Рішення №353806

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2006 р.

Справа № 9/121-06-3665


За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

До відповідачів: Кооперативу „Автомобіліст”, ТОВ “Авангард-Д”

За участю Прокуратури Одеської області

Про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Бакланова Н.В.


Представники:

Від позивача: Анточ Г.С. дов. №3 від 16.01.2006р.

Від 3-ої особи: Юдін О.Ю. дов. №158 від 15.05.2006р.

Від відповідача: Вознюк М.П. дов. №б/н від 05.05.2006р.

Від Прокуратури: Лянна О.А. за посвідченням


СУТЬ СПОРУ: Позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся з позовом до відповідача Кооперативу „Автомобіліст”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ „Авангард-Д”, про витребування з чужого незаконного володіння майна: будівлі, споруди та обладнання станції технічного обслуговування автотранспорту, що розташоване за адресою: м. Одеса вул. Ангарська, 1а.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2006р. суд задовольнив клопотання представника Прокуратури Одеської області про вступ у справу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2006р. за клопотанням представника ТОВ „Авангард-Д” провадження у справі було зупинено до розгляду справи №15/191-06-4946 за позовом ТОВ „Авангард-Д” до відповідачів Кооперативу „Автомобіліст”, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Авангардівської селищної ради, Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання недійсним договору на передачу виробничих ресурсів у оренду кооперативу „Автомобіліст” при радгоспі „Авангард”, підписаний 25.12.1988р. радгоспом „Авангард” правонаступником якого є ТОВ „Авангард-Д” та Кооперативом „Автомобіліст”.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2006р. за заявою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ „Авангард-Д” провадження у справі поновлено.

14.11.2006 р. позивач звернувся з заявою про зміну предмету позову в порядку ст.22 ГПК України, а саме: просить визнати будівлі, споруди та обладнання станції технічного обслуговування автотранспорту /Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, вул.Ангарська,1а/ , які були передані радгоспом “Авангард” приватному кооперативу “Автомобіліст” за договором майнового найму /оренди/ від 25.12.1988 р., майном, яке не увійшло до складу приватизованого майна КСП “Авангард” /правонаступник –ТОВ “Авангард-Д”, та є державної власністю, і органом управління якого є регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області; зобов’язати кооператив “Автомобіліст” передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області державне нерухоме майно –будівлі, споруди та обладнання станції технічного обслуговування автотранспорту, яке знаходиться за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Ангарська 1а/; виселити кооператив “Автомобіліст” та ТОВ “Авангард-Д” з вказаного нерухомого майна.

Відповідач –кооператив “Автомобіліст” позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Відповідач –ТОВ “Авангард-Д” позов визнає частково з підстав, викладених в поясненнях від 23.11.2006 р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.11.2006р. по 13.12.2006р., з 13.12.2006р. по 19.12.2006р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:


25.12.1988р. між радгоспом „Авангард” та кооперативом „Автомобіліст” був підписаний договір на передачу виробничих ресурсів у оренду. У п.1 договору від 25.12.1988 р. зазначено, що орендодавець (Радгосп „Авангард”) збудував своїми засобами та передає у оренду орендодавцю (Кооператив „Автомобіліст”) будинки та споруди, які введені у експлуатацію у 1988 році, у кількості однієї штуки, вартістю 40,0 тисяч радянських карбованців, та устаткування (механізми, підйомник), які введені у експлуатацію у 1988 році, у кількості двох штук, вартістю 2,0 тисячі радянських карбованців. Термін дії договору 10 років /до 01.01.1998р./

У 1996р. регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області здійснено приватизацію підприємства “Авангард” шляхом перетворення його у ЗСАТ “Авангард”, правонаступником якого є ТОВ “Авангард-Д“.

У 1996 році, під час приватизації підприємства “Авангард”, у матеріалах інвентаризації, наданих керівництвом підприємства до фонду, не було включено майно станції технічного обслуговування, у зв’язку з чим воно у процесі приватизації не увійшло до складу приватизованого майна ЗСАТ “Авангард” та, на думку позивача, є державною власністю.

Позивач стверджує, що все майно радгоспу “Авангард”, як державного підприємства, належало державі, тобто було державної форми власності. Передача в оренду державного майна не змінила форми його власності, тобто воно залишилось державним, а зазначений вище об’єкт нерухомого майна з 25.12.1988р. і до теперішнього часу знаходиться виключно у володінні та користуванні кооперативу “Автомобіліст”.

