Рішення №349109

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши   15 листопада 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бородянської державної нотаріальної контори про визнання недійсним договору довічного утримання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що після смерті його сестри, ОСОБА_3, відкрилася спадщина на майно, зокрема, на квартиру.

Після звернення із заявою до нотаріуса він дізнався, що його сестра уклала з ОСОБА_4 договір довічного утримання від 1 жовтня 2002 року.

Вважаючи, що під час укладення вказаного договору ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, позивач просив визнати зазначений договір довічного утримання недійсним.

Рішенням  Бородянського районного суду Київської області від                  27 квітня 2006 року  позов задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 вересня             2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1  посилається на невідповідність висновків  суду обставинам справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права та ставить питання про скасування  рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що             ОСОБА_3 при укладенні  договору довічного утримання не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, а тому зазначений договір слід визнати недійсним.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав достатніх доказів на підтвердження своїх вимог, не довів наявність підстав для визнання  договору довічного утримання недійсним, факт розуміння ОСОБА_3 1 жовтня 2002 року значення своїх дій спростовано не було.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України  суд касаційної інстанції не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні  судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті   ними,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу та  про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм  процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п.  5 ч. 3  ст. 328   ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені  в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328  ЦПК України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бородянської державної нотаріальної контори про визнання недійсним договору довічного утримання за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від                28 вересня 2006 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                                      А.Г. Ярема