Рішення №349193

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши     15 листопада 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від               25 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод  в користуванні жилим приміщенням та виселення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що  у січні 1996 році вона набула права власності на однокімнатну квартиру.

Відповідачі, які є її родичами, вселилися до спірної квартири без її дозволу, чинять їй перешкоди у користуванні вказаним жилим приміщенням, зайняли кімнату, у зв'язку з чим вона змушена з неповнолітнім сином проживати в кухні.

Просила усунути їй перешкоди у користуванні квартирою та  виселити відповідачів із зазначеного приміщення.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від  28 вересня 2006 року, позов задоволено: зобов'язано ОСОБА_1., ОСОБА_2. з усіма залежними членами сім'ї не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні спірною квартирою; виселено ОСОБА_1., ОСОБА_2. з усіма залежними членами сім'ї із указаної квартири без надання іншого жилого приміщення.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на  невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

Задовольняючи  позов, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що відповідачі порушують права і законні інтереси позивачки та її неповнолітнього сина, вселилися до її квартири без її згоди та без законних підстав, перешкоджають їй у реалізації права власності на спірну квартиру.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України    суд касаційної інстанції не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні  судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті   ними,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу та  про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги  і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм  процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п.  5 ч. 3  ст. 328   ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені  в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328  ЦПК України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод  в користуванні жилим приміщенням та виселення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від               25 січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2006 року в справі за позовом  відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                                      А.Г. Ярема