Рішення №348621

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 

                

18 грудня 2006 р.                                                             Справа  № 14/150

За  адміністративним позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Міжгір"я Міжгірського району

до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області, м. Ужгород

про визнання недійсним рішення РУ ДААК ДПА України в Закарпатській області про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1,

                                          Суддя                                  В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача:  не з»явився

від відповідача: не з»явився

Суть спору: Приватний підприємець ОСОБА_1, смт. Міжгір"я Міжгірського району  (далі -  позивач) звернулася до господарського суду  з адміністративним позовом про визнання недійсним  рішення РУ ДААК ДПА України в Закарпатській області про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1, яким до ПП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 1700грн. на підставі абз. 13 ч. 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР  (з наступними змінами) за зберігання, транспортування, реалізацію   фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або  з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

          Попереднє судове засідання по даній адміністративній справі відкладалось на 07.12.2006р. ухвалою суду від 24.11.2006р.  по даній справі (а.с.35-36) на підставі               п.5 ст. 111 КАС України на підставі надісланої позивачем до матеріалів справи телеграми від 16.11.2006р. (а.с.20).

Позивачем у попередньому судовому засіданні 07.12.2006р. усно уточнено предмет позовних вимог у відповідності до п.п.3.1 п.3 ст.105 КАС України та просить суд визнати нечинним рішення РУ ДААК ДПА України в Закарпатській області про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1.

          Позивач у як позовній заяві (а.с. а.с.2-)  так і в попередньому  судовому засіданні 07.12.2006р. в обгрунтування своїх позовних вимог наводить обставину відсутності  у її діях складу правопорушення щодо реалізації підакцизних товарів з підробленими акцизними марками, оскільки дані товари (пляшки горілки) нею були придбані на підставі відповідних документів (договору купівлі -продажу,  податкової накладної, фіскальногго чеку, товаро-траспортної накладної)  та  були позначені марками акцизного збору, які візуально не відрізнялись від зразка марок акцизного збору, встановлених законодавством,  а отже вважає  неправомірним застосування до неї податковим органом штрафу за реалізацію алкогольних напоїв  з підробленими марками акцизного збору, оскільки вона не мала умислу на їх реалізацію з підробленими засобами маркування та  які податковий  орган вважає, що не відповідають встановленому зразку.

Позивач у дане судове засідання по розгляду даної адміністративної справи не з”явився. Разом з тим, позивачем надіслано до матеріалів справи письмову заяву від 15.12.2006р., якою просить суд розглянути справу за її відсутності.

          Вказана обставина у відповідності до вимог п.3 ст.122 КАС України є підставою для судового розгляду  даної справи за відсутності позивача -Приватного підприємця ОСОБА_1.

          Відповідач заперечує проти позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 24.11.2006 року за №НОМЕР_2 (а.с.а.с.21-24), зокрема, посилається на те, що факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору є підтверджений проведеною перевіркою та висновком Науково -дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 11.10.2006р. №831, тому прийняте рішення про застосування фінансових санкцій є законним та обґрунтованим. Також відповідач посилається на  вимоги  норм Господарського кодексу України, якими передбачено застосування органами державної влади до суб”єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності  - адміністративно-господарських санкцій та які застосовуються за сам факт правопорушення, а отже, в даному випадку, не може йти мова про наявність або відсутність вини у суб”єкта господарювання.  

          Відповідач у дане судове засідання свого уповноваженого представника не забезпечив та не повідомив про причини неприбуття у дане судове засідання його уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду даного судового засідання (ухвала суду від 07.12.2006р. у справі №14/150).

          За таких обставин, у відповідності до вимог п.4 ст. 128 КАС України, суд вирішує дану справу на підставі наявних у ній доказів.  

          Вивчивши матеріали справи та  заслухавши пояснення позивача -приватного підприємця у попередньому судовому засіданні 07.12.2006р.,

                                   суд встановив, що:

Актом перевірки від 02.10.2006р.  №НОМЕР_3 (далі -акт перевірки, а.с.8-9) встановлено порушення приватним підприємцем ОСОБА_1  вимог   ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР  (з наступними змінами), яке полягало у виявлені алкогольної продукції - горілки „Пшенична Грааль”, 0,5л. (виробника ТОВ „Грааль”, с. Новоградівка, Овідіопольського району, Одеської області)  в кількості 180 пляшок по ціні 5,5грн. на загальну суму 990грн., яка зберігалась в підсобному приміщенні магазину АВС „Мрія” та на якій марки акцизного збору викликали сумнів щодо їх автентичності.   

