Рішення №353867

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2006 р.

Справа № 27/326-06-10125


За позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба”

ддо відповідача фермерського господарства „Богданової М.І.”

Про стягнення товарного соняшнику у кількості 29 т 900 кг


Суддя Семенюк Г.В.


Представники:


Від позивача

Стоянова М.Г,, довіреність № 23 від 01.08.2006 року;

Від відповідача

не з‘явився;


Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача товарного соняшнику у кількості 29 т. 900 кг.


          У судовому засіданні від 22.11.2006 року Позивач надав до суду уточнення позовних вимог, у яких просить суд стягнути з відповідача 6500 кг. соняшнику товарного та судові витрати по справі.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.


Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача, суд,

встановив.


          17.04.2003 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 18 за яким позивач зобов’язався надати відповідачу в рахунок взаєморозрахунків насіння соняшнику в кількості 650 кг., а відповідач в свою чергу зобов’язався в термін до 01.10.2003 року повернути позивачу соняшник товарний в кількості 6500 кг.

          У відповідності до умов договору Позивачем було відпущено Відповідачу насіння соняшнику за розпорядженням № 2280 від 21.04.2003 року.

          Відповідачем був прийнятий товар за вищевказаним розпорядженням та видана Довіреність МАМ № 587181 від 21.04.2003 року про його отримання.

          Внаслідок невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором № 18 зобов’язань, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у кількості 6500 кг. соняшнику товарного.

          У судовому засіданні від 22.11.2006 року Позивач надав до суду уточнення позовних вимог, у яких просить суд стягнути з відповідача 6500 кг. соняшнику товарного та судові витрати по справі.

          Згідно з п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 435-IV від „16” січня 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року - Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України № 436-IV від «16»січня 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року - Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

          Враховуючи те, що правовідносини що є предметом позову за цією справою виникли до 01.01.2004 року, але в частині виконання відповідачем прийнятих на себе за договором № 18 зобов’язань фактично продовжували існувати і після 01.01.2004 року, то при вирішенні спору повинні застосовуватись як Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 року з наступними змінами та доповненнями (Закон Української РСР „Про затвердження Цивільного Кодексу Української РСР № 1540-06 від 18.07.1963 року) так і нові редакції Цивільного та Господарського кодексів України.

          Згідно ст. 151 ЦК Української РСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          У відповідності до ст.ст. 161, 162 ЦК Української РСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк згідно закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - згідно вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          З 01.01.2004 року набули чинності нові редакції Цивільного та Господарського кодексів України, однак законодавець не змінив своєї правової позиції щодо спірних правовідносин та положення ст. 161 та 162 ЦК УРСР знайшли своє відображення у відповідних статтях ЦК України 435-IV від „16” січня 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року.

          Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, - в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          У відповідності до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення товарного соняшнику у кількості 6500 кг. обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.


          Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, позовні вимоги по суті не заперечив.

          У відповідності до ст. 69 ГПК спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.          

          Ухвалою 1-го заступника голови господарського суду Одеської області від 22.11.2006 року, строк розгляду справи було продовжено за межі двохмісячного строку для розгляду справі.

          Відповідно до ст. 93 Цивільного Кодексу України, - місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Згідно з Довідкою головного управління статистики в Одеській області № 01-02-114-2860 від 12.10.2006 року фермерського господарства „Богданової М.І.” значиться в ЄДРПОУ за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві.

          Ухвали господарського суду надіслані на адресу відповідача, що вказана позивачем у позовній заяві та відповідачем у спірних договорах до суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

          Повідомлення належним чином відповідача про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 184657, 186550, 193340.

          Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 20.12.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв’язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.


          В частині стягнення пені, яка складає 23 т 400 кг провадження по справі припинити, на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відмовою від позову.

          

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. 44,49 ГПК України.


Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:


1.

Позов задовольнити частково.


2.

Стягнути з фермерського господарства „Богданової М.І.” (68251, Одеська обл., Саратський р-н, с. Зоря, вул. Леніна, 162), код ЄДРПОУ 21002546, р/р 2600304680001 „Імексбанк” м. Одеса, МФО 328380 на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба” (68251, Одеська обл., Саратський р-н, с. Зоря, вул. Леніна, 159), код ЄДРПОУ 03766139, р/р 2600401631073 ВАТ „Укрексімбанк” м. Одеса, МФО 328618

–6500 кг. товарного соняшнику, 102 грн. державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.


3.

В частині стягнення 23 т. 400 кг. товарного соняшнику провадження по справі припинити.


4.

Видати сільськогосподарському виробничому кооперативу „Дружба” (68251, Одеська обл., Саратський р-н, с. Зоря, вул. Леніна, 159), код ЄДРПОУ 03766139, р/р 2600401631073 ВАТ „Укрексімбанк” м. Одеса, МФО 328618 Довідку на повернення надмірно сплаченого за платіжним доручення № 22 від 26.09.2006 року державного мита в розмірі 197 грн. за звернення в господарський суд Одеської області.



          Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.


Суддя Семенюк Г.В.