Позивач зазначає, що в подальшому, після здійснення приватизації підприємства, зазначений договір оренди на державне майно СТО, яке не увійшло до складу приватизованого майна підприємства, не був переукладений з регіональним відділенням, що є порушенням ст.5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” із змінами та доповненнями.

Згідно вимог п.1 ст.23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передача майна в оренду не припиняє право власності держави на це майно, тобто майно яке було передане в оренду, залишається державним майном й повинно перебувати на балансі підприємства, яке було приватизовано, до остаточного вирішення питання щодо прийняття органом, уповноваженим управляти державним майном, в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, управлінського рішення відповідно до вимог Положення про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМУ та Мінекономіки від 19.08.99 р. № 908/68 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.99 р. за 414/3707ю

Позивач стверджує, що ні радгоспу “Авангард”, у якого перебував об’єкт на балансі до приватизації, ні його правонаступнику –ТОВ “Авангард-Д” у власність державне майно СТО не передавалось.

Крім того, у 2004 р., через шість років після закінчення терміну дії зазначеного договору оренди, Авангардівською селищною радою рішенням від 20.02.2004р. № 304/2 видано кооперативу “Автомобіліст” свідоцтво про право власності на вищевказане державне майно, яке у 2005 р. скасовано власним рішенням ради від 25.01.2005 р. № 559-ХХУ1.

Позивач вважає, що органом управління зазначеним майном у відповідності до вимог діючого законодавства є держава в особі регіонального відділення ФДМУ по Одеській області, а кооператив “Автомобіліст” та ТОВ ”Авангард-Д” і досі не повернули безпідставно набуте майно та продовжують без встановлених законом підстав займати нерухоме майно/будинки та споруди/, які на час розгляду справи знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Ангарська, 1а.

Відповідач кооператив “Автомобіліст” вважає, що оскільки з 1988р. по 2005р. ні радгосп “Авангард”, ні інші юридичні чи фізичні особи не заявляли будь-яких претензій стосовно орендованого приміщення, то строк для звернення до суду позивачем пропущено. Також відповідач вважає, що оскільки РВ ФДМУ по Одеській області не є господарюючим суб’єктом, тому не може заявляти позов про право власності на свою користь і витребувати майно у своє користування. Крім того, у нього є свідоцтво про право власності, яке видано 17.03.2004 р., яке ні ким не скасовано.

Відповідач ТОВ “Авангард-Д” посилається на встановлений судом факт недосягнення згоди кооперативом „Автомобіліст” та радгоспом „Авангард” по всіх істотних умовах договору майнового найму (оренди), встановлений рішенням господарського суду Одеської Області від 15.06.2006р у справі №15/191-06-4946, яке було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2006р у справі №15/191-06-4946 та постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2006р у справі №15/191-06-4946.

Також вказаним судовим рішенням було встановлено, що „незважаючи на недосягнення сторонами договору згоди щодо всіх істотних умов договору майнового найму (оренди) від 25.12.1988р, радгосп „Авангард” передав у користування кооперативу „Автомобіліст”, а кооператив прийняв нерухоме майно (будинки та споруду), які на час розгляду справи знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Ангарська, 1а”. Цей факт, для цієї справи також має преюдиціальне значення. Крім того, цей факт додатково підтверджується письмовими доказами, а саме Позовною заявою кооперативу „Автомобіліст” „Про визнання недійсними рішення Авангардівської селищної ради №559-XXVI від 25.01.2005р та розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №180 від 21.02.06р”, у якої кооператив прямо визнав факт отримання зазначеного нерухомого майна, запереченням кооперативу „Автомобіліст” на позов у цієї справі, а також документами, які кооператив надав Овідіопольському районному БТІ для реєстрації прав на спірне майно.

Крім того відповідач ТОВ “Авангард-Д” зазначає, що стосується нібито зробленої перебудови майна, то ці твердження кооператив є безпідставними, оскільки кооператив не надав жодного доказу, на підставі якого можливо було б встановити ці обставини. Також не доведеним є і твердження кооперативу, що радгосп надав згоду на руйнування нерухомого майна. Такої згоди ні коли радгосп не давав та за отриманням цієї згоди кооператив ніколи не звертався.

Таким чином, твердження кооперативу, що існуюче нерухоме майно, за адресою: Одеська область Овідіопольський район смт. Авангард вул. Ангарська,1а, яке зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №5120748 є іншим майном, ніж не, що було отримано кооперативом від радгоспу, є безпідставним.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 р. № 412 затверджено Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України. Згідно цього Положення основними завданнями відділення є, зокрема, організація та проведення приватизації майна, яке перебуває у державній власності, здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується, здійснення повноважень орендодавця державного майна.