          За результатами розгляду матеріалів вищенаведеного акту перевірки,                      РУ ДААК ДПА України в Закарпатській області було прийнято  рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1 (а.с.10), яким до ПП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу                              у сумі 1700грн. на підставі абз. 13 ч. 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР                              (з наступними змінами, далі -Закон №481/95-ВР) за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або  з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 грн.

          Проаналізувавши подані по адміністративній справі доказові матеріали щодо спірного питання  та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю, виходячи з наступного:

          Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої  та  тютюнові  вироби,  які  виробляються  в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

  За зберігання, транспортування та реалізацію   фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або  з підробленими марками акцизного збору до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень (абзац тринадцятий частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР ).

  Необхідним елементом складу правопорушення за наведеним абзацом частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР є вина суб'єкта підприємницької діяльності (суб'єктивна сторона правопорушення), яка виражається в усвідомленні ним протиправності здійснюваних ним дій по зберіганню, транспортуванню та реалізації підакцизних товарів за підробленими марками акцизного збору та усвідомлене бажання настання певних наслідків від здійснення такої протиправної діяльності.

      Фактичні дані справи та наявні у ній документальні докази, зокрема,  накладна на отримання товару (а.с.12), податкова накладна (а.с.13),  товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв (а.с.14), договір купівлі -продажу спірної партії алкогольних напоїв (а.с.15) з передбаченою ним умовою щодо відповідності якості, маркування та упаковки товару, не дають суду підстав вважати доведеним факт наявності вини підприємця у зберіганні та реалізації горілки „Пшенична Грааль”, 0,5л. (виробника ТОВ „Грааль”, с. Новоградівка, Овідіопольського району, Одеської області) з підробленими засобами маркування таких виробів, оскільки отримавши від іншого суб'єкта підприємницької діяльності спірну партію горілки на підставі цивільно -правового договору купівлі -продажу з наявними на горілчаних виробах марками акцизного збору нового зразка, які візуально відповідали маркам, якими зазвичай маркуються алкогольні вироби, позивач не міг знати про їх фальсифікацію.

     Інших даних, які б реально свідчили про усвідомлення суб'єктом підприємництва здійснення інкримінованої йому протиправної діяльності, матеріали справи не містять.

    Факт підроблення марок акцизного збору на спірну партію підакцизних товарів був встановлений лише за результатами проведеної експертизи на підставі висновку Науково -дослідного експертно -криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 11.10.2006р. №831 (а.с.31-33).

    В даному випадку суд виходить з того, що чинне законодавства не містить  вимог щодо обов'язкового встановлення справжності марок акцизного збору шляхом проведення відповідних досліджень, експертиз при отриманні підакцизних товарів від виробника чи постачальника таких виробів, тому вина суб'єкта підприємництва від здійснення такої протиправної діяльності має бути доведена у кожному конкретному випадку, який стає підставою для застосування штрафних санкцій за абзацом тринадцятим частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР .

         Відповідно до частини 2 статті 61 пункту З частини 3 статті 129 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, при її застосуванні суд зобов'язаний встановити доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого цій особі правопорушення, що також є обов”язковим і при застосуванні органами державної влади до суб”єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності  - адміністративно-господарських санкцій на підставі вимог норм Господарського кодексу України. Отже, заперечення відповідача з посиланням на обставину щодо необов”язковості наявності або відсутності вини у суб”єкта господарювання, спростовуються вимогами чинного законодавства. 

Обставини та матеріали справи не дають суду підстав вважати доведеною відповідачем наявність у діях підприємця суб'єктивної сторони складу правопорушення(вини), відповідальність за яке передбачена абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР,  тому застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1700грн. за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв за підробленими марками акцизного збору є неправомірним , а рішення РУ ДААК ДПА України в Закарпатській області про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1 -таким, що підлягає визнанню нечинним в повному обсязі, а позов - задоволенню.  

          З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 86, 111 п.5, 121 п.2, 122 п.3, 128 п.4, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

           1.   Адміністративний позов задоволити повністю . 

          2.  Визнати нечинним  повністю рішення РУ ДААК ДПА України в Закарпатській області про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1 про застосування до ПП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4)  фінансової санкції у вигляді штрафу у сумі 1700грн.

3.   Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

4.    Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку  відповідно до вимог п.3 ст.186 КАС України.

          Суддя                                                                      В.І. Карпинець