Рішення №348232


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


25.12.2006 Справа № А33/171-06

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий - суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді: Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Клименко Ю.І.,

за участю представників сторін:

від позивача –Відерникова Н.В., довіреність від 03 лютого 2006 року № 158;

від відповідача –не з’явився;

          розглянувши апеляційну скаргу Жовтоводського міського центру зайнятості, м.Жовті Води Дніпропетровської області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2006 року у справі № А33/171-06

за позовом Жовтоводського міського центру зайнятості, м.Жовті Води Дніпропетровської області

до Відкритого акціонерного товариства “Електрон-Газ”, м.Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 12947 грн.56 коп., -

ВСТАНОВИВ:


Позивач –Жовтоводський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “Електрон-Газ” про стягнення 12947 грн.56 коп. боргу по страховим внескам до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2006 року у справі № А33/171-06 (суддя Разіна Т.І.) в задоволенні позову відмовлено.

При винесенні постанови суд виходив із неподання позивачем заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство відповідача, у зв’язку з чим на підставі ч.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги центру зайнятості вважаються погашеними.


Не погодившись з постановою, позивач –Жовтоводський міський центр зайнятості, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить постанову господарського суду скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що 28 вересня 2001 року між Жовтоводським центром зайнятості та відповідачем ВАТ “Електрон–Газ” було укладено договір № 2 про розстрочення заборгованості по сплаті страхових внесків. Відповідно до умов договору відповідачу було надано розстрочку сплати боргу зі збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття на суму 12947 грн.56 коп., з 01 жовтня 2001 по 31 грудня 2005 року. ВАТ “Електрон-Газ” зобов’язався сплачувати щоквартально, 761 грн. 62 коп., починаючи з 4 кварталу 2001 року до кінця 2005 року. Але платник умови договору не виконав і борг не сплатив. У вересні 2005 року центр зайнятості на підставі умов договору та ст.18 Закону України № 2181 достроково розірвав договір і реструктуризовану суму боргу перевів в недоїмку. Жовтоводський міський центр зайнятості не подавав заяву про визнання грошових вимог, але відповідач у щоквартальних звітах показує заборгованість по страхових внесках в розмірі 23402 грн.48 коп., куди входить і реструктуризована сума боргу в розмірі 12947 грн.56 коп., переведена в недоїмку у 2005 році.

Відповідач –ВАТ “Електрон-Газ”, відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представників в судове засідання повторно не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної постанови, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.


Відповідач –ВАТ “Електрон-Газ” зареєстрований в Жовтоводському міському центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Правові, фінансові та організаційні основи загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного страхування”.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

28 вересня 2001 року між Жовтоводським центром зайнятості та ВАТ “Електрон-Газ”, на підставі ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, укладений договір № 2 про розстрочення заборгованості по сплаті страхових внесків /а.с.41/.

Відповідно до умов вказаного договору Центр зайнятості надає платнику розстрочку сплати боргу зі збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття на суму 12947 грн. 56 коп. з 01 жовтня 2001 по 31 грудня 2005 року.

Відповідач –ВАТ “Електрон-Газ” зобов’язався погасити борг, сплачуючи на користь позивача щоквартально, починаючи з 4 кварталу 2001 року до 4 кварталу 2005 року включно, по 761 грн. 62 коп., а в останні два квартали –по 761 грн.63 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зобов’язання за договором про розстрочення від 28 вересня 2001 року № 2 не виконав, суми встановлених в договорі платежів не вносив, доказів погашення заборгованості не надав.

У відповідності з п.п.18.1.2 п.18.1 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також п.п.2.2.1 п.2.2 договору про розстрочення від 28 вересня 2001 року № 2, центр зайнятості має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення і пред’явити до сплати нараховані на розстрочений борг проценти, якщо платник страхових внесків накопичує новий борг (не сплачує поточні платежі) або не сплачує чергову частку розстроченого богу протягом двох податкових періодів, наступним за податковим періодом виникнення такого нового боргу або податковим періодом за який оплачується чергова частка розстроченого боргу.

Відповідачем –ВАТ “Електрон-Газ” наявність і розмір заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 12947 грн.56 коп. не заперечується і підтверджена договором про розстрочення від 28 вересня 2001 року № 2, актом звірки по нарахуванню та перерахуванню страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття станом на 01 серпня 2006 року /а.с.118/.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. Несплачені в строк страхові внески стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Враховуючи, що відповідачем сума заборгованості по сплаті страхових внесків не погашена, судова колегія вважає за можливе стягнути з відповідача вказані суми як недоїмку.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07 березня 2003 року порушено справу № Б26/17/03 про банкрутство відповідача «ВАТ “Електрон-Газ” /а.с.28-29/, в газеті “Голос України” від 15 травня 2003 року № 88 (3088) опубліковано оголошення про порушення вказаної справи /а.с. 123-124/.

Посилаючись на вказану обставину та неподання позивачем в порядку ч.1 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заяви з вимогами до відповідача, господарський суд повністю відмовив в задоволенні позову центру зайнятості, мотивуючи з погашенням грошових вимог позивача на підставі ч.2 ст.14 Закону.

З таким висновком суду погодитись не можна.

Виходячи із змісту ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, її положення розповсюджуються лише на вимоги конкурсних кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство.

У відповідності зі ст.1 вказаного Закону під кредитором розуміється юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів). При цьому конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, є поточними.

В договорі про розстрочення від 28 вересня 2001 року № 2 сторонами визначені строки сплати реструктуризованої заборгованості в сумі 12947 грн.56 коп. шляхом щоквартальної сплати починаючи з 4 кварталу 2001 року до 4 кварталу 2005 року включно, по 761 грн. 62 коп. При цьому, враховуючи, що конкретної дати сплати щоквартальних платежів не визначено, строком оплати є останній день кварталу.

Таким чином, на момент порушення справи про банкрутство відповідача –07 березня 2003 року Жовтоводський міський центр зайнятості був конкурсним кредитором відносно ВАТ “Електрон-Газ” лише відносно заборгованості, несплаченої останнім у 4 кварталі 2001 року та у 1-4 кварталах 2002 року, в сумі 3808 грн.10 коп. (761 грн.62 коп. х 5). Щодо решти заборгованості в сумі 9139 грн.46 коп. центр зайнятості був поточним кредитором, оскільки на момент порушення справи про банкрутство строк сплати платежів за 1 квартал 2003 року – 4 квартал 2005 року за договором про розстрочення ще не настав.

За такими обставинами, позовні вимоги центру зайнятості підлягають частковому задоволенню –з відповідача у зв’язку з несплатою суми заборгованості підлягає стягненню борг у розмірі 9139 грн.46 коп. Грошові вимоги в сумі 3808 грн.10 коп., враховуючи неподання позивачем заяви з грошовими вимогами протягом тридцяти днів від дня опублікування в оголошення про порушення провадження у справі про




банкрутство відповідача, на підставі ч.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вважаються погашеними.

Постанова господарського суду, у зв’язку з невідповідністю викладених судом висновків обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.94, 98 КАСУ судові витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.


Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -


ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу Жовтоводського міського центру зайнятості задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2006 року у справі № А33/171-06 скасувати частково.

Позовні вимоги Жовтоводського міського центру зайнятості задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Електрон-Газ” на користь Жовтоводського міського центру зайнятості заборгованість в сумі 9139 грн.46 коп., а також на користь держави витрати по сплаті держмита в сумі 91 грн.40 коп., витрати по розгляду апеляційної скарги в сумі 45 грн.70 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.




Головуючий                                О.В.Голяшкін


Судді                                Л.М.Білецька


                                                                                                              І.М.Науменко