Відповідно до Закону України “Про управління об’єктами державної власності” суб’єктами управління об’єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Правовідносини сторін при укладені та виконанні договору майнового найму (оренди) від 25.12.1988 року були врегульовані нормами Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.), у редакції, що була чинною на час підписання цього договору.

Згідно ст.153 ЦК України (в редакції 1963р.) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах; істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Оскільки кооперативу „Автомобіліст” та радгосп „Авангард” не досягли згоди по всіх істотних умовах договору майнового найму (оренди) які визнані такими за законом та є необхідними для договорів даного виду, то договір майнового найму (оренди) від 25.12.1988 року є неукладеним/ рішення господарського суду Одеської області по справі № 15/191-06-4946/.

Згідно положень ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, той факт, що договір майнового найму (оренди) від 25.12.1988 року є неукладеним взагалі не підлягає доказуванню, оскільки цей факт є преюдиціальним.

З огляду на те, що договір майнового найму (оренди) від 25.12.1988 року є неукладеним, судом не приймаються до уваги заперечення кооперативу „Автомобіліст” що він нібито викупив спірне нерухоме майно на підставі зазначеного договору.

Доказів, на підставі яких суд мав би можливість встановити факт повної сплати вартості орендованого майна суду не надано. Певна кількість платіжних доручень містить вказівки на оплату за оренду, авто послуги, оплата автозапчастин тощо.

Таким чином, суд не може вважати доведеним факт, що кооператив „Автомобіліст” виплатив радгоспу „Авангард” вартість нерухомого майна у розмірі 40 000,00крб. та в який час або за який період.

Також не приймаються до уваги посилання кооперативу, що він нібито зруйнував отримане від радгоспу „Авангард” за договором майнового найму (оренди) від 25.12.1988р. нерухоме майно, а замість нього побудував нове, оскільки у підтвердження факту руйнування нерухомого майна, та побудування нового нерухомого майна кооператив надав суду лише довідку №18 від 02.06.2006р, яка підписана головним бухгалтером кооперативу „Автомобіліст”, та платіжні доручення №11 від 15.01.92р., №56 від 03.07.92р., №184 від 15.12.92р., №30 від 04.05.93р., №2 від 18.01.93р., №19 від 27.12.94р.

Але зазначені документи можуть бути лише доказами оплати будівельних матеріалів, та не є доказами руйнування нерухомого майна, що було отримано кооперативом „Автомобіліст” за договором майнового найму (оренди) від 25.12.1988р та побудування замість нього на тієї ж земельній ділянці іншого нерухомого майна.

Між тим, той факт, що кооператив „Автомобіліст” не вчиняв дії щодо руйнування отриманого від радгоспу „Авангард” нерухомого майна та не вчиняв дії щодо будівництва нового нерухомого майна, був встановлений рішенням господарського суду Одеської Області від 15.06.2006р. у справі №15/191-06-4946. Так, цим судовим рішенням було встановлено, що : „існуюче нерухоме майно, що знаходиться за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, вул.Ангарська, 1а, та яке зареєстровано 17.043.2004р Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 5120748, є саме тим нерухомим майном, яке було отримано кооперативом „Автомобіліст” від радгоспу „Авангард” за договором майнового найму (оренди) від 25.12.1988р (витяг №3096357 від 17.03.2004р)”.

Те, що спірне нерухоме майно і досі є державним майном слідує з того, що радгосп „Авангард” на момент передачі майна кооперативу був державним підприємством яке здійснювало свою діяльність у сільському господарстві (ст.1 Закону СРСР „Про державне підприємство (об'єднання)”).

Згідно ст.11 Конституції (Основний Закон) України 1978 року державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

У ст.90 ЦК України (у редакції 1963р., що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) також було зазначено, що державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

З наведеного випливає, що усе майно радгоспу „Авангард”, як державного підприємства, належало державі, тобто було державної форми власності. Передача у оренду державного майна не змінила форми його власності, тобто воно залишилось державним.

