Рішення №348359

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2006 р. Справа № 10/21"НА"

м. Житомир

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Горшкової Н.Ф.

Щепанської Г.А.


при секретарі ,

за участю представників сторін:

від позивача: Мойсієнко О.В., довіреність №223 від 27.10.2006 року,від відповідача: Олексієнко В.М., довіреність №4984 від 19.07.2006 року,

Нікітін О.Д., довіреність №8862 від 14.12.2006 року,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малинському районі, м. Малин Житомирської області

на постанову господарського суду Житомирської області

від "22" червня 2006 р. у справі № 10/21"НА" (суддя Будішевська Л.О.)

за позовом Приватного підприємства "Малинська меблева фабрика", м.Малин Житомирської області

до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Малин Житомирської області, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Малинському районі, м. Малин Житомирської області

про визнання частково недійсним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Житомирської області від 22.06.2006 року у справі №10/21"НА" позов Приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" задоволено: визнано протиправним та скасувано рішення Малинської МДПІ, правонаступником якої є ДПІ у Малинському районі №0000422320/3-5948 від 10.10.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7621 грн.50 коп.

Крім того, стягнуто з Державного бюджету України через управління Державного казначейства у Житомирській області на користь ПП "Малинська меблева фабрика" 3,40 грн. витрат зі сплати державного мита (а.с.88-89).

Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у Малинському районі звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в позові з підстав, викладених у скарзі (а.с.94-96).

Посилається на те, що електрична енергія не є продукцією власного виробництва ПП "Малинська меблева фабрика". Тому розрахунки зі споживачами за електричну енергія повинні проводиться із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Тобто Малинська МДПІ правомірно застосувала штрафні (фінансові) санкції до позивача в сумі 7621,50 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Вважає, що строки застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій передбачених ст.250 ГК України не поширюються на фінансові санкції, які застосовуються органами державної податкової служби до порушників Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

Позивач - Приватне підприємство "Малинська меблева фабрика" та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Вказує, що за своєю правовою природою фінансові санкції, що застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" відноситься до адміністративно-господарської санкції і у разі несплати правопорушником у добровільному порядку підлягають примусовому стягненню у судовому порядку за загальними правилами. Зазначає, що факти виявлених порушень позивачем були допущені в період з 05.07.2004 року по 26.07.2004 року, а фінансові санкції застосовані 10.10.2005 року, згідно рішення №0000422320/0-5948. Тобто штрафні санкції були застосовані пізніше ніж через 1 рік з дня здійснення господарської діяльності.

Просить постанову господарського суду Житомирської області залишити без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Малинському районі - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З 23.09.2005 року по 06.10.2005 року працівниками Малинської МДПІ було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Приватним підприємством "Малинська меблева фабрика" за період з 01.07.2004 року по 30.06.2005 року, за наслідками якої складено акт №67/23-10/05516277 від 06.10.2005 року (а.с.9-14).

Перевіркою встановлено, зокрема порушення п.1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - реалізація продукції не власного виробництва без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 1524,3 грн.

На підставі акту перевірки на підставі п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. №1776-ІІІ Малинською МДПІ прийнято рішення №0000422320/0-5948 від 10.10.2005р. (а.с.18), яким до позивача за порушення п.1 ст.3 цього Закону застосовані фінансові санкції у розмірі 7621 грн. 50 коп. (1524,30 грн. х 5 = 7621,50 грн.).

За результатами адміністративного оскарження Малинської МДПІ прийняла рішення про результати розгляду скарги ПП "Малинська меблева фабрика" №6468 від 03.11.2006 року, яким рішення №0000422320/0-5948 від 10.10.05р. (а.с.22). залишено без змін та прийнято рішення №0000422320/1-6456 від 03.11.2005 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7621,50 грн. (а.с.23).

За результатами адміністративного оскарження ДПА у Житомирській області прийняло рішення про результати розгляду скарги №11520/Н-С/25-009 від 29.11.2005 року (а.с.27-29) та Малинська МДПІ рішення №0000422320/2-7766 від 08.12.2005 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 7621,50 грн. (а.с.31)

За результатами розгляду скарги ПП "Малинська меблева фабрика" ДПА України прийняла рішення про результати розгляду скарги №358/6/25-04-15 від 19.01.2006 року (а.с.36-37) та Малинська МДПІ рішення №0000422320/3-407 від 23.01.2006 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 7621,50 грн. (а.с.38).

