Рішення №350947

У Х В А Л А

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши    20 листопада 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 липня      2006 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 7 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про усунення перешкод у користуванні частиною квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що  згідно зі свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом після смерті її тітки, ОСОБА_3, вона є власницею ½ частини квартири АДРЕСА_1. Відповідач є власником іншої ½ частини вказаної квартири.

ОСОБА_1. відмовляється надати ключі від зазначеного приміщення, чим перешкоджає їй у користуванні належною їй частиною квартири, у зв'язку з чим просить її вимоги задовольнити.  

ОСОБА_1. звернувся до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що  заповіт, на підставі якого ОСОБА_2 стала власницею ½ частини спірної квартири,  є незаконним, оскільки ОСОБА_3 уклала його, перебуваючи в стані, коли не розуміла і не могла усвідомлювати значення своїх дій. Просив визнати зазначений заповіт недійсним.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 липня 2006 року,  залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 7 вересня 2006 року, позов ОСОБА_2 задоволено, в задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_1 відмовлено.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та ставить питання про скасування судових рішень.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що ОСОБА_1. не надав достатніх доказів на підтвердження своїх вимог, не довів, що під час укладення заповіту в листопаді 1997 року ОСОБА_3 мала будь-яке психічне захворювання та не розуміла і не могла усвідомлювати значення своїх дій; право власності ОСОБА_2 порушено і підлягає поновленню.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України    суд касаційної інстанції не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні  судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті   ними,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу та  про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень  не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм  процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п.  5 ч. 3  ст. 328   ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені  в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328  ЦПК України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні частиною квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 липня   2006 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 7 вересня 2006 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                                      А.Г. Ярема