Рішення №349161

У Х В А Л А 

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         

          9 листопада 2006 року                                                                   м. Київ

   Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                                                          в складі:

Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.

              розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного фінансового управління Рівненської облдержадміністрації про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 18 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 31 березня 2004 року,

                                                                   в с т а н о в и л а :

              У травні 2002 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного фінансового управління Рівненської облдержадміністрації про відшкодування 49,91 грн. матеріальної і 3000 грн. моральної шкоди. У позовній заяві посилався на те, що в липні 1994 року придбав в Акціонерній страховій компанії “Україна-Захід” два сертифікати-поліси з метою одержання додаткової щомісячної пенсії. В подальшому страхова компанія була визнана банкрутом. Оскільки АСК “Україна-Захід”, яка не виконала перед ним своїх  зобов'язань, була створена на підставі рішень органів державної влади, заподіяну шкоду просив стягнути з Головного фінансового управління Рівненської облдержадміністрації.

              Рішенням Рівненського міського суду від 18 вересня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 31 березня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.

              У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1  ставиться питання про скасування оскаржуваних судових рішень з підстав неправильного застосування судами норм матеріального і процесуального права.

  Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

              Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

              Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

              Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

              Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

              Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

              Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

              Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

  Рішення Рівненського міського суду від 18 вересня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 31 березня 2004 року  залишити без зміни.               

  Ухвала оскарженню не підлягає.

               Судді:                                                                                            Л.М. Лихута

                                                                                                                      Л.І. Охрімчук                                 

                                                                                                           Ю.Л. Сенін