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до договору оренди приміщень від 01.05.2003р. №11 (а.с.39-42) приватний підприємець Мхитарян А.Є орендує перший поверх адмінбудинку ПП "Малинська меблева фабрика". Щомісячний розмір орендної плати становить 4 грн. за квадратний метр орендованої площі.

Відповідно до п.5.2 даного договору оренди орендодавець зобов'язався протягом строку оренди забезпечувати орендаря (ПП Мхитаряна А.Є.) за окрему плату електропостачанням.

Отриману позивачем плату за електропостачання Малинська МДПІ розцінює як отримані кошти за реалізацію продукції не власного виробництва, в зв'язку з чим, за висновком відповідача, ПП "Малинська меблева фабрика" при отриманні від ПП Мхитаряна А.Є. коштів за спожиту електроенергію зобов'язана була застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №1776-ІІІ від 01.06.2000 року (далі - Закон України №1776-ІІІ) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Пунктами 1, 2 ст.3 Закону України №1776-ІІІ встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та видавати особі, яка отримує товар розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Сплата позивачу коштів за електропостачання є невід'ємною умовою та зобов'язанням ПП Мхитаряна А.Є. по виконанню договору оренди приміщення, а тому отримання цих коштів не можна відносить до операцій в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тому позивач не зобов'язаний був застосовувати РРО.

Згідно розрахунку відповідача ПП "Малинська меблева фабрика" у липні 2004 року отримала від ПП Мхитаряна А.Є. за електропостачання 1397,80 грн.

Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідачем неправомірно були застосовані фінансові санкції в розмірі 6989,00 грн.

В іншій частині (отримання готівки за реалізацію товарів не власного виробництва від Тимошенка Г.Д., Туровець І.М., та по накладній на загальну суму 126,5 грн.) порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" мало місце.

В той же час, застосовані до позивача фінансові санкції в сумі 7621,50 грн. не є податковим зобов'язанням, а адміністративно-господарською санкцією за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, в зв'язку з чим на вказані правовідносини поширюється дія Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.241 ГК України, грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф. Статтею 239 ГК України цей штраф віднесено до групи адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування до суб’єктів господарювання, котрі порушили правила здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 1 рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, з цього випливає, що адміністративно-господарські штрафи у будь-якому разі можуть бути застосовані не пізніше одного року з дня вчинення господарського правопорушення суб’єктом господарювання.

Як свідчить акт перевірки від 06.10.05р. №67/23-10/05516277 та додаток №5 до нього (а.с.17) факти виявлених порушень позивачем були допущені в період з 05.07.04р. по 26.07.04р. (дати виписування касових ордерів), а фінансові санкції застосовані 10.10.05р. згідно рішення №0000422320/0-5948.

Тобто, штрафні санкції були застосовані пізніше ніж через 1 рік з дня порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Отже, висновок місцевого господарського суду що, штрафні санкції в сумі 7621,50грн. застосовані до позивача з порушенням вимог чинного законодавства є правомірним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач з урахуванням уточнень до позовних вимог просив суд першої інстанції скасувати рішення Малинської МДПІ №0000422320/3-407 від 23.01.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7621,50 грн.

Однак суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення Малинської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000422320/0-5948 від 10.10.2005 року у розмірі 7621,50 грн.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, апеляційна скарга ДПІ у Малинському районі задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Житомирської області від 22.06.2006 року у справі №10/21"НА" підлягає відповідній зміні щодо номера та дати оскаржуваного рішення Малинської МДПІ.

Керуючись ст.ст.160,195,196,198,201,205,207,212,254, п.п.6-7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малинському районі, м. Малин Житомирської області залишити без задоволення.




2. Постанову господарського суду Житомирської області від 22 червня 2006 року у справі №10/21"НА" змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

"Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції №0000422320/3-407 від 23.01.2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7621,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державного казначейства у Житомирській області на користь Приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" 3,40 грн. державного мита."


3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.


Касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання законної сили, крім випадків, передбачених Кодексом Адміністративного судочинства України, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.


4. Справу №10/21"НА" повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Майор Г.І.

судді:

                                                                                          Горшкова Н.Ф.

                                                                                          Щепанська Г.А.














Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд