Рішення №356848

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Короткевича М.Є.

суддів

Пекного С.Д., Нікітіна Ю.І.

за участю прокурора

Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 грудня 2005 року, яким

                            ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, за ч. 3 ст. 135 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: держави - 502 грн. 16 коп. судових витрат; ОСОБА_2 - 5000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 25000 грн. - моральної шкоди та 500 грн. за послуги адвоката.

         В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.

         За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 19 червня 2005 року близько 19-ї год. 30 хв., керуючи автомобілем ГАЗ-3110 державний номер НОМЕР_1 і рухаючись зі швидкістю приблизно 80 км/год., в районі АЗС по у Вінницької області порушив п. п. 1.5, 12.1, 12.3 ПДР Уквул. Леніна в с. Серебрія Могилів-Подільського районраїни, внаслідок чого допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_2., який рухався в попутному напрямку і який внаслідок події отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх отримання. Не надавши потерпілому допомоги, ОСОБА_1 зник з місця ДТП.

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3. просить скасувати вирок у частині вирішення цивільного позову, оскільки він не є власником автомобіля, і в частині засудження за ч. 3 ст. 135 КК України через відсутність складу злочину. Також просить застосувати ст. 75 КК України.

        

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., міркування прокурора про перекваліфікацію дій з ч. 3 на ч. 1 ст. 135 КК України, пом”якшення покарання і скасування вироку в частині вирішення цивільного позову, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження, і залишенні в небезпеці відповідають фактичним обставинам справи, обгрунтовані доказами, які об'єктивно досліджені і вірно оцінені судом. Зокрема: показами свідка ОСОБА_4 про те, що 19 червня 2005 року біля 19-ї год. 30 хв. він на своєму автомобілі ГАЗ 3110 державний номер НОМЕР_1 під керування свого батько ОСОБА_1 їхали зі швидкістю 80 км/год., коли проїжджали в районі дискотеки “Імперія” біля АЗС, пасажири, які сиділи на задньому сидінні почали кричати, оскільки в цей час автомобіль зіткнувся з велосипедом, який їхав в попутному напрямку, тоді батько, не гальмуючи, поїхав далі, хоча всі просили його зупинитись; потерпілого ОСОБА_2; законного представника потерпілого ОСОБА_2; свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6., які в якості пасажирів їхали автомобілем ГАЗ 3110, за кермом якого був ОСОБА_1, і біля дискотеки “Імперія” в районі АЗС автомобіль зіткнувся з велосипедистом, який їхав у попутному напрямку, але ОСОБА_1 автомобіль не зупинив, а на великій швидкості поїхав далі; свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які показали, що у вечірній час 19 червня 2005 року вони, знаходячись у будинку АДРЕСА_1, почули сильний удар і через незачинені двері побачили автомобіль “Волга”, який їхав на великій швидкості, а вийшовши, побачили на дорозі хлопця і метрів 10-12 від нього - пошкоджений велосипед, автомобіль при цьому, не зупинившись, поїхав за межі села.

         При кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 135 КК України суд припустився помилки. Висновок суду про те, що тяжкі наслідки настали для ОСОБА_2 в результаті залишення його в небезпеці не ґрунтується на матеріалах справи.

         Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, внаслідок чого той отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи.

Таким чином, небезпечний для життя стан потерпілого був зумовлений дорожньо-транспортною подією, а не залишенням без допомоги.

Тому дії ОСОБА_1 в цій частині слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 135 КК України, а не ч. 3 цієї норми.

При призначенні покарання суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом”якшують покарання. Тому колегія суддів вважає за можливе пом”якшити покарання ОСОБА_1.

Крім того, вирішуючи питання про розв”язання цивільного позову у даній кримінальній справі, суд не дотримався норм цивільного законодавства, що встановлюють відповідальність за відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Виходячи з положень ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Покладаючи обов”язок по відшкодуванню на засудженого ОСОБА_1, суд не впевнився в тому, що він володіє певним правом по відношенню до автомобіля, яким керував під час зіткнення.

Як видно зі свідчень ОСОБА_4 - сина засудженого, він є власником автомобіля ГАЗ-3110 державний номер НОМЕР_1.

Оцінивши наведене, колегія суддів вважає, що суд формально підійшов до встановлення належного цивільного відповідача, тому судові рішення в цій частині підлягають скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 на ч. 1 ст. 135 КК України і призначити йому за цим законом покарання 1 рік позбавлення волі, та пом”якшити міру покарання за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначити 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

 Цей же вирок у частині розв”язання цивільного позову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства в той же місцевий суд.

Судді:

Короткевич М.Є.                             Пекний С.Д.                            Нікітін Ю.І.