Рішення №353855

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2006 р.

Справа № 27/318-06-9829


За позовом відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”

ддо відповідачів 1) державного підприємства Одеської залізниці

2) приватного підприємства „Вуглепостач”

Про стягнення 5041,57 грн.


Суддя Семенюк Г.В.


Представники:


Від позивача:

не з’явився

Від відповідачів:

1) Слюсар М.М., довіреність № 407 від 15.09.2005 року

2) не з’явився


Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –5041,57 грн.


          У судовому засіданні від 20.11.2006 року Одеська залізниця надала до господарського суду відзив на позов, у якому із посиланням на ст. 31, 32 Статуту залізниць України та 3.9 Роз’яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, просить суд звільнити Одеську залізницю від матеріальної відповідальності за недостачу вантажу в повному обсязі.

          04.12.2006 року за вхідним № 27399 позивач надав до господарського суду Одеської області Лист № 464 від 28.11.2006 року із розрахунком понаднормативної нестачі, у якому просить суд стягнути з відповідачів 4302,20 грн. відшкодування збитків від недостачі та судові витрати по справі.

          Відповідач (ПП „Вуглепостач”), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ПП „Вуглепостач” і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.          


Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника Одеської залізниці, суд,

встановив.


          Відповідно до Договору № 1-21 від «15»лютого 2005 року, укладеного між ВАТ „Вінницяоблпаливо” та ПП «Розма Плюс», відправник вантажу –ПП „Вуглепостач” відпустив зі станції відправлення «Дарьєвка Донецької» в адресу позивача вугілля марки AМ у вагоні № 67909424 за залізничною накладною № 52660490 в обсязі 69000 кг. однак фактично на Томашпильський паливний склад у вказаному вагоні прибуло в об’ємі 54600 кг.

          Відповідно до додаткового узгодження № 12/2 від 01.03.2006 року до договору № 1-21 від «15»лютого 2005 року, укладеного між ВАТ „Вінницяоблпаливо” та ПП «Розма Плюс»», ціна однієї тонни вугілля марки AМ становить 280 грн. за одну тонну вугілля без ПДВ.

          Тобто, ціна однієї тонни вугілля марки AС з врахуванням ПДВ становить - 280*1,2= 336 грн. за одну тонну вугілля.

          За поставку вугілля (зокрема у зазначеному вагоні) ВАТ „Вінницяоблпаливо” здійснило платіж на поточний рахунок ПП «Розма Плюс»у розмірі 10000 грн. відповідно до платіжних доручень № 733 від 20.04.2006 року та № 736 від 21.04.2006 року.

          При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 67909424 встановлена нестача вугілля в обсязі 144000 кг.

          Нестача вугілля підтверджується комерційним актом серії БК № 041706*383/9 від 03.04.2006 року, у якому зазначено, що «навантаження навалом, нижче бортів 400 мм, рівномірно. На поверхні вантажу мається поглиблення праворуч за рухом потягу над 2,3 люками довжиною 3000 мм, шириною 2500 мм, глибиною 1600 мм воронкоподібне; між 4,5 люками –довжиною 1000 мм шириною 1000 мм, глибиною 200 мм. Зазор між кришкою третього люку і поперечною балкою праворуч за рухом потягу складає: ширина –90 мм, довжиною на всю довжину люку закладено дошкою і клоччям. Решта люків закриті. Двері суцільнометалеві. Течі вантажу немає. Коток не застосувався. Нанесене захисне маркування вапном. В місцях поглиблень захисне маркування відсутнє. Вагон технічно несправний»;

          - Актами загальної форми № 1657 від 03.04.2006 року, № 1656 від 03.04.2006 року.

          За комерційним актом серії БК № 041706*383/9 від 03.04.2006 року вагон не справний, що також підтверджується Актом про технічний стан вагону № 245 від 03.04.2006 року.


          Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

          а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

          б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

          в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

          Згідно з розрахунком позивача, який підтверджено розрахунком Одеської залізниці, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, - нестача вантажу складає –13710 кг. (13,71 т.).

          Таким чином, сума збитків позивача від нестачі вантажу при його перевезенні повинні складати –13,71*336= 4606,56 грн., що повністю співпадає з розрахунком суми збитків позивача, наданого Одеською залізницею.

          Разом з тим, в розрахунку суми позову як в позовній заяві так і в Листі № 464 від 28.11.2006 року при розрахунку вартості однієї тони вугілля з ПДВ позивачем допущена помилка. Так, згідно його розрахунку ціна однієї тонни вугілля марки AС з врахуванням ПДВ становить –313,80 грн. за одну тонну вугілля замість 336 грн.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України лише позивачу надано право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Згідно зі п. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотання заінтересованої сторони, а також приписи ст. 22 та п. 2 ст. 83 ГПК України, - сума позову зазначена позивачем в Листі № 464 від 28.11.2006 року буде розглядатись господарським судом як сума позову за цією справою.


          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

          Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

          Статтею 31 Статуту встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

          У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила, можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.

          Враховуючи те, що           залізниця в порушення вимог ст. 31 Статуту подала під завантаження несправний вагон, а відправник не відмовився від його використання, відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 67909424 покладається в рівних долях, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, на вантажовідправника, тобто на ПП «Вуглепостач»та на перевізника - ДП Одеську залізницю.

          На теж саме вказує і п. 3.9 Роз’яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, за яким відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.


          Відповідач (ПП «Вуглепостач»),повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Повідомлення належним чином ПП «Вуглепостач»про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 183395, 195557. Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 20.11.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв’язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи є неможливим та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку ПП «Вуглепостач»у судове засідання.


          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.


Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:


1.

Позов задовольнити повністю.


2.

Стягнути з Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Од. філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122), код ЄДРПОУ 01880670, р/р 2600030132 в Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571 –2151,10 грн. основного боргу, 51 грн. держмита та 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.


3.

Стягнути з приватного підприємства «Вуглепостач» (94200, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Горького, 99-А), код ЄДРПОУ 31943035, р/р 26008018120051 в СФ АКІБ „Укрсиббанк” м. Северодонецьк, МФО 304568 на користь відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122), код ЄДРПОУ 01880670, р/р 2600030132 в Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571 –2151,10 грн. основного боргу, 51 грн. держмита та 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.



Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.



Суддя Семенюк Г.В.