну міру покарання.

         В касаційній скарзі засуджений Коршунов просить вирок скасувати, оскільки, на його думку, призначаючи йому більш суворе покарання, ніж було призначено вироком місцевого суду, апеляційний суд припустився порушень кримінально-процесуального закону.

         Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що вирок апеляційного суду необхідно залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія судді вважає, що скарга не підлягає задоволенню, а вирок суду зміні з таких підстав.

         Згідно із ч.1 ст. 378 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок  у випадку необхідності застосування більш суворого покарання. Таке рішення може бути прийнято лише  за умови, що в апеляції прокурора чи потерпілого ставилося питання про скасування вироку саме з цих підстав.

         Як убачається з матеріалів справи, потерпіла в судовому засіданні просила про про максимальну міру покарання для ОСОБА_1 ( а.с.364 зв.), а прокурор просив призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі. Оскільки судом було призначено засудженому мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ч.1 ст.115 КК України, прокурором і потерпілою були подані апеляції, в яких ставилося питання про скасування вироку саме з підстав м`якості покарання.

         Задовольняючи апеляції , апеляційний суд обґрунтовано вказав на те, що з урахуванням характеру дій засудженого, наявності обставини, що обтяжує покарання, призначення мінімальної міри покарання, яка передбачена санкцією вище згаданого закону, є явно несправедливим внаслідок м`якості.

         Таким чином, доводи касаційної скарги про незаконність вироку апеляційного суду є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

                                             у х в а л и л а :

         вирок Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

                                              Судді:

Кравченко К.Т.              Шевченко Т.В.           Кривенда О.В.