Як було встановлено рішенням господарського суду Одеської Області від 15.06.2006р у справі №15/191-06-4946, 07.04.1992 року було створено орендне підприємство „Авангард”, що підтверджується статутом цього підприємства та Рішенням Виконавчого комітету Овідіопольської районної ради народних депутатів від 07.04.1992р №276, яким було здійснено реєстрацію статуту орендного підприємства „Авангард”. Враховуючи, що майно, яке було передано кооперативу „Автомобіліст” за договором майнового найму (оренди) від 25.12.1988р не увійшло до складу державного майна, яке було надано у оренду орендному підприємству „Авангард”, а також приймаючи до уваги, що у ході приватизації був викуплений лише цілісний майновий комплекс орендного підприємства „Авангард” (п.1.1 договору купівлі-продажу державного майна) до складу якого спірне майно не входило, то КСП „Авангард”, до якого перейшло усе викуплене державне майно орендного підприємства „Авангард”, також як і орендне підприємство „Авангард”, не набули прав на майно, яке було передано кооперативу „Автомобіліст” за договором майнового найму (оренди) від 25.12.1988р. У 1997 році КСП „Авангард” було реорганізовано у закрите сільськогосподарське акціонерне товариство „Авангард”, яке стало правонаступником КСП „Авангард”, що підтверджується п.1.1 статуту ЗСАТ „Авангард”, а у 2005 році ЗСАТ „Авангард” було перетворено у товариство з обмеженою відповідальністю „Авангард-Д”, яке, відповідно до п.1.1 свого статуту є правонаступником ЗСАТ „Авангард”. Оскільки а ні орендне підприємству „Авангард”, а ні КСП „Авангард” не були правонаступниками радгоспу „Авангард” у частині прав на майно, яке було передано кооперативу „Автомобіліст” за договором майнового найму (оренди) від 25.12.1988р, то і ЗСАТ „Авангард” та ТОВ „Авангард-Д”, також не є правонаступниками радгоспу „Авангард” у частині прав на зазначене майно.

За таких обставин спірне нерухоме майно і досі є майном державної форми власності.

Відповідно до положень п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини продовжують існувати після набрання чинності ЦК України, то застосуванню підлягають норми ч.1 ст.1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч.1 ст.1213 ЦК України).

Твердження кооперативу, що нібито позивачем пропущений строк позовної давності є помилковим з огляду на наступне.

Як було встановлено рішенням господарського суду, договір майнового найму (оренди) від 25.12.1988р є неукладеним, а тому кооператив отримав спірне нерухоме майно без встановлених законом підстав.

Згідно ст.469 ЦК України (в редакції1963р.), особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі.          Тобто у кооперативу внаслідок одержання спірного майна без встановлених законом підстав, виник обов’язок щодо повернення цього майна.

Згідно ст.76 ЦК України (в редакції1963р.), перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно ст.261 ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004 р. перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначив позивач в своїй позовній заяві, 21.12.2005 р. на виконання доручення в.о.начальника РВ ФДМУ по Одеській області від 21.12.2005 р. № 1/7025 щодо листа ТОВ “Авангард-Д” від 15.12.2005 р. №5), комісією у складі фахівців РВ та представників ТОВ “Авангард-Д” з виїздом на місце була здійснена перевірка щодо стану використання станції технічного обслуговування автотранспорту, розташованої в Одеській обл.. смт.Авангард, таким чином на час пред’явлення позову строк позовної давності не був пропущений.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, за виключенням вимог до ТОВ “Авангард-Д”, оскільки іншим рішенням суду встановлено, що він не є правонаступником радгоспу “Авангард”.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача,


Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд


ВИРІШИВ:


1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати право державної власності на нерухоме майно –будівлі, споруди та обладнання станції технічного обслуговування автотранспорту, яке знаходиться за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, вул.Ангарська, 1а, органом управління якого є Регіональне відділенню Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м.Одеса, вул.В.Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 232131460)

3.          Зобов’язати кооператив „Автомобіліст” (67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Ангарська, 1, код ЄДРПОУ 20981260) передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м.Одеса, вул.В.Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 232131460) нерухоме майно, яке знаходиться за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, вул.Ангарська, 1а.

4.          Виселити кооператив „Автомобіліст” (67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Ангарська, 1, код ЄДРПОУ 20981260) з нерухомого майна, яке знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Ангарська, 1а.

5.          Стягнути з кооперативу „Автомобіліст” (67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Ангарська, 1, код ЄДРПОУ 20981260)

- до державного бюджету України, одержувач Управління Держказначейства в Одеській області МФО 828011, ЗПО 23213460, р/р 31110095500008, банк одержувача Управління ДК в Одеській області, держмито в сумі 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп.

- на користь ДП “Судовий інформаційний центр” р/р 26002014180001 у Львівській філії ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370 –витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

6.          В решті позовних вимог відмовити.


Рішення підписано 25 грудня 2006 р.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.


Суддя Бакланова Н.В.